Вирок від 20 квітня 2026 р. у справі №161/7000/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7000/26

Провадження № 1-кп/161/966/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 21 квітня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представника потерпілої – адвоката ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026035610000048 від 02 березня 2026 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Береги, Млинівського району, Рівненської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, особи з інвалідністю 3-ї групи, згідно ст. 89 КК України не судимого,

- у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 296 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 , 01 березня 2026 року, близько 16 години 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до володіння особи, ОСОБА_8 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у порушення вимог ст. 30 Конституції України, яка гарантує кожному недоторканість житла та не допускає проникнення до житла чи іншого володіння особи, діючи всупереч волі вищевказаної особи, яка є володільцем домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , без її на те дозволу, за відсутності визначених законом підстав, з мотиву особистого інтересу, з метою проникнення до подвір`я господарства, шляхом подолання перешкоди, зайшовши через хвіртку, таким чином проник на огороджену територію подвір`я приватного господарства ОСОБА_8 за вищевказаною адресою.

Після цього, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, того ж дня, а саме 01 березня 2026 року, незаконно проникнувши на територію домоволодіння ОСОБА_8 , що за адресою АДРЕСА_2 , близько 16 години 30 хвилин, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, у присутності власника автомобіля марки «Honda» моделі «Accord», д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 року випуску, із застосуванням фізичної сили, яка виразилась у нанесенні ударів ногами по лобовому та задньому склу вищевказаного транспортного засобу, пошкодив його, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоду у сумі 9 200 гривень, після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, діючи умисно з особливою зухвалістю наніс три удари кулаками правої та лівої руки по обличчю ОСОБА_7 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді синця в проекції кута нижньої щелепи справа та внутрішньошкірного крововиливу на потиличній ділянці голови дещо вправо від центру, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Крім того, 05 березня 2026 року близько 18 години 40 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, керуючись метою нанесення тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи значення та кримінально-протиправний характер своїх дій, під час словесного конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних відносин із матір`ю ОСОБА_6 (у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), умисно наніс ряд ударів кулаком руки в ділянку обличчя та тулуба, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді рани з синцем навколо неї в ділянці перенісся від внутрішнього краю лівої брови догори на лобну ділянку, рани на тім`яній ділянці голови зліва, внутрішньо-шкірного крововиливу на тім`яно-потиличній ділянці голови дещо зліва; синців навколо обох очей, в ділянці спинки носа й перенісся, на лобні ділянці голови справа, на зовнішньо-задній поверхні правого плеча в середній третині, на зовнішній поверхні правого плечового суглоб, на внутрішньо-задній поверхні правого плеча на межі середньої та верхньої третини та в середній третині, на задній поверхні правого передпліччя у верхній третині, унижній третині в проекції променево-зап`ястного суглобу з переходом на тильну поверхню правої кисті, на передньо-зовнішній поверхні лівого передпліччя в середній третині, на передньо-внутрішній поверхні лівого передпліччя у верхній третині, на передній поверхні лівого плеча у нижній третині, на задній поверхні лівого плечового суглобу, на задньо-зовнішній поверхні правого стегна у верхній третині, на задній поверхні правого коліна синець; садна на задній поверхні правого ліктьового суглобу; синців з саднами на передній поверхні правого променево-зап`ясного суглобу з переходом на основу долоні, на передньо-завнішній поверхні правої гомілки від середньої третини до передньої поверхні правого колінного суглобу, на внутрішній поверхні лівого гомілково-ступеневого суглобу, на тильно-внутрішній поверхні лівої стопи на основу 1-го пальця, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Також, 24 березня 2026 року, у період часу з 07 години 30 хвилин по 08 годину 15 хвилин, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до іншого володіння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у порушення вимог ст. 30 Конституції України, яка гарантує кожному недоторканість житла та не допускає проникнення до житла чи іншого володіння особи, діючи всупереч волі ОСОБА_6 , яка є володільцем домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , без її на те дозволу, за відсутності визначених законом підстав, з мотиву особистого інтересу, шляхом подолання перешкоди, незаконно проникнув на огороджену територію вищевказаного домоволодіння, звідки вчинив дрібну крадіжку автомобільного акумулятора марки «Red Horse» вартістю 2 500 гривень, відносно чого виділено матеріали для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності та складено адміністративний протокол за ст. 51 КУпАП.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними протиправними діями, які виразились в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 , своїми умисними протиправними діями, які виразились в незаконному проникненні до іншого володіння особи, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 , своїми умисними протиправними діями, які виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю та показав, що він дійсно за вказаних обставин, місця та часу вчинив дані кримінальні проступки. Факт алкогольного сп`яніння не заперечував. У вчиненому щиро розкаявся.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні повністю підтвердила факт нанесення їй тілесних ушкоджень її сином ОСОБА_4 за вказаних обставин, місця та часу, які зазначені обвинувальному акті. Наполягала на найсуворішій мірі покарання щодо обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні повністю підтвердив обставини вчинення кримінального проступку ОСОБА_4 , які зазначені в обвинувальному акті. Наполягав на найсуворішій мірі покарання щодо обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні повністю підтвердив обставини вчинення кримінального проступку ОСОБА_4 , які зазначені в обвинувальному акті. Наполягав на найсуворішій мірі покарання щодо обвинуваченого.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його винуватість, підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, не проводиться їх дослідження.

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 296 КК України.

Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину і тяжкості наслідків, що настали.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття.

До обставин, які відповідно до вимог ст.67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_4 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення повторно вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує інформацію про стан його здоров`я, відомості про те, що він вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, не судимий, являється особою з інвалідністю 3-ї групи однак, негативно характеризується, веде антисоціальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, офіційно не працевлаштований, стабільного джерела доходу не має, суспільно – корисною працею не займається, на даний час, являється особою, у якої відсутнє постійне місце проживання, думку потерпілих, які кожен зокрема, наполягали на найсуворішій мірі покарання щодо обвинуваченого, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України у виді штафу та обмеження волі.

Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення, перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.

Будь-яких підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, тобто для застосування ст.69 КК України, суд не знаходить, оскільки відсутні по справі, як зазначено у цьому законі, наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання, та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених проступків.

Разом з цим, підстав для застосування ст. 75 КК України до обвинуваченого ОСОБА_4 , суд не знаходить.

Крім того, положеннями ч.ч.1,3,4 ст. 91-1 КК України передбачено, що в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов`язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.

Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Контроль за поведінкою засуджених, до яких застосовано обмежувальні заходи, здійснює орган пробації за місцем проживання засудженого, а в разі вчинення злочину військовослужбовцем - командир військової частини.

Отже суд з метою необхідності зміни насильницької поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 у майбутньому та формування у нього неагресивної моделі поведінки у стосунках, як з потерпілими, так і з оточуючими, до обвинуваченого слід застосувати обмежувальні заходи у вигляді направлення ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників строком на три місяці.

Такі обмежувальні заходи із покладенням обов`язку будуть сприяти виправленню обвинуваченого, покращенню психологічного здоров`я потерпілого, а призначене судом покарання та обмежувальні заходи у своїй сукупності будуть необхідними і достатніми для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Речові докази підлягають вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 296 КК України та призначити покарання:

за ч. 2 ст. 125 КК України у виді у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

за ч. 1 ст. 296 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 визначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі.

На підставі ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обмежувальні заходи, поклавши на нього обов`язок пройти програму для кривдників протягом 3 (трьох місяців).

Попередити ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за ст. 390-1 КК України за умисне ухилення від проходження програми для кривдників.

Речові докази: три диски – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Автоматичний акумулятор фірми «Read Horse» - залишити за належністю ОСОБА_6 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: