Додаткове рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №569/13282/21 — Рівненський апеляційний суд

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року

м. Рівне

Справа № 569/13282/21

Провадження № 22-з/4815/58/26

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Хилевича С. В., Шимківа С. С.

учасники справи:

апелянт – ОСОБА_1

апелянт – ОСОБА_2

позивач – ОСОБА_3

відповідач – Обслуговуючий кооператив «Житлово-Будівельний кооператив «Віденський»

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвоката Цуняка Володимира Йосиповича про ухвалення додаткового рішення у справі за його апеляційною скаргою на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 листопада 2021 року у складі судді Галінської В. В., ухвалене в м. Рівне, повний текст рішення складено 18 листопада 2021 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Віденський» про визнання майнового права на квартиру та заборону вчинення дій.

Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18 листопада 2021 року вказаний позов задоволено.

Вважаючи рішення суду незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвокат Цуняк Володимир Йосипович подав апеляційну скаргу.

16.03.2026 року адвокатом Цуняком В. Й. до апеляційного суду подано клопотання про розподіл судових витрат у справі. У клопотанні вказував на те, що апелянтами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 очікуються понести витрати за надання правничої допомоги адвокатом у справі у розмірі 25 000 гривень по 12500 кожний. У відповідності до положень цивільного процесуального законодавства просив за результатами розгляду справи вирішити питання про розподіл судових витрат.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 14.04.2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвоката Цуняка Володимира Йосиповича задоволено повністю. Заочне рішення Рівненського міського суду від 18 листопада 2021 року скасовано, у позові ОСОБА_4 відмовлено.

15 квітня 2025 року до апеляційного суду надійшло клопотання адвоката Цуняка В. Й. про ухвалення додаткового рішення у справі, оскільки суд, вирішуючи спір, не вирішив питання про судові витрати.

Вивчивши матеріали справи, докази, долучені до клопотання про розподіл судових витрат, апеляційний суд приходить до висновку, про задоволення клопотання про ухвалення додаткового рішення, оскільки при ухвалення постанови за результатами перегляду апеляційної скарги судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до п. 3) ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 06.01.2026 року уклали з адвокатом Цуняком В. Й. договори про надання їм правничої допомоги у справі за позовом ОСОБА_5 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Віденський» про визнання майнового права на квартиру та заборону на вчинення дій.

У заяві представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просив відшкодувати за рахунок позивача витрати на правову допомогу, понесену ними у розмірі по 12 500 грн.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц (провадження № 61-11792св21) зазначено, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку із розглядом конкретної справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 6 січня 2026 року Шумак В. М., Шумак Н. С. надали право адвокату на вчинення будь-яких процесуальних дій та підписувати будь-які документи від їх імені у зв`язку з наданням правничої допомоги у справі № 569/13282/21. В Додатку № 1 до Договору сторони обумовили винагороду у розмірі 2500 гривень за одну годину роботи адвоката.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Цуняком В. Й. до клопотання про вирішення питання про розподіл судових витрат додано Акт-розрахунок виконаної роботи/наданої правничої допомоги у справі № 569/13282/21. Акт-розрахунок скріплений підписами сторін, в ньому відображено відповідні детальні описи і розрахунки наданих послуг (робіт) за Договором про надання правничої допомоги від 6 січня 2026 року на загальну суму 25 000 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Велика Палата у постанові від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 зазначила, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 16.03.2026 року представнику позивача – адвокату Музика-Дубравському В. А. на його електронну адресу адвокатом Цуняком В. М. направлено копію клопотання про розподіл судових витрат та всі додатки до клопотання.

Апеляційний суд зауважує, що з клопотанням про розподіл витрат на правничу допомогу з доданими до нього документами, зокрема, з Актом-розрахунком наданої правничої допомоги у справі № 569/13282/21, представник позивача - адвокат Музика-Дубравський В. А. був ознайомлений, оскільки про свою обізнаність зазначав у заяві про відвід суддів апеляційного суду. Натомість, Ковальчук В. В. та його представник не навели доводів та заперечень, що спростовували б вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та надані їх представником докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

Матеріали справи не містять клопотання позивача, поданого на адресу апеляційного суду, про зменшення витрат на оплату ОСОБА_1 , ОСОБА_2 правничої допомоги адвокату Цуняку В. Й., а підстав для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат, з урахуванням наведених у клопотанні обставин, не має.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що судові витрати у вигляді оплати правничої допомоги адвокату, понесені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , є обґрунтованими і такими, що підлягають відшкодуванню позивачем. Сума вартості правової допомоги за представництво інтересів у суді апеляційної інстанції, яку має відшкодувати позивач на користь апелянтів, в загальній сумі становить 25 000 грн.

Постановою від 14.04.2026 року їх апеляційна скарга задоволена повністю, тому, слід у справі ухвалити додаткове судове рішення про розподіл понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 134, 141, 270, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвоката Цуняка Володимира Йосиповича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_5 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Віденський» про визнання майнового права на квартиру та заборону на вчинення дій задовольнити, та ухвалити додаткове судове рішення про розподіл судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 12 500(дванадцять тисяч п`ятсот) гривень на відшкодування витрат, понесених на оплату правничої допомоги.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 12 500(дванадцять тисяч п`ятсот) гривень на відшкодування витрат, понесених на оплату правничої допомоги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 квітня 2026 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Хилевич С. В.

Шимків С. С.