Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №372/527/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/527/26

Провадження 2-1110/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Проць Т.В.

при секретарі Лимаренко О.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання батьківства,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року ОСОБА_4 звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження дітей. В обґрунтування заявлених вимог вказав, що з 2005 року почав проживати у незареєстрованому шлюбі з відповідачем, в якому народилось двоє синів – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки діти народжені не в офіційному шлюбі відповідач записала дітей на своє прізвище, зазначивши батьком ОСОБА_7 . В подальшому, 08.09.2020 року позивач та відповідач зареєстрували шлюб. Позивач просить суд визнати його батьком синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та внести відповідні зміни в актові записи про народження дітей.

Ухвалою судді від 02.02.2026 року вказану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 17.02.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

24.03.2026 року підготовче судове засідання закрито, справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача позов підтримав з зазначених у ньому підстав та просив задовольнити.

У судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що в 2005 році познайомився з відповідачкою, закохався. В подальшому вони почади проживати разом однією сім`єю в м.Краснопіллі Сумської області. ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_6 . Дітей відповідачка записала, як одинока матір, дала їм своє прізвище. Разом з тим вони постійно проживали разом однією сім`єю, разом виховували дітей. В 2020 році зареєстрували шлюб. В 2025 році переїхали в с.Підгірці до його брата де зараз і проживають всі разом. Просить суд задовольнити позов, прагне, щоб діти носили його прізвище.

Відповідачка в судовому засіданні позов визнала, підтримала доводи позивача. Зазначила, що вони разом з позивачем народили та виховують двох синів, проживають спільно. В свій час вона не була впевнена в стабільності відносин, записала дітей як одинока мати. Чоловік з 2005 року постійно підтримує її, виховує та утримує дітей, дбає про них. В 2020 році вони з позивачем зареєстрували шлюб. Діти все частіше запитують, чому у них прізвище відмінне від батькового. Просить позов задовольнити, оскільки це буде відповідати інтересам дітей.

Неповнолітній ОСОБА_6 , пояснив суду, що проживає разом з батьками та братом в с.Підгірці Обухівського району. Відносини у сім`ї нормальні, він навчається в школі.

Суд, заслухавши учасників процесу та дослідивши докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживали без реєстрації шлюбу з 2005 року.

ІНФОРМАЦІЯ_5 у сторін народився син – ОСОБА_8 . При реєстрації народження дитини відомості про батька було внесено відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00057398298 від 28.03.2026 року та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Прізвище було зазначено за прізвищем матері - « ОСОБА_9 », по-батькові - « ОСОБА_10 ».

ІНФОРМАЦІЯ_6 у сторін народився син – ОСОБА_11 . При реєстрації народження відомості про батька було внесено відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00057398178 від 28.03.2026 року та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . Прізвище було зазначено за прізвищем матері - « ОСОБА_9 », по-батькові - « ОСОБА_10 ».

08 вересня 2020 року ОСОБА_4 та ОСОБА_12 зареєстрували шлюб, про що Богодухівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) зроблено актовий запис №73.

Відповідно до висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження від 26.11.2025 року № 51130 ймовірність того, що ОСОБА_4 є біологічним батьком ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , складає 99,9999998 %.

Положеннями ст. 7 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою ВР№789-XIIвід 27.02.1991року встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Ст. 8 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці зобов`язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім`я та сімейні зв`язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.

Згідно висновків, викладених в постанові Верховного Суду у справі № 361/2653/15-ц від 15.04.2021, предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.

Тлумачення норм статті 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, у тому числі висновку судово-генетичної експертизи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 17.02.2021 у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

Отже, підставою для визнання батьківства, є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від батька.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 29 квітня 2019 року у справі «Міфсуд проти Мальти» («Mifsud v. Malta», заява № 62257/15) зазначено, що ДНК-тест - це науковий метод, наявний (у той час - на початку 2000-х і донині) для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.

Крім того, згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховним Судом у постанові від 15 березня 2018 року у справі № 642/6007/16 зроблено правовий висновок про те, що доводити відсутність кровного споріднення з дитиною можна будь-якими допустимими доказами, суттєвими з яких будуть висновки судово-медичної, біологічної, генетичної експертиз.

На підставі викладеного та враховуючи встановлені судом обставини, а саме, що ОСОБА_4 є біологічним батьком ОСОБА_8 та ОСОБА_11 відповідно до висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження від 26.11.2025 року № 51130, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання позивача батьком дітей та внесення відповідних відомостей в актові записи про народження та про внесення до даного актового запису відомостей про ОСОБА_4 як про батька дітей.

Оцінюючи надані сторонами докази, враховуючи визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку про те, що позов ОСОБА_4 про встановлення батьківства є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 81, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання батьківства задовольнити.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця міста Сенакі Грузія, громадянина Грузії, батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Внести зміни до актового запису за № 70 від 16 листопада 2011 року, зробленого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Краснопільського районного управління юстиції у Сумській області, про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , а саме : у графі «Відомості про батька» виключити відомості про ОСОБА_13 , як батька дитини, зазначивши батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця міста Сенакі, Грузія, громадянина Грузії; в графі "Прізвище" зазначити " ОСОБА_14 "; графи щодо імені, по батькові, дати та місця народження дитини залишити без змін.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця міста Сенакі Грузія, громадянина Грузії, батьком ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Внести зміни до актового запису за № 11 від 26 лютого 2014 року, зробленого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краснопільського районного управління юстиції у Сумській області, про народження ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , а саме : у графі «Відомості про батька» виключити відомості про ОСОБА_13 , як батька дитини, зазначивши батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця міста Сенакі, Грузія, громадянина Грузії; в графі "Прізвище" зазначити " ОСОБА_14 "; графи щодо імені, по батькові, дати та місця народження дитини залишити без змін.

Копію рішення для виконання направити до Обухівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання учасниками справи копії рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22 квітня 2026 року.

Суддя Т.В. Проць