Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №935/386/26 — Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/386/26

Провадження № 3/935/279/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 квітня 2026 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції у Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП не надано, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

встановив:

До Коростишівського районного суду Житомирської області 12.02.2026 від Управління патрульної поліції у Житомирській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 583273 від 05.02.2026, ОСОБА_1 04.02.2026 о 21:20 годині на автодорозі М06 поряд з м. Коростишів керуючи транспортним засобом VW Crafter д.н.з. НОМЕР_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху та здійснив наїзд на транспортний засіб Renault Magnum д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом ABLAGLA д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , який стояв на проїзній частині внаслідок іншої ДТП, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 2.3б, 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, передбаченому статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення не визнав, пояснив, що 04.02.2026 рухаючись на автодорозі Київ-Чоп під час надскладних погодніх умов, зі швидкістю 50 км/год, оглядовість вказаної ділянки дороги була обмежена, побачив на дорозі тягач та фуру, які стояли побиті, без будь-яких попереджувальних знаків, почав гальмувати, вдарився в тягач, через 20 секунд в`їхали в його транспортний засіб, ще через 10 секунд знову відбувся удар. Вважає, що вказана ДТП відбулась через бездіяльність дорожньої служби, оскільки дорога була в неналежному стані для руху, всіх заходів необхідних для уникнення ДТП ОСОБА_1 вживав, однак автомобіль на такому дорожньому покритті просто несло, крім того у вказаній ДТП було близько 20 автомобілів, лише після удару останніх чотирьох автомобілів перекрили дорогу. ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні інший учасник ДТП ОСОБА_3 пояснив, що 04.02.2026 ввечері їхав з м. Київ в м. Вінниця, дорога була в нормальному стані, рухався з мінімальною швидкістю, вантажні автомобілі, які їхали по зустрічній смузі постійно мигали фарами, отже він розумів, що за поворотом може щось бути, рухався зі швидкістю 70-90 км/год, вже перед поворотом скинув швидкість до 40-50 км/год, автомобіль Шкода, який рухався перед ними на відстані близько ста метрів, понесло на повороті, розвернуло боком, внаслідок чого цей автомобіль перекрив смугу руху, автомобіль ОСОБА_3 несло в правий колесо відбійник, автомобіль повинен зупинитись, оскільки швидкість руху була мінімальною, враховуючи те, що дорожнє покриття було вкрито ожеледицею, в`їхав в бус, навіть подушки безпеки не вистрелили при зіткненні. Стан дорожнього покриття був такий слизький, що неможливо було вийти з автомобіля, попереджувальних знаків не дорозі не було.

Дослідивши у судовому засіданні докази, ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходжу до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У практиці Європейського суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки(рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії»), отже адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зобов`язана доводити свою невинуватість.

Відповідно до принципу V, викладеного у Рекомендації № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів», ухваленій Комітетом Європи на 518 засіданні заступників міністрів 13.10.1994 року, судді, зокрема, зобов`язані проводити справу неупереджено, спираючись на власну оцінку фактів та власне тлумачення закону; забезпечити, щоб кожна сторона мала однакові можливості бути заслуханою, і щоб процедурні права кожної із сторін дотримувались, відповідно до положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.

Відповідно до вимог чинного законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст. 9, 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.

Згідно з диспозицією статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративна відповідальність настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Склад правопорушення це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду від 26.01.2021 року (справа №537/1916/18), - “при виявленні причинного зв`язку необхідно враховувати як дії (бездіяльність) особи, яка керує транспортним засобом, так і неналежне (у тому числі невинне) поводження інших учасників руху (тобто й пішохода), що також може виключити відповідальність водія. Крім того, при вирішенні питання про причинний зв`язок ураховується наявність у водія технічної можливості уникнути шкідливого наслідку. Якщо такої можливості не було і встановлено, що аварійну ситуацію викликано не ним, то відповідальність водія виключається. У випадку, коли вказану ситуацію було створено самим водієм-порушником, відсутність технічної можливості уникнути шкідливих наслідків юридичного значення не має."

Так, ОСОБА_1 інкримінується те, що він 04.02.2026 о 21:20 годині на автодорозі М06 поряд з м. Коростишів керуючи транспортним засобом VW Crafter д.н.з. НОМЕР_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху та здійснив наїзд на транспортний засіб Renault Magnum д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом ABLAGLA д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , який стояв на проїзній частині внаслідок іншої ДТП, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 2.3б, 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 05.02.2026 підтверджується те, що того дня о 01:30 годині на автодорозі Київ-Чоп М06 106 км (поблизу м. Коростишів) в напрямку м. Житомир експлуатаційний стан обстеженої ділянки не відповідав вимогам ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану», оскільки дорожнє покриття вкрилось ожеледицею, наявний сніговий намет. Ділянку визнано такою, що не відповідає вимогам правил, норм, стандартів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У відповідності до п. 12.1. ПДР, порушення якого інкримінується ОСОБА_4 , під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно письмових пояснень водія ОСОБА_5 , які містяться у матеріалах справи, останній зазначив, що керував транспортним засобом Шкода Октавія А5 д.н.з. НОМЕР_4 , рухаючись з м. Київ до м. Житомир на 106 км не впорався з керуванням у зв`язку із неякісно обробленою дорогою здійснив зіткнення із колесо відбійником , потім бусом, який вже був в ДТП.

Згідно письмових пояснень водія ОСОБА_2 , які містяться у матеріалах справи, останній зазначив, що керував транспортним засобом на 106 км , перед ним автомобіль почало «складати в ножиці», він прийняв у праву сторону на узбіччі до відбійника, догнав фургон та зупинився, його обігнала фура з червоним тентом, його понесло на слизькій дорозі, потім автомобілі один за одним почало крутити та відбулись зіткнення.

Також, у судовому засіданні інший учасник ДТП ОСОБА_3 підтвердив неналежний стан дорожнього покриття 04.02.2026 на автотодорозі Київ-Чоп 106 км.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

З огляду на схему місця ДТП, характеру та локалізації механічних пошкоджень, отриманих автомобілями, обставини руху транспортних засобів, пояснення учасників ДТП, надані у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що сукупність наданих доказів не слугує підтвердженням факту прямого причинного зв`язку дій водія ОСОБА_1 із наслідками дорожньо-транспортної пригоди. Наявними в матеріалах справи доказами не доведено, що вищевказана ДТП сталась саме внаслідок порушення ОСОБА_1 пункту 12.1 та 2.3 б ПДР.

Отже, за вказаних обставин провадження у справі стосовно ОСОБА_1 слід закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 124, 245-247, 251-252, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення 04.02.2026 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І. В. Щербаченко