Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №175/4310/25 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

22 квітня 2026 року м.Суми

Справа №175/4310/25

Номер провадження 22-з/816/55/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Щербаченко М. В. (суддя-доповідач), суддів Собини О. І. , Сізова Д. В. , розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом КУЛЕЮ Володимиром Сергійовичем, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

у с т а н о в и в:

У квітні 2025 року адвокат Куля Володимир Сергійович в інтересах ОСОБА_3 звернувся з указаним позовом, в якому просив суд припинити стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 , на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на місяць, починаючи з моменту фактичного проживання дітей з позивачем.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 17 лютого 2026 року позов задоволено частково.

Представник позивача – адвокат Куля В.С. подав апеляційну скаргу в електронній формі, в якій просив скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17 лютого 2026 року та ухвалити нове, яким:

припинити стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 , які стягуються за рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 17.11.2021 року у справі № 234/12060/21 у частині стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) позивача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 10.03.2022 року;

звільнити позивача від сплати на користь відповідачки аліментів, які стягуються за рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 17.11.2021 у цивільній справі № 234/12060/21 у частині стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за періоди фактичного проживання дочки з батьком: з 10.03.2022 по 18.09.2022, з 25.10.2023 по 30.10.2023, з 24.12.2023 по 11.06.2024, з 20.08.2024 по 23.12.2024, з 10.01.2025 по 01.06.2025.

Постановою Сумського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року указані вимоги апеляційної скарги ОСОБА_3 , поданої його представником адвокатом Кулею В.С. - задоволено частково.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17 лютого 2026 року змінено в частині дати припинення стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Також постановою Сумського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року здійснено розподіл судових витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем у зв`язку з апеляційним переглядом справи.

10 квітня 2026 року представник ОСОБА_3 - адвокат Куля В.С. через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» подав до Сумського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 14 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заяву мотивує тим, що адвокатом Кулею В.С. у зв`язку з апеляційним переглядом рішення суду першої інстанції позивачу були надані такі послуги з професійної правничої допомоги: ознайомлення та юридичний аналіз рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17 лютого 2026 року, формування правової позиції, написання, узгодження з позивачем, підготовка, відправка сторонам та подання до суду апеляційної скарги, а також участі та представництва інтересів клієнта у одному судовому засіданні, сума витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції становить 14 000 грн 00 коп. Вирішення даного спору має важливе значення для позивача. Додатково просить урахувати, що відповідачка неналежним чином ознайомила свою представницю з фактичними обставинами справи, з огляду на що, остання в суді апеляційної інстанції не володіла відомостями про місце проживання дітей. Стягнення з відповідачки усієї суми судових витрат сприятиме її розумінню, що усі справи, пов`язані зі спільними дітьми мають вестися добросовісно.

Від представника відповідачки – адвоката Гур`євої Л.М. 21 квітня 2026 року надійшли заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких просить відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі, а у разі задоволення заяви - зменшити розмір витрат на правничу допомогу до розумного та співмірного розміру. Вважає, що заявлений представником розмір витрат не відповідає критерію розумності та співмірності, відсутні докази того, що відповідні витрати фактично були понесені позивачем під час розгляд справи. Крім того, просить врахувати, що позивачка не працює, аліменти на утримання дочки Єсенії від позивача не отримує.

Дослідивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви, апеляційний суд дійшов висновку, що заява представника ОСОБА_3 – адвоката Кулі В.С. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково, зважаючи на такі мотиви.

Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до частин три, чотири статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України визначено, що у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В суді апеляційної інстанції інтереси позивача ОСОБА_3 представляв адвокат Куля В.С., що підтверджується ордером на надання правничої допомоги серія ВН № 1594180 (а.с. 202 – на звороті).

До апеляційної скарги представником позивача було додано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, зокрема 10 000 грн – за ознайомлення та юридичний аналіз рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17.02.2026, формування правової позиції, написання, узгодження з позивачем, підготовку, відправку сторонам та подання до суду апеляційної скарги. Крім того, очікує понести у зв`язку з розглядом справи в апеляційній інстанції судові витрати: за одне судове засідання – 4000 грн; написання заяв, клопотань, пояснень, заперечень – 3000 грн за один документ (а.с. 199 – на звороті).

До заяви про ухвалення додаткового рішення на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції заявником додано копії:

договору № 240325-9д про надання правничої допомоги від 24 березня 2025 року, укладеного між адвокатом Кулею В.С. та ОСОБА_3 (а.с. 247);

додаткової угоди № 2 від 20 лютого 2026 року до указаного договору, якою сторони погодили вартість послуг юридичних послуг (а.с. 247 – на звороті);

акту прийому-передачі (послуг професійної правничої допомоги та гонорару) від 10 квітня 2026 року, за змістом якого вартість наданих послуг становить 14 000 грн, з яких: 10 000 грн – ознайомлення та юридичний аналіз рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17.02.2026, формування правової позиції, написання, узгодження з позивачем, підготовка, відправка сторонам та подання до суду апеляційної скарги; 4000 грн - за участь та здійснення представництва інтересів клієнта у судових засіданнях у справі № 175/4310/25 в суді апеляційної інстанції (а.с. 248);

квитанції до прибуткового касового ордеру № 240325-9д/2 від 10 квітня 2026 року про отримання адвокатом Кулею В.С. від ОСОБА_3 14 000 грн за надання правничої допомоги (а.с. 248 – на звороті).

Представником відповідачки адвокатом Гур`євою Л.М. у поданих запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення, крім висловленої позиції про відсутність підстав для стягнення з відповідачки витрат позивача на професійну правничу допомогу заявлено клопотання про зменшення розміру таких витрат, що передбачено частиною 6 статті 137 ЦПК України, яке дає право суду у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України відповідно до частини п`ятої цієї статті процесуального закону у разі заявлення такого клопотання зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

Апеляційний суд також звертає увагу, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований, відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та співмірності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Вирішуючи питання про конкретний розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають компенсації позивачу у цій справі, колегія суддів виходить із того, що у суді апеляційної предметом правничої допомоги був перегляд рішення суду першої інстанції з урахуванням уже сформованої правової позиції позивача, відсутності необхідності у збиранні нових доказів, підготовці значного масиву додаткових матеріалів та необхідності участі адвоката в одному засіданні апеляційного суду, яке тривало у режимі відеоконференції протягом 1 год і не потребувало від адвоката Кулі В.С. витрат часу для прибуття до приміщення суду.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що заявлена вартість витрат на професійну правничу допомог в сумі 14000 грн 00 коп. не відповідає критеріям співмірності, розумності та необхідності, визначеним статтею 137 ЦПК України.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, у сумі 7000 грн 00 коп. Саме такий розмір, на переконання суду узгоджується з характером виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих послуг, складністю процесуального питання та не призводить до покладення на відповідачку явно надмірного фінансового тягаря.

Доводи представника відповідачки ОСОБА_7 про недоведеність заявленого до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу з огляду на сумнів у їх реальному понесенні апеляційній суд вважає необґрунтованими з огляду на надані заявником докази.

Доводи представника позивача ОСОБА_8 про необхідність покладення на відповідачку всієї суми витрат через неналежне на його думку ознайомлення своєї представниці з фактичними обставинами справи і недобросовісність апеляційний суд не бере до уваги зважаючи на такі мотиви.

Основний принцип, за яким здійснюється розподіл судових витрат між сторонами — це принцип пропорційності, який передбачено частинами першою та другою статті 141 ЦПК України.

Відступ від принципу пропорційності відповідно до вимог частини дев`ятої статті 141 ЦПК України допустимий лише у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони.

Доводи заявника не дають підстав кваліфікувати дії відповідачки як зловживання процесуальними правами, а також підстав для висновку про те, що спір виник внаслідок неправильних дій ОСОБА_4 .

Оскільки апеляційним судом не установлено підстав для відступу від засад пропорційності відповідно до частини дев`ятої статті 141 ЦПК України, вимоги апеляційної скарги були задоволені частково, а тому слід стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 половину суми витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, які визнані апеляційним судом обґрунтованими для розподілу у розмірі 3500 гривень 00 копійок. (7000 грн 00 коп. х 50 %).

Керуючись статтями 137, 141, 270, 382 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом КУЛЕЮ Володимиром Сергійовичем,про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу понесені в суді апеляційної інстанції у розмірі 3500 гривень 00 копійок.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач М. В. Щербаченко

Судді О. І. Собина

Д. В. Сізов