Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №585/4917/25 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м.Суми

Справа №585/4917/25

Номер провадження 22-ц/816/1788/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Щербаченко М. В. (суддя-доповідач), суддів Сидоренко А. П. , Сізова Д. В. , розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом ПИЛИПЦЕМ Антоном Юрійовичем, на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 січня 2026 року у складі судді Шульги В.О., ухваленого в м. Ромни,

у цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У грудні 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з указаним позовом.

Позов мотивований тим, що 01 лютого 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_2 укладено договір кредитної лінії (Надійний) № 8292185 шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, згідно з умовами якого позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу кредитодавцеві, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

27 березня 2025 року між первісним кредитором та позивачем укладено Договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги, а позивач приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, які вказані в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 7 від 26 червня 2025 року до Договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 45 666 грн, з яких: 18 000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 15 561 грн - сума заборгованості за відсотками; 9000 грн – неустойка; 3105 грн – комісія за надання кредиту.

Відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, після відступлення права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

Посилаючись на указані обставини, просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 8292185 у розмірі 45 666 грн 00 коп., з яких: 18 000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 15 561 грн 00 коп. – сума заборгованості за відсотками; 9000 грн 00 коп. – неустойка; 3105 грн 00 коп. – комісія за надання кредиту; та стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 січня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості за Кредитним договором № 8292185 в розмірі 36666 грн 00 коп. та судові витрати у розмірі 1944 грн 99 коп. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи доведено, що ОСОБА_2 уклав кредитний договір, за умовами якого отримав у кредит кошти. Проте відповідач свої зобов`язання за кредитним договором на умовах та в строки/терміни, що визначені у ньому не виконав, грошові кошти та нараховані відсотки не повернув. Право вимоги до відповідача за укладеним договором перейшло до позивача. ОСОБА_2 заперечень щодо розміру заборгованості не висловив, доказів відсутності заборгованості у розмірах, вказаних у розрахунку, не надав, тому суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача суми боргу за наданим кредитом в розмірі 18 000 грн, нарахованими відсотками в сумі 15 561 грн та комісією 3105 грн. Вимогу про стягнення неустойки в розмірі 9000 грн, суд залишив без задоволення відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

20 лютого 2026 року адвокат Пилипець А.Ю. в інтересах відповідача ОСОБА_2 подав через електронний кабінет апеляційну скаргу в електронній формі, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 січня 2026 року частково в частині стягнення процентів та комісії, ухваливши в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу за наданим кредитом в розмірі 18 000 грн; в іншій частині заявлених вимог - відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у матеріалах справи не міститься копії договору факторингу у повному обсязі, а також докази оплати договору факторингу та додатки до нього. Позивач не надав доказів видачі грошових коштів відповідачу. ОСОБА_2 з 23 травня 2022 року є військовослужбовцем, а тому відповідно до пункту 14 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільнений від сплати штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитними коштами. Умова кредитного договору щодо нарахування комісії є нікчемною. Розмір денної процентної ставки, з огляду на те, що орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 3194,73 %, у 10 разів перевищує розмір денної процентної ставки, встановленої частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». Суд першої інстанції, задовольнивши клопотання позивача про витребування доказів після отримання позивачем відзиву на позову заяву, порушив принцип змагальності сторін.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Посилався на те, що відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань та які б спростовували суму заборгованості. Обставина перерахування відповідачу кредитних коштів підтверджується розрахунком заборгованості та копією інформаційної довідки ТОВ «ФК «ФІНЕКСПЕРТ» від 26 листопада 2025 року про перерахування коштів на картку відповідача. Перерахування коштів було здійснено оператором онлайн-послуг платіжної інфраструктури, який не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери не складаються. Сторона відповідача не заперечує факт отримання коштів, а намагається показати, що позивач не довів його належним чином. Нарахування відсотків здійснювалось з тих підстав, що відповідач не повідомив первісного кредитора у відповідності до чинного законодавства, що він є військовослужбовцем та, що на нього поширюються норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Щодо витрат відповідача на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, вважає, що заявлений розмір 12 000 грн 00 коп. є неспівмірним зі складністю цієї справи, не відповідає критерію реальності таких витрат та розумністю їхнього розміру.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

01 лютого 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_2 укладено договір кредитної лінії (Надійний) № 8292185, за умовами якого позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі – кредит) на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту (а.с. 5-12).

Сума кредиту - 18 000 грн 00 коп., строк кредитування/строк договору 360 днів, дата повернення кредиту 26 січня 2026 року, процентна ставка/день 0,95%, орієнтовна загальна вартість кредиту 82 665 грн 00 коп, неустойка 900 грн в день.

Згідно з п. 2.3.1 Договору денна процентна ставка становить 0,998%.

Відповідно до п. 6.2 за надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником відповідно до умов договору. Розмір комісії, яка нараховується за надання кредиту визначений п. 2.2.8 п.2.2 договору.

Розмір комісії за надання кредиту, яка підлягає сплаті позичальником включає в себе адміністративні та операційні витрати, які несе кредитодавець під час розгляду заявки та надання кредиту. Комісія за надання кредиту підлягає сплаті виключно у випадку задоволення такої заявки та укладення договору. Послуга для позичальника полягає в аналізі заявки та наданні пропозицій з укладення кредитного договору, а також в швидкому прийнятті рішення щодо надання кредиту.

Комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 3105 грн 00 коп. (п.2.2.8 договору).

Указаний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 601656.

Відповідно до розрахунку ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», заборгованість відповідача за кредитним договором № 8292185 від 01 лютого 2025 року складається з 18 000 грн 00 коп. – заборгованості за тілом кредиту, 15 561 грн 00 коп. – заборгованості за відсотками, 9000 грн 00 коп. – заборгованості за неустойкою, 3105 грн 00 коп. – заборгованості за комісією (а.с. 14-15).

27 березня 2025 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (клієнт) укладено договір факторингу № 27/03/25, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (а.с. 16-20).

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах боржників, відображаються у відповідному Реєстрі боржників, складеному за формою згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору.

26 червня 2025 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено додаткову угоду № 5 до договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року, яким зокрема погоджено розмір загальної суми прав вимог, що відступаються згідно Реєстру боржників № 7 від 26 червня 2025 року та ціну продажу (а.с. 21).

26 червня 2025 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» підписано акт прийому-передачі Реєстру боржників № 7 від 26 червня 2025 року за Договором факторингу № 27/03/2025 від 27 березня 2025 року, за яким клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників № 7 від 26 червня 2025 року, після чого з урахуванням п. 1.2 договору факторингу від клієнта до фактора перейшло право вимоги заборгованості від боржників і фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 22).

Відповідно до Реєстру боржників № 7 від 26 червня 2025 року до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 8292185 від 01 лютого 2025 року, загальна сума заборгованості – 45 666 грн 00 коп., сума заборгованості за тілом кредиту – 18 000 грн 00 коп., сума заборгованості за відсотками – 15 561 грн 00 коп., неустойка – 9000 грн (а.с. 24).

Позивачем надано копію платіжної інструкції від 30 червня 2025 року № 735 про перерахування позивачем ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» коштів в рахунок плати за відступлення права вимоги згідно Додаткової угоди № 5 від 26 червня 2025 року до договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 без ПДВ (а.с. 23).

ТОВ «ФК «ЄАПБ» зареєстроване як фінансова установа (а.с. 26).

Відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 23 травня 2022 року перебуває на військовій службі за мобілізацією відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року (а.с. 78-79).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов`язанні установлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З матеріалів справи установлено, що договір кредитної лінії № 8292185 між первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем укладений в електронній формі та підписаний останнім за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію».

Сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, у тому числі щодо строку кредитування та відсотків за користування кредитом, розмір та порядок нарахування яких визначено в договорі, який ОСОБА_2 підписав в електронному вигляді.

Указаний договір відповідно до вимог статті 628 ЦК України є обов`язковим до виконання кредитором та позичальником.

Відповідач не заперечує факт укладення кредитного договору № 8292185 від 01 лютого 2025 року, проте стверджує, що позивачем не надано доказів перерахування йому кредитних коштів.

У контексті указаних доводів апеляційної скарги слід зазначити, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Наданою позивачем Довідкою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» від 26.11.2025 вих. № КД-000089901/ТНПП, підтверджується, що указане товариство прийняло до виконання платіжну інструкцію, надану АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та завершило платіжну операцію від 01 лютого 2025 року, сума платежу 18 000 грн 00 коп., отримувач ОСОБА_3 – ЕПЗ номер НОМЕР_2 . Кошти в сумі 18 000 грн були перераховані на зазначений відповідачем у кредитному договорі електронний платіжний засіб номер НОМЕР_2 , що також свідчить про перерахування коштів саме відповідачу (а.с.13).

У свою чергу ОСОБА_2 на підтвердження своїх доводів не надав доказів про банківські карти, які видавались йому, щоб могло підтвердити, що йому не видавався указаний електронний платіжний засіб НОМЕР_2 , який указаний у кредитному договорі укладення якого відповідач не заперечує, і що на указаному картковому рахунку немає транзакцій, які б указували на отримання ним 01 лютого 2025 року 18000 грн 00 коп від первісного кредитора.

Таким чином, ураховуючи сукупність доказів, що містяться в матеріалах справи, а також суперечливу процесуальну позицію відповідача (вказує на відсутність доказів отримання кредиту, з іншого в апеляційній скарзі погоджується зі стягненням з нього боргу за тілом кредиту), з урахуванням стандарту доказування «balance of probabilities» («баланс ймовірностей»), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, аніж не мав місце, апеляційний суд дійшов висновку про те, що первісний кредитор ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» виконав свій обов`язок за кредитним договором, зокрема, надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 18000 грн, а відповідач не виконав обов`язку з повернення кредитних коштів.

Доводи апеляційної скарги щодо не доведення позивачем набуття права вимоги до відповідача апеляційний суд відхиляє зважаючи на такі мотиви.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України)

Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до пункту 1.2 Договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Указане свідчить про перехід права вимоги від клієнта до фактора після підписання акту прийому передачі реєстру боржників, а не після внесення коштів за право відступлення вимоги.

Поряд з цим посилання апелянта на те, що відсутні у матеріалах справи докази оплати за договором факторингу є необґрунтованими, оскільки позивачем до позову була надана копія платіжної інструкції від 30 червня 2025 року № 735 про перерахування позивачем ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» коштів в рахунок плати за відступлення права вимоги згідно Додаткової угоди № 5 від 26 червня 2025 року до договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 без ПДВ (а.с.23).

Отже, позивачем доведено належними та допустимими доказами факт набуття права грошової вимоги до відповідача за договором №8292185 від 01 лютого 2025 року.

З огляду на зазначене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 18 000 грн.

Доводи заявника апеляційної скарги стосовно відсутності підстав для стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 15 561 грн 00 коп. апеляційний суд вважає обґрунтованими зважаючи на такі мотиви.

Пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Як установлено апеляційним судом з матеріалів справи ОСОБА_2 з 23 травня 2022 року перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року (а.с. 79). Відповідач 30 листопада 2025 року отримав посвідчення учасника бойових дій, має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 77).

Відповідно до розрахунку заборгованості первісним кредитором відсотки за користування кредитними коштами нараховувалися з 01 лютого 2025 року по 02 травня 2025 року.

Отже, оскільки ОСОБА_2 з 23 травня 2022 року є військовослужбовцем призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, апеляційний суд дійшов висновку, відповідно до вимог пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», проценти за користування кредитом відповідачу не мали нараховуватися.

Виходячи із змісту пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» для військовослужбовці призвані на військову службу за мобілізацією мають право на звільнення від сплати відсотків з першого дня призову до моменту звільнення з військової служби.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу про те, що відповідач не надав первісному кредитору докази на підтвердження факту наявності у нього статусу військовослужбовця апеляційний суд відхиляє, оскільки ця обставина не має правового значення. Право на звільнення від сплати відсотків за користування кредитом не залежить від повідомлення позичальника кредитору про статус військовослужбовця.

Суд першої інстанції неповно установив обставини справи, належно не дослідив додані до відзиву на позов докази проходження відповідачем військової служби за мобілізацією та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у сумі 15 561 грн 00 коп.

Позиція апеляційного суду щодо позовних вимог про стягнення комісії за надання кредиту.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

У справі, яка переглядається установлено, що умовами пунктів 2.2.8, 6.2 договору кредитної лінії № 8292185 від 01 лютого 2025 року як складова витрат позичальника за кредитом передбачена комісія за надання кредиту сумі 3105 грн 00 коп., яка нараховується за ставкою 17,25 % від суми наданого кредиту. При цьому вказано, що розмір комісії за надання кредиту, яка підлягає сплаті позичальником включає в себе адміністративні та операційні витрати, які несе кредитодавець під час розгляду заявки та надання кредиту. Послуга для позичальника полягає в аналізі заявки та наданні пропозицій з укладення кредитного договору, а також в швидкому прийнятті рішення щодо надання кредиту.

Аналіз пунктів 2.2.8, 6.2 указаного Договору свідчить, що в них не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з наданням кредиту, які надаються позичальнику та за які кредитодавцем встановлена комісія у розмірі 17,24% від суми кредиту одноразово. Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, не зазначено які саме послуги, пов`язані з наданням кредиту, виконує позивач за сплачену позичальником комісію. Умови пунктів 2.2.8, 6.2 Договору не містять зобов`язання кредитора вчинити відповідну дію на користь позичальника внаслідок отримання комісії.

Надання кредиту є по суті основним обов`язком кредитодавця за умовами укладеного із споживачем договором, а не послугою, виконання якого не може здійснюватися за окрему плату.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зважаючи на викладене, положення пунктів 2.2.8 та 6.2 кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Указаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 09.10.2024 року у справі № 582/202/22.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Оскільки пункти 2.2.8 та 6.2 договору кредитної лінії № 8292185 від 01 лютого 2025 року, якими установлений обов`язок позичальника сплачувати комісію за надання кредиту у розмірі 17,24% від суми кредиту одноразово є нікчемним, апеляційний суд на підставі частини п`ятої статті 216 ЦК України вважає за потрібне застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину. Зокрема, сума боргу підлягає зменшенню на суму комісії за надання кредиту у розмірі 3105 грн 00 коп.

Оскільки апеляційний суд, дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами та комісії за надання кредиту, піддягає зменшенню сума заборгованості за кредитним договором з 36 666 грн 00 коп. до 18 000 грн 00 коп. (36 666 грн – 15 561 грн – 3105 грн).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 1, 4 частини першої статті 376 ЦПК України).

Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення на підставі пунктів 1, 4 частини першої статті 376 ЦПК України необхідно змінити в частині розміру заборгованості, що підлягає стягненню.

Висновки суду щодо судових витрат

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 та 2 статті 141 ЦПК України).

Оскільки рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розподілу судових витрат, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (39,42%) необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 954 грн 91 коп. судового збору.

За подання апеляційної скарги позивач сплатив 3633 грн 60 коп. судового збору, тому, оскільки апеляційну скаргу задоволено повністю, з позивача на користь відповідача необхідно стягнути указану суму судового збору в розмірі 3633 грн 60 коп.

Керуючись вимогами статей 141, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом ПИЛИПЦЕМ Антоном Юрійовичем задовольнити.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 січня 2026 року змінити в частині розміру заборгованості, яка підлягає стягненню, виклавши другий абзац резолютивної частини рішення в такій редакції:

«Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» суму заборгованості за договором кредитної лінії № 8292185 від 01.02.2025 року в розмірі 18 000 грн 00 копійок».

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 січня 2026 року змінити в частині розподілу судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 954 гривні 91 копійки, понесені в суді першої інстанції.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3633 гривні 60 копійок.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. В. Щербаченко

Судді А. П. Сидоренко

Д. В. Сізов