Суд: Березанський міський суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 19 квітня 2026 р.
Справа: №469/147/25
Суддя: Капшученко І. О.
БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2-п/356/5/26
Справа № 469/147/25
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.04.2026 Березанський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Капшученко І. О.
за участю секретаря Мелещенко В. В.
представника заявника Реви І. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Березанського міського суду Київської області від 23.06.2025 в цивільній справі № 469/147/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
В С Т А Н О В И В :
До Березанського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 із вказаною вище заявою про перегляд заочного рішення.
В обґрунтування заяви вказував, що заочним рішенням Березанського міського суду Київської області від 23.06.2025 в справі № 469/147/25 позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики № 79418192 від 18.03.2024 в розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з яких 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок – сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 000 (тринадцять тисяч) гривень 00 копійок – сума заборгованості за відсотками; - за договором позики № 2282667 від 02.04.2024 в розмірі 4 125 (чотири тисячі сто двадцять п`ять) гривень 00 копійок, з яких 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок – сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 125 (одна тисяча сто двадцять п`ять) гривень 00 копійок – сума заборгованості за відсотками; - за кредитним договором № 9702285 від 01.04.2024 в розмірі 8 046 (вісім тисяч сорок шість) гривень 50 копійок, з яких 2 200 (дві тисячі двісті) гривень 00 копійок – сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 593 (п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто три) гривні 50 копійок – сума заборгованості за процентами за користування кредитом, 253 (двісті п`ятдесят три) гривні 00 копійок – заборгованість за комісією за надання кредиту, всього заборгованості в загальному розмірі 30 171 (тридцять тисяч сто сімдесят одна) гривня 50 копійок. Разом з тим вказує, що заявник ОСОБА_1 з 18.03.2022 перебуває на військовій службі та про існування вказаного судового провадження не був обізнаний до 02.03.2026 – моменту часу, коли представник заявника здійснювала перевірку стану іншого судового провадження щодо відповідача за допомогою сервісу «Судова влада», де виявила інформацію про наявність серед іншого, даної справи № 469/147/25. 06.03.2026 представнику заявника по її заяві було надано доступ до матеріалів справи № 469/147/25, тому саме 06.03.2026 слід вважати днем вручення судового рішення відповідачу. Вказана обставина унеможливлювала отримання ним або іншою особою поштової кореспонденції за адресою місця його проживання, тому є поважною причиною його неявки в судові засідання та неподання ним відзиву на позовну заяву. Вказує, що заявник не погоджується з вказаним вище заочним рішенням Березанського міського суду Київської області від 23.06.2025 в справі № 469/147/25, вважає його незаконним, протиправним та таким, що винесене з порушенням вимог матеріального та процесуального права, з огляду на наступне. Так, як вказує представник заявника, з матеріалів справи не вбачається, в який спосіб та в якому порядку відповідач проходив ідентифікацію в інформаційно-телекомунікаційних системах ТОВ «Мілоан» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», а також хто саме здійснив підписання договорів та чи були вони підписані. В матеріалах справи відсутні докази перерахування відповідачу кредитних коштів, а надані розрахунки не є належними. Умови договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1,50 % є нікчемними. Наявний в матеріалах справи витяги з реєстрів боржників не містять підписів уповноважених осіб первісних кредиторів та їх печаток, тому є неналежними доказами та не підтверджують відступлення права грошової вимоги до відповідача. За наведених вище обставин, представник заявника просила прийняти подану заяву про перегляд заочного рішення до розгляду, переглянути та скасувати заочне рішення Березанського міського суду Київської області від 23.06.2025 в справі № 469/147/25 (а.с.118-131).
20.04.2026 представник заявника ОСОБА_2 подала до суду додаткові пояснення, в яких вказувала, що вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості, серед іншого, за пенею в розмірі 6 000,00 грн. за договором № 2282667, а також за комісією в розмірі 253,00 грн. та неустойкою в розмірі 346,50 грн., за договором № 9702285 задоволенню судом не підлягали, оскільки на підставі п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу (а.с.182-186).
Представник заявника ОСОБА_2 в судовому засіданні подану заяву підтримала у повному обсязі з наведених у ній підстав, просила задовольнити.
Представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, при зверненні до суду в позові просив розгляд справи проводити за їхньої відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с.8).
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином згідно з вимогами ч. 5 ст. 130 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с.178-181).
За змістом положень ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
Враховуючи вказане, думку представника заявника, суд вважає за можливе розглянути заяву про перегляд заочного рішення за відсутності вказаних учасників, які не з`явились в судове засідання.
Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення разом з доданими до неї документами в їх сукупності, проаналізувавши матеріали цивільної справи, суд прийшов до наступних висновків.
Так, заочним рішенням Березанського міського суду Київської області від 23.06.2025 в справі № 469/147/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість: - за договором позики № 79418192 від 18.03.2024 в розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з яких 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок – сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 000 (тринадцять тисяч) гривень 00 копійок – сума заборгованості за відсотками; - за договором позики № 2282667 від 02.04.2024 в розмірі 4 125 (чотири тисячі сто двадцять п`ять) гривень 00 копійок, з яких 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок – сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 125 (одна тисяча сто двадцять п`ять) гривень 00 копійок – сума заборгованості за відсотками; - за кредитним договором № 9702285 від 01.04.2024 в розмірі 8 046 (вісім тисяч сорок шість) гривень 50 копійок, з яких 2 200 (дві тисячі двісті) гривень 00 копійок – сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 593 (п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто три) гривні 50 копійок – сума заборгованості за процентами за користування кредитом, 253 (двісті п`ятдесят три) гривні 00 копійок – заборгованість за комісією за надання кредиту, всього заборгованості в загальному розмірі 30 171 (тридцять тисяч сто сімдесят одна) гривня 50 копійок, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 501 (дві тисячі п`ятсот одна) гривня 76 копійок, в решті – відмовлено (а.с.100-104).
Вказане рішення набрало законної сили 24.07.2025, що підтверджується довідкою № 1002/4963847 від 24.07.2025 (а.с.142).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 повідомлявся судом про час та місце розгляду справи належним чином в порядку, встановленому п.п. 1, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, а саме поштою рекомендованими листами з повідомленнями за місцем реєстрації відповідача, що співпадає з адресою, вказаною позивачем у позовній заяві. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с.86,97-98).
При цьому судова повістка на 07.05.2025 разом з копією ухвали суду про відкриття провадження від 09.04.2025 та копією позовної заяви відповідачу вручено 17.04.2025 поштою за вказаною вище адресою, що підтверджується відміткою на відповідному поштовому повідомленні (а.с.86).
Відповідач також мав змогу ознайомитись з інформацією щодо справи на офіційній сторінці вебсайту судової влади України за посиланням: https://be.ko.court.gov.ua/sud1002/, що знаходиться у вільному доступі.
Так, згідно з вимогами ч. 3, абз. 1 ч. 6 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
За змістом п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку, а також день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постановах від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, провадження № 61-185св23, від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19, провадження № 61-7181св22, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
За ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, ОСОБА_1 достовірно знав про наявність судового провадження, в якому він має статус відповідача, про час та місце судових засідань у справі повідомлявся судом належним чином, однак на розгляд справи повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, з будь-якими заявами чи клопотаннями до суду не звертався.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Аналіз наведеної норми цивільного процесуального законодавства свідчить про те, що скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, можливе лише за юридичної сукупності всіх підстав, зазначених в ч. 1 ст. 288 ЦПК України, а саме 1) відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин та 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці у судове засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Під доказами, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в контексті ч. 1 ст. 288 ЦПК України, вважаються такі фактичні дані, на підставі яких суд може встановити обставини, що обґрунтовують заперечення відповідача проти вимог позивача, а також інші обставини, які могли б вплинути на зміст ухваленого за результатами заочного розгляду справи рішення суду.
Саме по собі непогодження заявника з висновками суду щодо застосування норм матеріального та процесуального права, а також оцінкою судом доказів не є підставою для скасування заочного рішення.
В силу положень статтей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За наведених вище обставин, твердження представника заявника щодо необізнаності відповідача з наявністю даної судової справи аж до 02.03.2026, не відповідають дійсності та спростовуються вказаними вище матеріалами справи, з яких вбачається, що відповідач повідомлявся судом про час та місце розгляду справи належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.
При цьому суд враховує, що в представник заявника ознайомилась з матеріалами вказаної судової справи № 469/147/25 на підставі своєї заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП / коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи), та підтвердила в даній заяві про скасування заочного рішення, що отримала такий доступ до матеріалів вказаної справи 06.03.2026.
З наведеного слідує, що представнику заявника було достеменно відомо про наявність у справі поштового повідомлення від 22.04.2025 про вручення ОСОБА_1 судової повістки про виклик в судове засідання, призначене на 07.05.2025, разом з копіями інших процесуальних документів.
За таких обставин, заперечення представником заявника у поданій заяві обізнаності відповідача з наявністю відповідного судового провадження суд розцінює як недобросовісне використання представником своїх процесуальних прав, спрямоване на введення суду в оману щодо дійсних обставин справи, які мали місце, з метою отримання позитивного рішення на користь свого клієнта та уникнення ним виконання взятих на себе зобов`язань.
В контексті викладеного вище суд також критично оцінює посилання представника заявника щодо перебування відповідача на військовій службі як на підставу для скасування заочного рішення, з огляду на наступне.
Так, порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України врегульовано Положенням, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі – Положення).
Згідно з пунктом 12 Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
З аналізу пункту 12 Положення випливає, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом, оформлюється письмовими наказами по особовому складу, які, відтак, є належними доказами на підтвердження таких обставин, про що неодноразово вказував Верховний Суд у постановах від 09.11.2022 у справі № 753/19628/17, від 29.03.2023 у справі № 756/3462/20.
Разом з тим, відповідного наказу по особовому складу заявником суду надано не було.
Водночас, оцінюючи надані представником заявника докази, суд зазначає, що вони містять суперечності та невідповідності по змісту, що викликають сумніви у достовірності зафіксованої ними інформації.
Так, згідно наданої довідки за підписом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.01.2026 № 9732/102, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 04.06.2025 по дату видачі довідки.
Однак як вбачається зі змісту військового квитка ОСОБА_1 , у ньому містяться відмітки про проходження ОСОБА_1 військової служби ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_1 з 29.01.2025, в період з 11.03.2025 по 03.06.2025 проходив навчання в Житомирському військовому інституті ім. С. П. Корольова, та з 05.06.2025 зарахований до військової частини НОМЕР_1 , що суперечить відомостям, зазначеним у довідці від 06.01.2026 № 9732/102.
При цьому суд зауважує, що сама по собі обставина перебування на військовій службі без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для визнання причин неявки в судове засідання поважними.
Разом з тим, до поданої заяви не додано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження характеру проходження заявником військової служби, зокрема, залучення до здійснення конкретних заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, а також щодо часу перебування у відпустках, розподілу службового часу та часу відпочинку військовослужбовця тощо, які б свідчили, що останній не мав об`єктивної можливості з`являтися в судові засідання або хоча б повідомити суд за допомогою доступних засобів зв`язку про неможливість прибути в судове засідання, про яке останньому було достовірно відомо, чи в інший спосіб реалізувати надані йому законом права.
Окрім того, всупереч вимогам ст. 288 ЦПК України, у поданій заяві не зазначено та до неї не додано жодних доказів у розумінні ст. 76 ЦПК України, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та які б у випадку можливості подати їх стороною на відповідній стадії судового процесу могли б вплинути на зміст ухваленого за результатами заочного розгляду справи рішення суду.
Посилання представника заявника на виписку по банківському рахунку заявника НОМЕР_2 з використанням картки № НОМЕР_3 судом до уваги не беруться, оскільки всупереч таким твердженням представника заявника, вказана виписка містить відомості про зарахування 18.03.2024 на вказаний рахунок відповідача суми коштів в розмірі 5 000,00 грн., що відповідає умовам договору № 79418192. Щодо решти договорів, а саме № 2282667 від 02.04.2024 та № 9702285 від 01.04.2024, сторони дійшли згоди, що перерахування коштів на виконання їх умов здійснюється за іншими рахунками, відмінними від вказаного, що не впливає на зміст висновків суду (а.с.25-на звороті,40).
Крім того, у поданій заяві як на обґрунтування підстав скасування заочного рішення представник заявника посилалась виключно на незгоду заявника з вказаним вище заочним рішенням Березанського міського суду Київської області від 23.06.2025 № 469/147/25, вважаючи його незаконним, протиправним та таким, що винесене з порушенням вимог матеріального та процесуального права.
Таким чином, обґрунтування поданої заяви про скасування заочного рішення фактично зводяться до непогодження заявника з висновками суду першої інстанції щодо застосування норм матеріального та процесуального права та наданою судом оцінкою доказів, що не узгоджується з визначеними у ч. 1 ст. 288 ЦПК України підставами для скасування заочного рішення суду.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" , заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007).
У відповідності до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування заочного рішення суду, тому заяву про перегляд заочного рішення відповідно слід залишити без задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12-13, 130, 223, 258-261, 268, 284, 287, 288 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Березанського міського суду Київської області від 23.06.2025 в цивільній справі № 469/147/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І. О. Капшученко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua