Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №559/4534/24 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2026 року м. Рівне

Справа № 559/4534/24

Провадження № 33/4815/540/26

Суддя Рівненського апеляційного суду – Полюхович О.І.,

з участю:

секретаря судового засідання – Москалик Т.В.

захисника – Фесенка Я.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Фесенка Я.Є. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 лютого 2025 року, –

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП, на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років.

З матеріалів справи вбачається, що23 листопада 2024 року о 22 год. 10 хв. в с. Миколаївка по вул. Світанкова, 2 Дубенського району Рівненської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21070, номерний знак НОМЕР_1 , повторно протягом року не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1 а ПДР України.

Крім того, 23 листопада 2024 року о 22 год. 10 хв. в с. Миколаївка по вул. Світанкова, 2 Дубенського району Рівненської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21070, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 лютого 2025 року справи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 було об`єднано в одне провадження.

В поданій апеляційній скарзі захисник Фесенко Я.Є. просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому підлягав огляду згідно з процедурою, що передбачена ст. 266-1 КУпАП. Судом не було враховано медичний стан ОСОБА_1 та вплив призначених йому препаратів. Відеозапис не є безперервним та не підписаний ЕЦП, відтак є неналежним доказом у справі.

Також просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 12 лютого 2025 року (а.с. 23).

Апеляційна скарга подана до суду першої інстанції 03 квітня 2026 року (а.с. 38).

Отже, з огляду на перебування ОСОБА_1 на службі в ЗСУ,строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, тому цей строк слід поновити.

Заслухавши доводи захисника Фесенка Я.Є. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Приписами статей 251, 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

На думку апеляційного суду, розглянувши вказану справу, суддя місцевого суду дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, однак висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП є помилковим з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, викладених у постанові місцевого суду, підтверджується дослідженими в судовому засіданні: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 280255 від 23 листопада 2024 року (а.с. 2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічного засобів,згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду (а.с. 7); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до медичного закладу КНП «Дубенська МЛ», згідно якого огляд також не проводився (а.с. 9); відеозаписами події, яка мала місце 23 листопада 2024 року о 22 год. 10 хв., з яких вбачається, що ОСОБА_1 визнав факт керування автомобілем в стані алкогольного сп`яніння (файл 0105, час, 08 с. – 01 хв. 02 с.; файл 0108, час, 05 с. – 08 с.)та його відмову від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу (файл 0108, час 50 с. – 02 хв. 07 с.) та у медичному закладі (файл 0108, час 02 хв. 08 с. – 02 хв. 11 с.), а також визнання ОСОБА_1 факту вживання алкогольних напоїв напередодні керування автомобілем (файл 0108, час, 05 с. – 08 с.).

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та не вчиняв інкримінованих йому адміністративних правопорушень, є безпідставними та такими, що спростовуються сукупністю належних і допустимих доказів, досліджених судом.

Зокрема, із відеозаписів, долучених до матеріалів справи, з яких вбачається факт визнання ОСОБА_1 вживання алкоголю та керування транспортним засобом ВАЗ 21070, номерний знак НОМЕР_1 , в нетверезому стані.

Суд критично відноситься до доводів апеляційної скарги про те, що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, то за приписами ч.3 ст.266-1 КУпАП міг бути підданий огляду лише посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних силах України, оскільки відповідно до глави 13-Б КУпАП, присутність працівників Військової служби правопорядку у Збройних силах України є обов`язковою лише при складенні матеріалів про військові адміністративні правопорушення.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо обставин доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Так, диспозицією ч. 5 ст.126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за повторне протягом року, вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті, зокрема, таких як: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №280298 від 23 листопада 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто за повторне протягом року керування автомобілем не маючи права керування таким транспортним засобом, оскільки не отримував посвідчення водія відповідної категорії.

Разом з цим, апеляційний суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 протягом року (з 23 листопада 2023 року по 23 листопада 2024 року) притягувався до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частинами другою - четвертою ст. 126 КУпАП, тобто відсутні докази, які б обумовлювали повторність вчинення діяння та наявність підстав для застосування працівниками поліції відносно ОСОБА_1 положень ч. 5 ст. 126 КупАП.

Постанова Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 лютого 2025 року також не містить даних про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 – ч. 4 ст. 126 КУпАП, протягом року до складання щодо нього протоколу за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, працівниками поліції було допущено неправильну правову кваліфікацію його дій.

При цьому, суд не вправі самостійно змінювати фабулу протоколу, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, кваліфікувати її дії та самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , який лежить в основі його обвинувачення, не може бути визнаний належним доказом по даній справі, адже він оформлений із порушенням вимог процесуального закону, внаслідок неправильної правової кваліфікації дій ОСОБА_1 працівниками поліції, що підтверджується відсутністю у матеріалах справи доказів його притягнення, протягом року до складання протоколу, до адміністративної відповідальності за ч. 2, ч. 3 або ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув та не повернув адміністративні матеріали до органу поліції для належного оформлення протоколу у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП.

Апеляційний суд не наділений повноваженням для вчинення такої дії на стадії апеляційного провадження справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відтак, провадження по справі щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захиснику Фесенку Я.Є. строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу захисника Фесенка Я.Є. задовольнити частково.

Постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 лютого 2025 року відносно ОСОБА_1 змінити.

Провадження по справі щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Виключити з резолютивної частини абзац третій щодо накладення стягнення на підставі ст. 36 КУпАП.

В решті постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 лютого 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович