Вирок від 19 квітня 2026 р. у справі №362/1906/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Єдиний унікальний номер № 362/1906/26

Провадження № 1-кп/362/447/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2026 місто Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області під головуванням судді ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (№ ЄРДР №12026111140000093 від 04.02.2026) за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4ст. 185 КК України, ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Миколаївка Козятинського району Вінницької області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого вироком Васильківського міськрайонного суду Київської від 06.11.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік; вироком Васильківського міськрайонного суду Київської від 24.11.2026 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, від відбування якого звільнений на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки,

Учасники провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_2 ,

захисник ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

30.01.2026 під час дії в Україні воєнного стану близько 19:30 год. ОСОБА_2 перебував в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП « ОСОБА_7 », який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Побачивши товари, розміщені на торговельних прилавках, в нього раптово виник умисел, направлений на вчинення крадіжки в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, пересвідчившись і розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу ОСОБА_2 повторно таємно викрав з торговельних прилавків магазину наступне майно: колонку портативну Bluetooth 2 в 1 Grand-X BTS-15DB в кількості 1 шт. вартістю 1069,00 грн., світильник лазерний LED YJ-886-1 з двома вкладишами в кількості 1 шт., вартістю 268,00 грн., мікрофон петличний Remax K1 бездротові Type-C в кількості 2 шт. вартістю 1315,00 грн., батарейки сольові Varta Super Heavy Duty D в кількості 2 шт. (1 уп.) вартістю 46,00 грн., батарейки сольові Enerlight Power R06 AA в кількості 4+2 шт. (1 уп.) вартістю 37.10 грн., ліхтарик Strong Light Flashlight 17,5 см в кількості 1 шт. вартістю 323,33 грн., запальничка Smile турбо-джет кристал бочка в кількості 2 шт. вартістю 83,40 грн., запальничка Cricket Fusion K Original в кількості 2 шт. вартістю 52,48 грн., батарейки лужні GP LR03 AAA 6 шт. (1 уп.) вартістю 135,00 грн. та ліхтар SDGD-8688 акумуляторний 400 mAh в кількості 1 шт. вартістю 322,33 грн.

Після цього ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав «Червоний маркет» ФОП « ОСОБА_7 » майнову шкоду на загальну суму 3651 грн. 64 коп.

Позиція учасників судового провадження

Позиція сторони захисту

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, цивільний позов, пред`явлений ОСОБА_8 , визнав в повному обсязі, і, не оспорюючи фактичні обставини, про які зазначено в обвинувальному акті, місця та часу їх вчинення, з приводу пред`явленого йому обвинувачення показав, що дійсно здійснив крадіжку товару з прилавку магазину «Червоний маркет» за вказаних в обвинувальному акті обставин.

Показання ОСОБА_2 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

В судових дебатах обвинувачений вказав, що у вчиненому щиро розкаюється.

Захисник в судових дебатах просив призначити обвинувальному мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.

Позиція сторони обвинувачення

В судовому засіданні прокурор зазначила, що під час судового розгляду даного кримінального провадження обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 кримінального правопорушення знайшли своє підтвердження в повному обсязі, його дії кваліфіковано вірно і обґрунтовано, а винуватість обвинуваченого повністю підтверджена отриманими та дослідженими доказами.

Зважаючи на те, що свою вину за інкримінованим обвинуваченням ОСОБА_2 визнав повністю, просила суд здійснювати розгляд кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КК України.

В судових дебатах прокурор просила визнати обвинуваченого винним та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років шість місяців.

Позиція потерпілої сторони

Представник потерпілої – ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилася, надала заяву, в якій просила проводити розгляд справи без її участі.

Потерпілою ОСОБА_8 подано до ОСОБА_2 цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, який вона просила задовольнити з наведених в позові підстав.

Обсяг та порядок дослідження судом доказів

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Судом з`ясовано чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст обставин кримінального провадження, чи немає сумнівів у добровільності позиції, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Також відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету Міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.

Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують обвинуваченого, та матеріалів щодо речових доказів та судових витрат.

Висновки суду щодо пред`явленого обвинувачення

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінальних правопорушень за викладених у обвинувальному акті обставин, визнанням своєї вини.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.

Мотиви призначення покарання. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (вину визнав повністю), особу обвинуваченого, а саме: раніше судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, працює не офіційно.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом встановлено рецидив кримінальних правопорушень.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення визначеної у ст. 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції, а саме: для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню кримінальних правопорушень.

Вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.11.2025 ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до пробаційного нагляду строком на 1 рік із покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1-3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України.

Вироком Васильківського міськрайонного суду Київської від 24.11.2026 за ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_2 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, від відбування якого його звільнено на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки, вирок від 06.11.2025 ухвалено виконувати самостійно.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України, у разі вчиненні засудженим потягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 71 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Положення вказаної норми є імперативними, тобто обов`язковими для застосування.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 71 КК, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Таким чином, ОСОБА_2 на шлях виправлення не став і вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, що є предметом розгляду даного кримінального провадження, до повного відбуття покарань, призначених вироками суду від 06.11.2025 та 24.11.2026, які виконуються самостійно, в зв`язку з чим остаточне покарання ОСОБА_2 необхідно призначити в порядку ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання у виді пробаційного нагляду за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.11.2025, перевівши пробаційний нагляд в позбавлення волі за правилами, визначеними п. 1 в) ч. 1 ст. 72 КК України, та невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.11.2025, що у повній мірі відповідатиме вимогам закону, даним про особу обвинуваченого та тяжкості вчиненого.

Вирішення цивільного позову

Вирішуючи питання щодо цивільного позову ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в якому вона просила стягнути з останнього на свою користь майнову шкоду в розмірі 3632,87 грн., суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі з наступних підстав.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок викрадення ОСОБА_2 товару з торгівельного залу магазину «Червоний маркет», де вона здійснює господарську діяльність як фізична особа-підприємець, їй заподіяно матеріальної шкоди на суму 3632,87 грн., що підтверджується матеріалами кримінальної справи.

Згідно зі ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Виходячи з вимог ст. 11 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а також з вимог ст. 60 ЦПК України, яка зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

У судовому засіданні знайшла своє підтвердження наявність безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями обвинуваченого і матеріальною шкодою, заподіяною ОСОБА_8 в розмірі 3632,87 грн., тому позовна вимога щодо стягнення з обвинуваченого на її користь матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

В порядку ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з

обвинуваченого витрати, пов`язані із залученням експерта за проведення експертизи згідно висновку експерта № СЕ-19/111-26/6347-ТВ у сумі 2674,2 грн.

27.02.2026 ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24.04.2026.

Оскільки в матеріалах кримінального провадження не міститься даних, які б свідчили про відсутність або зміну ризиків, що виправдовують обрання відносно обвинуваченого найбільш суворого запобіжного заходу, на думку суду, такий запобіжний захід до набрання вироком законної сили є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а строк відбування покарання необхідно рахувати із дня фактичного затримання.

Таким чином, ОСОБА_2 на підставі статті 72 КК України необхідно зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з моменту фактичного затримання по день набрання вироком законної сили, з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373- 374, 381-382 КПК України, –

УХВАЛИВ :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання у виді пробаційного нагляду за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.11.2025, перевівши пробаційний нагляд в позбавлення волі за правилами, визначеними п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України, та частково приєднати невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.11.2025, остаточно призначивши ОСОБА_2 покарання у виді 5 (п`яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з моменту фактичного затримання з 27 лютого 2026 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_2 до набрання вироком суду законної сили, залишити без змін.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 майнову шкоду в розмірі 3632 (три тисячі шістсот тридцять дві) грн. 87 коп. на р/р НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк».

Стягнути з ОСОБА_2 витрати, пов`язані із залученням експерта у розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн. 20 коп. на користь держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду, окрім з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, може бути подана до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1