Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №361/11457/25 — Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2-п/356/3/26

Справа № 361/11457/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2026 Березанський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Капшученко І. О.

за участю секретаря Мелещенко В. В.

представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Березанського міського суду Київської області від 08.01.2026 в цивільній справі № 361/11457/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

До Березанського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_2 через представника ОСОБА_1 із вказаною вище заявою про перегляд заочного рішення.

В обґрунтування заяви вказував, що заочним рішенням Березанського міського суду Київської області від 08.01.2026 № 361/11457/25 позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 6575867 від 08.04.2024 у сумі 17 125,00 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. Водночас, з 04.06.2025 відповідач перебуває на військовій службі та про існування вказаного судового провадження не був обізнаний до 17.01.2026 – дати отримання заочного рішення Березанського міського суду Київської області від 08.01.2026 у справі № 361/11457/25 через портал послуг «Дія». Вказана обставина унеможливлювала отримання ним або іншою особою поштової кореспонденції за адресою місця його проживання, тому є поважною причиною його неявки в судові засідання та неподання ним відзиву на позовну заяву. Вказує, що заявник не погоджується з вказаним вище заочним рішенням Березанського міського суду Київської області від 26.05.2025 № 356/215/25, вважає його незаконним, протиправним та таким, що винесене з порушенням вимог матеріального та процесуального права, з огляду на наступне. Так, як вказує представник заявника, відповідач не отримував листів електронною поштою та смс-повідомлень від ТОВ «Мілоан», особистий кабінет не реєстрував, договір не укладав; відсутні докази надсилання відповідачу одноразових ідентифікаторів для підписання договору, а також перерахування коштів відповідачу. Крім того, не погоджується з розміром стягуваних відсотків, умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 2,31 % є нікчемною. Крім того, на доданому суду витягу з реєстру боржників відсутній підпис фактора, що не дає підстав вважати доведеним факт передачі права вимоги клієнту. Отже, за наведених вище обставин, представник заявника просила прийняти подану заяву про перегляд заочного рішення до розгляду, переглянути та скасувати заочне рішення Березанського міського суду Київської області від 08.01.2026 у справі № 361/11457/25 (а.с.113-126).

16.02.2026 до суду надійшли заперечення представника позивача Кривенка Д. О., в яких представник з наведеними в заяві про перегляд заочного рішення доводами не погодився, вважаючи їх необґрунтованими, на підставі такого. Щодо обставин, які унеможливлювали участь у судовому процесі відповідача, зазначає, що заочне рішення у справі було ухвалено судом 08.01.2026, заява відповідача про перегляд заочного рішення надійшла до суду 28.01.2026. Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомляв. Всупереч таким доводам відповідача, належними та допустимими доказами доведено укладення між ОСОБА_2 та ТОВ «Мілоан» кредитного договору № 6575867 від 08.04.2024 на суму 5 000 грн., зі сплатою комісії та відсотків за користування кредитними коштами загальним строком 105 календарних днів, шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача. Відповідач здійснив волевиявлення щодо укладення договору шляхом направлення підписаної електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповіді про прийняття пропозиції укласти кредитний договір № 6575867 від 08.04.2024, передбачав всі наслідки, був ознайомлений з умовами кредитування та відповідальністю за порушення кредитних зобов`язань по кредитному договору. На підтвердження надання відповідачу кредиту позивачем подано копію платіжного доручення № 127720436 від 08.04.2024, з якого слідує, що ТОВ «Мілоан» перерахувало на ім`я отримувача ОСОБА_2 на Кредит рах. № 535528*0287 кредитні кошти в сумі 5 000 грн. 00 коп., у дорученні вказано номер транзакції, сума транзакції, дата проведення транзакції та номер картки, на яку перераховані кошти, де зокрема сума транзакції збігається з сумою наданого кредиту, дата проведення транзакції з датою укладеного договору та зазначено частково номер картки, на яку перераховані кошти, який збігається з реквізитами платіжної банківської картки, вказаної в п. 2.1 Договору. Водночас, товариство є небанківською (фінансовою) установою, відповідно, не здійснює відкриття та обслуговування банківських рахунків фізичних осіб, та не має обов`язку формувати облікові документи за кредитними зобов`язаннями позичальників. На підтвердження відступлення права вимоги надано витяг з реєстру боржників, що є належним доказом та виготовлений представником позивача, оскільки в Реєстрі боржників до договору про відступлення прав вимоги № 109-МЛ містяться персональні дані інших осіб. Позивач надав усі необхідні докази суду, що підтверджують суму та вид виконаної робіт, час, витрачений на їх надання, які є співмірними та відповідають критерію розумності та дійсної вартості наданих послуг. З огляду на викладене, просить суд відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення (а.с.152-164).

Представник заявника ОСОБА_1 в судовому засіданні подану заяву підтримала у повному обсязі з наведених у ній підстав, просила задовольнити.

Заявник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином згідно з вимогами ч. 5 ст. 130 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с.183-186).

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у поданих 16.02.2026 до суду запереченнях просив розгляд справи проводити за відсутності їхнього представника, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с.163-на звороті).

За змістом положень ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Враховуючи вказане, думку представника заявника, суд вважає за можливе розглянути заяву про перегляд заочного рішення за відсутності вказаних учасників, які не з`явились в судове засідання.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення разом з доданими до неї документами в їх сукупності, проаналізувавши матеріали цивільної справи, суд прийшов до наступних висновків.

Так, заочним рішенням Березанського міського суду Київської області від 08.01.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором № 6575867 від 08.04.2024 у сумі 17 125 (сімнадцять тисяч сто двадцять п`ять) гривень 00 копійок, а також судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок (а.с.193-196).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 повідомлявся судом про час та місце розгляду справи належним чином у встановленому п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України порядку, а саме поштою рекомендованими листами з повідомленнями за місцем реєстрації відповідача, що співпадає з адресою, вказаною позивачем у позовній заяві. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с.90,92,97,100).

Окрім того, з метою додаткового інформування судові повістки про виклик до суду на 15.12.2025 та 08.01.2026 разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі від 17.11.2025 надіслано відповідачу на його електронну пошту, зазначену в матеріалах справи, 02.12.2025 та 17.12.2025, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа, та відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10.04.2024 у справі № 454/1883/22 (а.с.89,96).

Відповідач також мав змогу ознайомитись з інформацією щодо справи на офіційній сторінці вебсайту судової влади України за посиланням: https://be.ko.court.gov.ua/sud1002/, що знаходиться у вільному доступі.

Так, згідно з вимогами ч. 3, абз. 1 ч. 6 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

За змістом п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постановах від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, провадження № 61-185св23, від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19, провадження № 61-7181св22, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Разом з тим, ОСОБА_2 на розгляд справи повторно не з`явився. Причини неявки суду не повідомив, з будь-якими заявами чи клопотаннями до суду не звертався.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Аналіз наведеної норми цивільного процесуального законодавства свідчить про те, що скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, можливе лише за юридичної сукупності всіх підстав, зазначених в ч. 1 ст. 288 ЦПК України, а саме 1) відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин та 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці у судове засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Під доказами, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в контексті ч. 1 ст. 288 ЦПК України, вважаються такі фактичні дані, на підставі яких суд може встановити обставини, що обґрунтовують заперечення відповідача проти вимог позивача, а також інші обставини, які могли б вплинути на зміст ухваленого за результатами заочного розгляду справи рішення суду, якби вони були відомі суду на момент прийняття рішення.

Саме по собі непогодження заявника з висновками суду щодо застосування норм матеріального та процесуального права, а також оцінкою судом доказів не є підставою для скасування заочного рішення.

В силу положень статтей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Даючи оцінку обґрунтованості обставин, на які посилалась представник заявника як на підставу поважності неявки відповідача в судове засідання та неподання ним відзиву, суд зазначає наступне.

Так, порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України врегульовано Положенням, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі – Положення).

Згідно з пунктом 12 Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

З аналізу пункту 12 Положення випливає, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом, оформлюється письмовими наказами по особовому складу, які, відтак, є належними доказами на підтвердження таких обставин, про що неодноразово вказував Верховний Суд у постановах від 09.11.2022 у справі № 753/19628/17, від 29.03.2023 у справі № 756/3462/20.

Разом з тим, відповідного наказу по особовому складу заявником суду надано не було.

При цьому сама по собі обставина перебування на військовій службі без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для визнання причин неявки в судове засідання поважними.

Разом з тим, до поданої заяви не додано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження характеру проходження заявником військової служби, зокрема, залучення до здійснення конкретних заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, а також щодо перебування у відпустках, службового часу та часу відпочинку військовослужбовця тощо, які б свідчили, що останній не мав об`єктивної можливості впродовж тривалого часу отримувати кореспонденцію за зареєстрованим місцем проживання, а також з`являтися у судові засідання чи в інший спосіб реалізувати надані йому законом права.

Твердження представника заявника щодо ненаправлення судом кореспонденції за адресою місця реєстрації відповідача та його неналежне повідомлення про час та місце розгляду справи, не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що останній повідомлявся судом про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, датою вручення судових повісток згідно з вимогами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є 24.11.2025 та 24.12.2025 (а.с.90,92,97,100).

При цьому суд наголошує, що судові повістки про виклик до суду надсилались відповідачу також на його електронну пошту, що підтверджується відповідними довідками, відтак, повідомлявся судом про час та місце розгляду справи альтернативними засобами зв`язку, що не пов`язані з конкретним місцем проживанням чи перебуванням особи.

Вказані адреси зазначені в заяві та договорі разом з іншими персональними даними заявника, що є інформацією з обмеженим доступом, поширення якої здійснюється виключно за згодою суб`єкта персональних даних, належність яких відповідачем не заперечується.

Номер мобільного телефону, зазначений в заяві та договорі разом з іншими засобами зв`язку, також відповідає номеру телефону заявника у поданій заяві про скасування заочного рішення.

До правоохоронних органів із заявами щодо вчинення відносно нього шахрайських дій відповідач не звертався, на порушення вимог Закону України «Про захист персональних даних» не посилався та не надав жодного пояснення можливості зазначення вказаної вище інформації включно із засобами зв`язку в договорі поза його волею.

За наведених обставин, твердження представника заявника, що вказані адреси електронної пошти заявнику не належать, жодними доказами не підтверджені, викликають обґрунтовані сумніви та розцінюються судом критично як такі, що спрямовані на введення суду в оману щодо дійсних обставин справи.

Окрім того, у поданій заяві не зазначено та до неї не додано жодних доказів у розумінні ст. 76 ЦПК України, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та які б у випадку можливості подати їх стороною на відповідній стадії судового процесу могли б вплинути на зміст ухваленого за результатами заочного розгляду справи рішення суду.

Натомість, у поданій заяві як на обґрунтування підстав скасування заочного рішення представник заявника посилалась виключно на незгоду заявника з вказаним вище заочним рішенням Березанського міського суду Київської області, вважаючи його незаконним, протиправним та таким, що винесене з порушенням вимог матеріального та процесуального права.

Таким чином, обґрунтування поданої заяви про скасування заочного рішення фактично зводяться виключно до непогодження заявника з висновками суду першої інстанції щодо застосування норм матеріального та процесуального права та наданою судом оцінкою доказів, та ґрунтуються на власній оцінці стороною спірних правовідносин, що не узгоджується з визначеними у ч. 1 ст. 288 ЦПК України підставами для скасування заочного рішення суду.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" , заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007).

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої сумлінності у захисті своїх інтересів (п. 44 рішення Європейського суду з прав людини від 03.10.2017 у справі «Віктор Назаренко проти України» (№ 18656/13).

У відповідності до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування заочного рішення суду, тому заяву про перегляд заочного рішення відповідно слід залишити без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12-13, 130, 223, 258-261, 268, 284, 287, 288 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Березанського міського суду Київської області від 08.01.2026 в цивільній справі № 361/11457/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І. О. Капшученко