Додаткове рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №487/4959/25 — Миколаївський апеляційний суд

Провадження № 22-з/812/41/26

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

іменем України

22 квітня 2026 року м. Миколаїв

справа №487/4959/25

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лівінського І.В.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання Колосовою О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

заяву

ОСОБА_1 , поданою її представником – адвокатом Гоцуляк Юлією Сергіївною

про ухвалення додаткового судового рішення у справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Єлізтан Альянс компані» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

В липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Єлізтан Альянс компані» (далі – ТОВ «Єлізтан Альянс компані», Товариство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів.

Позивач зазначав, що ОСОБА_1 перебувала з ТОВ «Єлізтан Альянс компані» у трудових відносинах з 06 лютого 2020 року, а саме займала посаду головного економіста. Відповідно до штатного розпису ТОВ « Єлістан альянс компані» затвердженого директором Товариства, посадовий оклад головного економіста складав 8350 грн. У період роботи відповідачка маючи повноваження та доступ до фінансів позивача безпідставно нарахувала собі заробітну плату в період лютий – травень 2025 року в загальному розмірі 297818,11 грн. Крім того в період часу з 02 січня 2023 року по 04 грудня 2023 року перерахувала на свій особистий банківський рахунок грошові коштів з цільовим призначенням «поворотна фінансова допомога згідно договору від 31 травня 2022 року» у розмірі 895 945 грн.

Посилаючись на те, що вказані кошти були отримані відповідачкою безпідставно та остання у добровільному порядку їх не повертає, позивач просив суд стягнути з відповідачки безпідставно отримані кошти в розмірі 1193763,11 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2025 року позов ТОВ «Єлізтан Альянс компані» до ОСОБА_1 , про стягнення безпідставно отриманих коштів залишено без задоволення.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 23 березня 2026 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єлізтан Альянс компані» залишено без задоволення, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2025 року без змін.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового судового рішення

31 березня 2026 року від адвоката Гоцуляк Ю.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, а саме щодо стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) в розмірі 40 000,00 грн.

Обґрунтовуючи заяву представник ОСОБА_1 – адвокат Гоцуляк Ю.С. зазначала, що 19 січня 2026 року нею було подано до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому було зазначено, що відповідно до вимог пункту 8 частини 3 статті 178 ЦПК України відповідачкою заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесе і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 40 000,00 грн, та зроблено вказівку на те, що докази на підтвердження судових витрат будуть надані додатково. У судовому засіданні 23 березня 2026 року представник відповідачки – адвокат Гоцуляк Ю.С. просила суд вирішити питання стягнення судових витрат після винесення рішення у справі.

Понесення відповідачкою судових витрат, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції підтверджується: договором № 29/07-1 про надання правничої допомоги від 29 липня 2025 року; додатковою угодою № 1 від 19 січня 2026 року до договору від 29 липня 2025 року №29/07-1; актом здачі – приймання виконаних робіт (надання послуг) від 23 березня 2026 року; прибутковим касовим ордером від 23 березня 2026 року № 1 на суму 40 000,00 грн.

У судове засідання апеляційного суду сторони не з`явилися.

Позивач, його представник та представник відповідачки повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, що підтверджується реєстром про отримання документів з «Електронного суду» учасником справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходило. А тому неявка учасників справи у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом, стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати, не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Процесуальним законодавством передбачений механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу шляхом подання відповідного клопотання.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Із матеріалів справи вбачається, що 29 липня 2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Гоцуляк Ю.С. укладений Договір про надання правничої допомоги № 29/07-1 строком до 31 грудня 2026 року (далі- Договір) (т. 2 а.с. 4-5).

19 січня 2026 року між тими ж сторонами була укладена Додаткова угода №1 до договору № 29/07-1 від 29 липня 2025 року про надання правничої допомоги (т. 2 а.с. 6).

На підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Гоцуляк Ю.С. надала акт здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) за договором № 29/07-1 від 29 липня 2025 року про надання правничої допомоги, згідно з яким адвокат виконав наступні роботи (послуги) у цій справі: вивчення матеріалів апеляційної скарги (вартість послуги 1 година - 2000 грн); консультування клієнта, роз`яснення прав та обов`язків учасників судового процесу, процедури розгляду справи, вчинення інших дій учасниками справи (вартість послуги 1 година - 2000 грн); формування правової позиції для підготовки та направлення відзиву на апеляційну скаргу (вартість послуги (2 години - 4000 грн); підготовка та направлення до суду відзиву на апеляційну скаргу (вартість послуги - 22000 грн); підготовка до участі у судових засіданнях (вартість послуги 2 години- 4000 грн); участь у судових засіданнях 16 лютого 2026 року та 23 березня 2026 року (вартість послуги 1,5 години на кожне судове засідання - 6000 грн (т. 2 а.с. 7 звор.).

Пунктом 3.1 вказаного Договору передбачено, що ціна послуг з надання правничої допомоги визначається у додаткових угодах до цього договору. У пункті 3.2. цього Договору зазначено, що загальна вартість цього договору залежить від витраченого адвокатом часу на надання правничої допомоги та складається із суми всіх Актів здачі — приймання виконаних робіт (надання послуг), узгоджених сторонами.

Згідно пункту 2 Додаткової угоди №1 від 19 січня 2026 року до Договору, сторони домовились про розмір адвокатського гонорару за надання правничої допомоги за пунктом 1 цієї Додаткової угоди у розмірі 40 000,00 грн.

У пункті 3 Додаткової угоди зазначено, що згідно з пп. 3.4.2. п. 3.4. Договору, сторони домовились, що клієнт здійснює оплату адвокату у розмірі, встановленому у пункті 2 цієї додаткової угоди, у дату підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг).

В акті зазначено, що загальна вартість наданих послуг (адвокатського гонорару) за цим Актом складає 40 000,00 грн без ПДВ.

Клієнт здійснює оплату за Договором шляхом перерахування грошових коштів в безготівковій формі на поточний рахунок виконавця в наступному порядку: 3.4.1. передоплата в розмірі за попереднім узгодженням сторін - протягом 2 (двох) банківських днів з дати виставлення адвокатом рахунку (ів); 3.4.2. остаточний розрахунок з урахуванням раніше сплаченої передоплати - не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дати підписання сторонами Акту (ів) здачі – приймання виконаних робіт (надання послуг). Сторони можуть додатково узгодити інший порядок оплати (пункт 3.4 вказаного Договору).

Клієнт зобов`язується відшкодовувати усі витрати, понесені адвокатом у зв`язку з наданням правничої допомоги, у тому числі витрати на відрядження, послуги нотаріуса, перекладача, кур`єра, телекомунікаційні, поштові, транспортні та інші виправдані витрати (надалі - «Відшкодування»), якщо такі витрати були попередньо погоджені клієнтом. Загальна сума відшкодування додатково оплачується клієнтом. Сторони розуміють, що для цілей оподаткування відшкодування є лише елементом ціноутворення вартості послуг та вважається платою за надану адвокатом правничу допомогу (пункт 3.5 вказаного Договору).

Як вбачається із матеріалів справи, адвокатом Гоцуляк Ю.С. був підготовлений і поданий відзив на апеляційну скаргу обсягом 4 сторінки (т. 1 а.с. 201-205).

Також адвокат Гоцуляк Ю.С. приймала участь у судових засіданнях апеляційного суду 16 лютого 2026 року тривалістю 9 хвилин, 23 березня 2026 року тривалістю 16 хвилин (т. 1 а.с. 217, 235-236).

Заперечень щодо відшкодування витрат на правничу допомогу від позивача до апеляційного суду не надходило.

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено: Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства (пункт 40) …

… При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України) (пункт 43).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).»

Враховуючи відсутність заперечень позивача щодо розміру витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення правничої допомоги, а тому з позивача ТОВ «Єлізтан Альянс компані» на користь відповідачки ОСОБА_1 підлягає стягненню 40000 грн. таких витрат.

Керуючись статтями 137, 141, 270, 381 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 , поданою її представником – адвокатом Гоцуляк Юлією Сергіївною про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 487/4959/25 задовольнити.

Стягнути з ТОВ «Єлізтан Альянс компані» ( ЄДРПОУ 43435023 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) 40 000 (сорок тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених статтею 389 ЦПК України.

ГоловуючийІ.В. Лівінський

СуддіТ.Б. Кушнірова

Л.М. Царюк

Повне судове рішення складено 22 квітня 2026 року.