Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №569/15768/22 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

22 квітня 2026 року м. Рівне

Рівненський апеляційний суд у складі судді Шимківа С.С., розглянувши апеляційну скаргу Рівненської митниці на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 03 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 472 МК України,-

в с т а н о в и в :

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 03 жовтня 2025 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 472 МК України закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Не погодившись із постановою суду, Рівненська митниця оскаржила її в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження подані до суду першої інстанції 09 березня 2026 року.

Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, апеляційний суд прийшов до висновку про відмову в його задоволенні.

Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Норми діючого КУпАП не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку оскарження постанови суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

______________________________________________________________________________ Справа №569/15768/22 Суддя в суді І інстанції – Гордійчук Н.О.

Провадження №33/4815/561/26 Суддя в апеляційній інстанції – Шимків С.С.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судового рішення, що набрало законної сили, лише з метою його скасування.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин його пропуску не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд з прав людини звертав увагу, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (рішення ЄСПЛ «Чірікоста і Віола проти Італії»).

За правовим змістом зазначених норм, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений скаржнику виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об`єктивно позбавляли останнього реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення.

Клопотання про поновлення строку не може носити формальний характер, а наведені у ньому обставини повинні доводитися заявником належними та допустимими доказами.

З постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 03 жовтня 2025 року вбачається, що представник Рівненської митниці був присутній в судовому засіданні під час її винесення.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 294 КУпАП останнім днем подачі апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції є 13 жовтня 2025 року.

Натомість, апеляційна скарга подана Рівненською митницею 09 березня 2026 року, тобто з очевидним пропуском строку встановленого для її подання.

У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження, представник Рівненської митниці зазначає, що «фактично постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 28.08.2025 №569/10636/24 отримано 27.02.2026, тобто поза строками визначеними законом на оскарження постанови».

Про постанову місцевого суду у даній справі, а саме справа №569/15768/22 - не згадується.

Обставин пропуску строку апеляційного оскарження постанови Рівненського міського суду від 03 жовтня 2025 року у поданому Рівненською митницею клопотанні – не наводиться.

Разом з цим, для отримання інформації щодо стану розгляду судових справ і прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал "Судова влада України" і "Єдиний державний реєстр судових рішень", за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, стадії її розгляду.

З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржувана постанова Рівненського міського суду Рівненської області від 03 жовтня 2025 року була оприлюднена у реєстрі 09.10.2025 року.

На переконання апеляційного суду, наведені скаржником обставини пропуску строку апеляційного оскарження, з урахуванням тривалості його пропуску, не можуть вважатися поважними, адже Рівненській митниці було відомо про дане судове провадження, а тому її представник був зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням цієї справи, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка скаржника, який повинен демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду.

При цьому, матеріали справи не містять жодних звернень представника Рівненської митниці щодо видачі йому копії оскаржуваної постанови, яка була винесена судом за його присутності.

Натомість, право апеляційного оскарження було реалізоване Рівненською митницею через 5 місяців після винесення постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 03 жовтня 2025 року, без наведення об`єктивних причин, які перешкоджали скаржнику реалізувати це право з дотриманням строків, визначених ч. 2 ст. 294 КУпАП.

У зв`язку з цим, подане скаржником клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведених ним підстав не підлягає до задоволення.

За відсутності законних підстав для поновлення скаржнику строку апеляційного оскарження постанови місцевого суду, апеляційна скарга підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Відмовити Рівненській митниці у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 03 жовтня 2025 року.

Апеляційну скаргу Рівненської митниці на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 03 жовтня 2025 року повернути, у зв`язку із пропуском строку, встановленого для її подання.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Рівненського

апеляційного суду Шимків С.С.