Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №545/2099/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/2099/25 Номер провадження 22-ц/814/1755/26Головуючий у 1-й інстанції Путря О. Г. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого – судді – доповідача Дорош А. І.

Суддів: Лобова О. А., Триголова В. М.

при секретарі: Коротун І. В.

переглянув у судовому засіданні в м. Полтава за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката Сікорської Ірини Станіславівни

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2025 року, ухвалене суддею Путря О. Г., повний текст рішення складений – дата не вказана

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

14.05.2025 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості:

- за договором позики №2873623 у розмірі 22 575 грн, з яких: 7 000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 1575 грн – сума заборгованості за відсотками; 14 000 грн – сума заборгованість за пенею;

- за договором позики №79641788 у розмірі 19 497,19 грн, з яких: 5 244 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 359,80 грн – сума заборгованості за відсотками; 11 893,39 грн – сума заборгованості за пенею;

- за кредитним договором №391823292 у розмірі 39 664,35 грн, з яких: 8 174,55 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 31 489,80 грн – сума заборгованості за процентами;

- за кредитним договором №05864-05/2024 у розмірі 23 228,90 грн, з яких: 8 927 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 051,90 грн – сума заборгованості за процентами; 2 250 грн – сума заборгованості за штрафними санкціями;

- за договором позики №6621223 у розмірі 8 725,41 грн, з яких: 3 954,58 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 770,83 грн – сума заборгованості за процентами за користування позикою, а всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі 113 690,85 грн та понесені судові витрати (т.1 а.с. 3-13).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.04.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №2873623 у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями. На підставі договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 22 575 грн, з яких: 7 000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 1575 грн – сума заборгованості за відсотками, 14 000 грн – сума заборгованості за пенею.

09.05.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №79641788 у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями. На підставі договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 19 497,19 грн, з яких: 5 244 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 2 359,80 грн – сума заборгованості за відсотками, 11 893,39 грн – сума заборгованості за пенею.

17.09.2023 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №391823292. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01. 31.12.2020 додатковою угодою №26 до договору факторингу №28/1118-01 викладено текст договору в новій редакції. На підставі договору факторингу №27/0225-01 від 27.02.2025, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 39 664,35 грн, з яких: 8 174,55 грн – сума заборгованості по основному боргу, 31 489,8 грн – сума заборгованості по процентам.

04.05.2024 між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №05864-05/2024. На підставі договору факторингу №21102024 від 21.10.2024, укладеного між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 23 228,9грн, з яких: 8 927 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 12 051,9 грн – сума заборгованості по процентам, 2 250 грн – сума заборгованості по штрафним санкціям;

14.12.2023 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики №6621223. На підставі договору факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024, укладеного між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 8 725,41 грн, з яких: 3 954,58 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 770,83 грн – сума заборгованості за процентами за користування позикою.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у загальному розмірі 76 152,66 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2 028,76 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за договором позики №2873623 у розмірі 4 060 грн, за договором позики №79641788 - у розмірі 2 724 грн, за договором кредитної лінії №391823292 - у розмірі 39 664,35 грн, за договором про надання фінансового кредиту №05864-05/2024 - у розмірі 20 978,9 грн, за договором позики №6621223 - у розмірі 8 725,41 грн, а всього 76 152,66 грн. Доводи представника відповідача про те, що до позивача не перейшло право вимоги за договорами, не беруться до уваги та спростовуються матеріалами справи. Разом з тим, відповідач не оскаржувала договори факторингу та не надала суду належних, допустимих і достовірних доказів, які б свідчили про недійсність переданих вимог, в силу прямого припису статті 204 ЦК України. Отже, укладені договори факторингу є чинними, їх дійсність ніким не оспорена, а тому підлягають виконанню.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Сікорська І.С., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі

Апеляційна скарга мотивована тим, що уматеріалах справи відсутні реєстри прав грошових вимог та акти прийому-передачі. Витяги з реєстру боржників до договору факторингу не є належним та допустимим доказом переходу права вимоги до позивача, оскільки не є реєстром, підписаним обома сторонами договору, а фактично є набраним позивачем текстом, підписаним одноособово представником позивача, який подав позов до суду. Позивачем не надано, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати переходу права грошової вимоги до позивача за договорами факторингу. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджували б наявність у ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до ОСОБА_1 , відповідно право на позов взагалі відсутнє. Матеріали справи не містять достатніх доказів відчуження права вимоги за кредитними договорами №2873623 від 22.04.2024 та №79641788 від 14.06.2024 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та за договором №391823292 від 17.09.2023 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Так, згідно наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що спірні кредитні договори №2873623 та №79641788 було укладено між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем 22.04.2024 та 14.06.2024 відповідно. У той же час, обґрунтовуючи право вимоги за спірним кредитним договором, набутим саме від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», позивач посилається на договір факторингу від 14.06.2021, укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». З матеріалів справи вбачається що договір факторингу між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено за два роки до укладення кредитного договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» із відповідачем. Щодо договору №391823292, то його було укладено між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем 17.09.2023. У той же час, обґрунтовуючи право вимоги за спірним кредитним договором, набутим саме від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», позивач посилається на договір факторингу від 28.11.2018, укладений між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», яке у подальшому відступило право вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». З матеріалів справи вбачається, що договір факторингу між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено за п`ять років до укладення кредитного договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» із відповідачем. Тобто відповідні вимоги не могли бути відчужені за договорами факторингу до моменту укладення кредитних договорів із відповідачем. У матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи, зокрема копії меморіальних ордерів, заяв на видачу готівки, платіжних доручень, виписки по картковому рахунку, тощо, на підтвердження перерахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів за кредитним договором. ОСОБА_1 не отримувала грошових коштів за вказаними договорами. Не є також належним доказом видачі кредитних коштів і виписка банку, оскільки з неї не вбачається, що гроші було перераховано саме первісними кредиторами та на виконання відповідних кредитних договорів. При цьому, договір про надання фінансового кредиту, у тому числі, інформація щодо умов кредитування, паспорт споживчого кредиту не містять реквізитів платіжної банківської картки відповідача, на яку у відповідності до умов кредитного договору мали бути перераховані кредитні кошти. Відсутність у документах, які були складені під час укладення відповідачем з кредиторами договорів про надання фінансового кредиту, реквізитів платіжної банківської картки відповідача ОСОБА_1 унеможливлює виконання взятих кредиторами на себе зобов`язань за вказаними договорами щодо перерахування на рахунок відповідача кредитних коштів. Таким чином, позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», звертаючись до суду з даним позовом, повинен був отримати від первинного кредитора первинні документи, які підтверджують перерахування на належний відповідачу рахунок чи видачу йому коштів за вищевказаним кредитним договором, а також розміру заборгованості за ним. Звертаючись до суду, позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, однак не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування. Отже, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не довів заявлених позовних вимог, що є його, а не відповідача, процесуальним обов`язком, передбаченим статтями 12, 13, 81 ЦПК України. На підтвердження наявності у відповідача заборгованості до позовної заяви було надано розрахунок заборгованості, який містить лише загальну вартість несплаченого кредиту та відсотків, без зазначення детального розрахунку, який включав би суми щомісячного платежу, суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків. З наданих позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» додатків до позовної заяви, неможливо встановити отримання відповідачем від кредитодавця кредитних коштів, дійсний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, періоди за які така заборгованість була нарахована, суми та часу внесення відповідачем платежів тощо. Зазначені суми заборгованості за кредитом, які встановлені позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є відображенням виключно односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум, внаслідок чого не можуть слугувати доказами безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача з огляду на їх неналежність та не допустимість. Заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами не є співрозмірною сумі кредиту, суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, тому розмір процентів підлягає зменшенню.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просить її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, щодо стягнення заборгованості за договором позики №2873623.

22.04.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №2873623, який підписано відповідачем із застосуванням одноразового ідентифікатора (2Е6o1r) (т.1 а.с. 14-16).

Відповідно до п.1 договору позики, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Пунктом другим договору позики передбачено, що: сума позики становить 7 000 гривень; строк позики 30 днів; дата повернення позики 22.05.2024; денна процентна ставка (фіксована) складає 0,75%; процентна ставка за понадстрокове позикою (її частиною) за день - 2,70%; орієнтовна річна процентна ставка 1081,20%; пеня/день 2,70%; орієнтовна загальна вартість позики 8 575 гривень (т.1 а.с. 14).

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (п.4 договору).

Кредитодавцем виконано зобов`язання за договором позики №2873623 та надано відповідачу кредит, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 23.05.2025, згідно якої 22.04.2024 ОСОБА_1 перераховано 7 000 грн на картку НОМЕР_1 , яка була вказана в договорі позики (т.1 а.с. 174).

Разом з тим, згідно повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-250609/80271-БТ від 16.06.2025, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 та надано виписку про рух кредитних коштів, з якої вбачається зарахування коштів на вказаний картковий рахунок 22.04.2024 в розмірі 7 000 грн (т.2 а.с. 8, 26).

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язалось відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактору) право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - боржників. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід`ємною частиною договору (т.1 а.с. 19-21).

13.06.2022 внесено зміни до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 відповідно до додаткової угоди №7 (т.1 а.с. 23).

28.10.2024 внесено зміни до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 відповідно до додаткової угоди №42 (т.1 а.с. 24), яка передбачала передання прав вимоги фактору відповідно до реєстру боржників №35 від 28.10.2024.

28.10.2024 клієнтом та фактором підписаний акт прийому-передачі реєстру боржників №35 за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (т.1 а.с. 25).

Відповідно до витягу з реєстру боржників №35 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги за договором позики №2873623 - боржник ОСОБА_1 , сума заборгованості 22 575 грн, з яких: 7 000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 1575 грн – сума заборгованості за відсотками, 14 000 грн – сума заборгованості за пенею (т.2 а.с. 84).

Згідно з платіжною інструкцією ТОВ «ФК «ЄАПБ» здійснило оплату ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за відступлення прав вимоги згідно з додатковою угодою №42 від 28.10.2024 (т.2 а.с. 85).

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 28.10.2024 заборгованість за кредитним договором №2873623 становить 22 575 грн та складається з: 7 000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 1575 грн – сума заборгованості за відсотками, 14 000 грн – сума заборгованості за пенею (т.1 а.с. 219-222).

Приймаючи до уваги те, що сума заборгованості за пенею за договором позики №2873623 в розмірі 14 000 грн, що нарахована за період з 05.07.2024 по 17.09.2024, була нарахована відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені за договором позики №2873623 у розмірі 14 000 грн до задоволення не підлягає.

Окрім того, як вбачається з розрахунку, заборгованість за відсотками була нарахована в загальному розмірі 6 090 грн за період з 22.04.2024 по 04.07.2024, тобто поза межами строку дії кредитного договору. Відповідачем було сплачено 20.05.2024 - 1260 грн, 03.06.2024 - 525 грн, 06.06.2024 - 840 грн, 15.06.2024 - 420 грн, 19.06.2024 - 1155 грн, 30.06.2024 - 315 грн, а всього 4 515 грн, які було зараховано позивачем в рахунок погашення відсотків.

Пунктом 6 договору визначено, що позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати позики, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до позикодавця звернення з зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку користування позикою здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку позики, обираються позичальником самостійно під час ініціювання укладення додаткової угоди про продовження строку позики та визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами, а також відображаються позичальнику в особистому кабінеті.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до первісного кредитора з заявою про пролонгацію кредитного договору.

Таким чином, виходячи із суми позики у розмірі 7 000 грн, узгодженої процентної ставки у розмірі 0,75% за день та строку кредитування (строку договору) тривалістю 30 днів, заборгованість відповідача за відсотками за договором позики №2873623 становить: 7 000 грн Х 0,75% Х 30 днів = 1575 грн, тобто загальний розмір заборгованості – 8 575 грн, що також визначено в самому договорі позики №2873623 та додатку №1 до договору позики №2873623 від 22.04.2024 – таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (т.1 а.с. 17).

З огляду на викладене, суми, які були сплачені відповідачем за умовами кредитного договору та спрямовані позивачем на погашення заборгованості за відсотками (4 515 грн), підлягають зарахуванню у суму погашення заборгованості за тілом кредиту та відсотками, а тому з відповідача на користь позивача за договором позики №2873623 підлягає стягненню заборгованість у розмірі 4 060 грн (8575-4515=4060).

Щодо стягнення заборгованості за договором позики №79641788.

09.05.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №79641788, який підписано відповідачем із застосуванням одноразового ідентифікатора (15011) (т.1 а.с. 27-29).

Відповідно до п.1 договору позики, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Пунктом другим договору позики передбачено, що: сума позики становить 6 000 гривень; строк позики 30 днів; дата повернення позики 07.06.2024; денна процентна ставка (фіксована) складає 0,90%; процентна ставка за понадстрокове позикою (її частиною) за день - 2,70%; орієнтовна річна процентна ставка 1925,33%; пеня/день 2,70%; орієнтовна загальна вартість позики 7 620 гривень.

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (п.4 договору).

Згідно повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-250609/80271-БТ від 16.06.2025, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 , яка вказана в п.29 договору позики (т.2 а.с. 8).

Кредитодавцем виконано зобов`язання за договором позики №79641788 та надано відповідачу кредит, що підтверджує виписка про рух кредитних коштів про зарахування 09.05.2024 6 000 грн (т.2 а.с. 25 зворот).

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язалось відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактору) право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - боржників. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід`ємною частиною договору (т.1 а.с. 19-21).

13.06.2022 внесено зміни до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 відповідно до додаткової угоди №7 (т.1 а.с. 23).

26.11.2024 внесено зміни до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 відповідно до додаткової угоди №44 (т.1 а.с. 34), яка передбачала передання прав вимоги фактору відповідно до реєстру боржників №38 від 26.10.2024.

26.11.2024 клієнтом та фактором підписаний акт прийому-передачі реєстру боржників №38 за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (т.1 а.с. 35).

Відповідно до витягу з реєстру боржників №38 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги за договором позики №79641788 - боржник ОСОБА_1 , сума заборгованості 19 497,19 грн, з яких: 5 244 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 2 359,80 грн – сума заборгованості за відсотками, 11 893,39 грн – сума заборгованості за пенею (т.2 а.с. 82).

Згідно з платіжною інструкцією ТОВ «ФК «ЄАПБ» здійснило оплату ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за відступлення прав вимоги згідно з додатковою угодою №44 від 26.11.2024 (т.2 а.с. 83).

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 26.11.2024 заборгованість за кредитним договором №79641788 становить 19 497,19 грн, з яких: 5 244 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 2 359,80 грн – сума заборгованості за відсотками, 11 893,39 грн – сума заборгованості за пенею (т.1 а.с. 212-215).

Враховуючи п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №706/68/23 (провадження №61-8279св23), постанові КЦС ВС від 21.01.2025 №751/3052/23 (61-17991св23), приймаючи до уваги те, що сума заборгованості за пенею за договором позики №79641788 у розмірі 11 893,39 грн, що нарахована за період з 05.08.2024 по 27.10.2024, була нарахована відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені за договором позики №79641788 у розмірі 11 893,39 грн до задоволення не підлягає.

Окрім того, як вбачається з розрахунку, заборгованість за відсотками була нарахована у загальному розмірі 6 499,80 грн за період з 09.05.2024 по 04.08.2024, тобто поза межами строку дії кредитного договору. Відповідачем було сплачено 4 896 грн, які було зараховано позивачем в рахунок погашення відсотків та тіла кредиту.

Пунктом 6 договору визначено, що позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати позики, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до позикодавця звернення з зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку користування позикою здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку позики, обираються позичальником самостійно під час ініціювання укладення додаткової угоди про продовження строку позики та визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами, а також відображаються позичальнику в особистому кабінеті.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до первісного кредитора з заявою про пролонгацію кредитного договору.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року у справі №910/4518/16 та виходячи із суми позики у розмірі 6 000 грн, узгодженої процентної ставки у розмірі 0,90% за день та строку кредитування (строку договору) тривалістю 30 днів, заборгованість відповідача за відсотками за договором позики №79641788 становить: 6 000 грн Х 0,901% Х 30 днів = 1620 грн, тобто загальний розмір заборгованості – 7 620 грн, що також визначено в самому договорі позики №79641788 та додатку №1 до договору позики №79641788 від 09.05.2024 – таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (т.1 а.с. 30).

З огляду на викладене, суми, які були сплачені відповідачем за умовами кредитного договору (4 896 грн), підлягають зарахуванню у суму погашення заборгованості за тілом кредиту та відсотками, нарахованими в межах строку дії договору (7 620 грн), а тому з відповідача на користь позивача за договором позики №79641788 підлягає стягненню заборгованість у розмірі 2 724 грн (7620-4896=2724).

Щодо стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №391823292.

17.09.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №391823292 у формі електронного документа з використанням електронного підпису (т.1 а.с. 44-52).

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору Товариство зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 9 400 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту товариства.

Пунктом 3.2. кредитного договору передбачено, що сторони погодили, що встановлений в п.3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Згідно з п.3.3. кредитного договору, для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 1438,20 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій, позичальник інформується через особистий кабінет.

Пунктом 11.1 договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків - до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання. Кінцева дата повернення (виплати) кредиту – 17.10.2028 (п.7.3).

Відповідно до п.7.3.1. договору, протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування чи поновлення дисконтного періоду, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору.

Згідно з п.7.3.2. договору, після закінчення дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.

Відповідно п. 8.2 кредитного договору процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за договором та загальна вартість кредиту за договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в порядку описаному нижче.

Відповідно до пункту 8.3.1, 8.3.2, 8.4 договору, за період від дати видачі кредиту до 17.10.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 186,15 відсотків річних, що на день укладення договору становить 0,51 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (далі – дисконтна процентна ставка).

У разі, якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 17.10.2023 проценти нараховуються за ставкою 747,34 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,05 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним (далі – індивідуальна процента ставка).

Після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.

Відповідно до пункту 8.6 договору, проценти у розмірі, визначеному за правилами цього договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня закінчення строку дії цього договору.

Як вбачається з п.5.1 договору, кожен окремий транш за договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4731-21ХХ-ХХХХ-4363.

Згідно повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-250609/80271-БТ від 16.06.2025, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 (т.2 а.с. 8) та надано виписку по рахунку про зарахування 17.09.2023 на суму 9 400 грн (т.2 а.с. 15).

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) і ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено договір факторингу №28/1118/01. 31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (т.1 а.с. 59-61).

Відповідно до п.4.1 вказаного договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання сторонами реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.

27.02.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27/0225-01 (т.1 а.с. 62-63).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №2 від 27.02.2025, до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 39 664,35 грн (т.1 а.с. 64, т.2 а.с. 70).

Згідно з платіжною інструкцією ТОВ «ФК «ЄАПБ» здійснило оплату ТОВ «Таліон Плюс» за відступлення прав вимоги згідно з договором факторингу №27/0225-01, реєстр прав вимоги №2 від 27.02.2025 (т.2 а.с. 69).

Згідно розрахунку заборгованості станом на 27.02.2025, заборгованість відповідача за договором кредитної лінії №391823292 становить 39 664,35 грн, з яких: 8 174,55 грн – сума заборгованості по основному боргу, 31 489,8 грн – сума заборгованості по процентам (т.1 а.с. 55-58). У період з 17.09.2023 по 17.10.2023 відповідачу нараховувались проценти відповідно п.8.3.1 договору. В той же час, з вказаного розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 здійснювала платежі на погашення заборгованості за кредитним договором, а тому продовжувала строк кредитування.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача за договором кредитної лінії №391823292 слід стягнути заборгованість у розмірі 39 664,35 грн, з яких: 8 174,55 грн – сума заборгованості по основному боргу, 31 489,8 грн – сума заборгованості по процентам.

Щодо стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №05864-05/2024.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.05.2024 між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №05864-05/2024, відповідач беззастережно приєднався до умов договору, підписавши його одноразовим ідентифікатором W0344 (т.1 а.с. 69-74).

Відповідно до п.1.1 кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 9 000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно умов договору, кредит надається строком на 120 днів, дата надання кредиту 04.05.2024, дата погашення кредиту 31.08.2024 (п.п.1.2 договору). Тип процентної ставки: фіксована. Денна процентна ставка становить 1,50% та застосовується у межах строку кредитування (п.1.4 договору).

Відповідно до п. 1.6. кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки №4731 - 21xx - xxxx - 6688 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Згідно повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30.01.2025, 04.05.2024 в системі iPay.ua було успішно здійснено платіж на суму 9 000 грн на картку НОМЕР_1 (т.1 а.с. 81).

Згідно повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-250609/80271-БТ від 16.06.2025, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 (т.2 а.с. 8) та надано виписку по рахунку про зарахування 04.05.2024 9 000 грн (т.2 а.с. 15).

21.10.2024 між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №21102024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Аванс кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (т.1 а.с. 82-84).

21.10.2024 між клієнтом ТОВ «Аванс кредит» та фактором ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підписаний акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №21102024 від 21.10.2024 (т.1 а.с. 85).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №21102024 від 21.10.2024, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №05864-05/2024 року у сумі 23 228,90 грн, з яких: 8 927,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 12 051,90 грн заборгованість за процентами; 2 250 грн - заборгованість за штрафними санкціями (т.1 а.с. 86).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №21102024 від 21.10.2024, станом на 21.10.2024 заборгованість становить 23 228,90 грн, з яких: 8 927,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 12 051,90 грн - заборгованість за процентами; 2 250 грн - заборгованість за штрафними санкціями (т.1 а.с. 87-88). Заборгованість в межах строку дії кредитного договору, після 31.08.2024 нарахування заборгованості не здійснювалось.

Проте, враховуючи п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 18.10.2023 в справі №706/68/23 (провадження №61-8279св23), постанові КЦС ВС від 21.01.2025 №751/3052/23 (61-17991св23), приймаючи до уваги те, що сума заборгованості за штрафними санкціями за договором про надання фінансового кредиту №05864-05/2024 у розмірі 2 250 грн, що нарахована за період з 03.07.2024 по 31.07.2024, тобто була нарахована відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій за договором про надання фінансового кредиту №05864-05/2024 у розмірі 2 250,00 грн до задоволення не підлягає.

Таким чином, за договором про надання фінансового кредиту №05864-05/2024 з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 20 978,90 грн, з яких: 8 927,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 12 051,90 грн заборгованість за процентами.

Щодо стягнення заборгованості за договором позики №6621223.

14.12.2023 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 в електронній формі шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (b98094) укладено договір позики №6621223 (т.1 а.с. 92-96).

За цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору.

Відповідно до п. 2.3.1, 2.3.3, 2.3.4, 2.3.5, 2.3.6 договору, тип позики: довгострокова. Сума позики: 5 000 грн. Строк позики: загальний строк – до 03.03.2024 (80 днів). Строк позики складається з розрахункових періодів, визначених розрахунком. Дата надання позики: 14.12.2023. Дата повернення позики: 03.03.2024.

Відповідно до п.п. 2.4.2 договору, базова процентна ставка, фіксована: 2.49000% на день – застосовується протягом першого розрахункового періоду відповідно до п. 3.1.2 цього договору, а також у разі продовження строку позики протягом першого розрахункового періоду згідно з умовами відповідної додаткової угоди, укладеної сторонами цього договору.

Згідно п.п. 2.4.3 договору, основна процентна ставка, фіксована: 3.00000% на день – застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду

Позичальник чи позикодавець не мають права продовжити строк позики в односторонньому порядку (п. 4.1 договору). Строк позики може бути продовжено лише шляхом укладення сторонами відповідної додаткової угоди у формі та спосіб, у який укладено цей договір позики (п. 4.2 договору). Укладення додаткової угоди щодо продовження строку позики можливе виключно за зверненням позичальника в електронній формі, яке реалізовується шляхом попередньої оплати суми нарахованих станом на дату такого платежу процентів та подальшим обранням опції в особистому кабінеті щодо ініціювання продовження строку позики (п. 4.3 договору).

Продовження строку позики здійснюється без змін умов надання позики за цим договором. При цьому у зв`язку з продовженням строку позики сторони відповідною додатковою угодою затверджують строк користування позикою за такою додатковою угодою та, відповідно, новий розрахунок, згідно з яким здійснюються подальші нарахування процентів за користування позикою (заборгованістю за сумою позики), визначається строк та кількість розрахункових періодів в межах дії додаткової угоди та затверджується графік обов`язкових платежів (п. 4.5 договору).

Відповідно до п 6.2 договору, за кожен день неправомірного користування позикою/її частиною нараховуються проценти на прострочену позику в розмірі: 0,51% від залишку заборгованості за сумою позики. Розмір процентів на прострочену позику є фіксованим та не може бути змінено позикодавцем в односторонньому порядку.

Відповідачем укладено 6 додаткових угод на подовження терміну користування кредитними коштами, а саме 08.01.2024 (т.1 а.с. 99), 07.02.2024 (т.1 а.с. 102), 07.03.2024 (т.1 а.с. 106), 04.04.2024 (т.1 а.с. 110), 04.05.2024 (т.1 а.с. 114), 03.06.2024 (т.1 а.с. 118), останній раз строк кредитування позикою продовжено до 22.08.2024.

Згідно повідомлення ТОВ «ФК «Контрактовий дім» вих. №7/6869 від 27.12.2024, 14.12.2023 успішно перераховано на карту № НОМЕР_4 кошти у розмірі 5 000 грн (т.1 а.с. 232-зворот).

Як вбачається з відповіді АТ «ПУМБ» від 14.06.2025 вих. №КНО-07.8.5/7819 БТ, в банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_6 . У результаті аналізу операцій, здійснених по вказаній картці, була виявлена операція по надходженню грошових коштів у сумі 5 000 грн та надано виписку по рахунку (т.2 а.с. 28)

11.01.2024 між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №11-01/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Маніфою» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (т.1 а.с. 125- 127).

11.12.2024 внесено зміни до договору факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024 відповідно до додаткової угоди №10 (т.1 а.с. 128), яка передбачала передання прав вимоги фактору відповідно до реєстру боржників №9 від 11.12.2024.

11.12.2024 клієнтом та фактором підписаний акт прийому-передачі реєстру боржників №9 за договором факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024 (т.1 а.с. 129).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 11.12.2024 до договору факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики №6621223 (т.1 а.с. 130).

У зв`язку з порушенням взятих на себе зобов`язань за договором позики №6621223, у відповідача утворилася заборгованість, яка згідно наданого позивачем розрахунку станом на 22.08.2024 становить 8 725,41 грн, з яких: 3 954,58 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 770,83 грн – сума заборгованості за процентами за користування позикою (т.1 а.с. 131).

З огляду на викладене, суд першої інстанції встановив, що з відповідача на користь позивача за договором позики №6621223 підлягає стягненню заборгованість у розмірі 8 725,41 грн.

Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому, окрім листів та телеграм, можуть використовуватися й інші засоби зв`язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS-pecypc.

Відповідно до ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 12 ч.1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що одноразовий Ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ч. 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ст. 642 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 1046, ч.ч. 1 та 2 ст. 1054 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з приписами абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, щомісячна виплата процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосована лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 656 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язаннів обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №706/68/23 (провадження №61-8279св23), постанові КЦС ВС від 21.01.2025 №751/3052/23 (61-17991св23).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв`язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, зробила такі висновки: припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 91 постанови);

якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов`язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України (пункт 100 постанови);

у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором (пункт 103 постанови);

в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (пункт 108 постанови);

можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (пункт 128 постанови).

Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом даного спору є стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» суми заборгованості:

- за договором позики №2873623 у розмірі 22 575 грн, з яких: 7 000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 1575 грн – сума заборгованості за відсотками; 14 000 грн – сума заборгованість за пенею;

- за договором позики №79641788 у розмірі 19 497,19 грн, з яких: 5 244 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 359,80 грн – сума заборгованості за відсотками; 11 893,39 грн – сума заборгованості за пенею;

- за кредитним договором №391823292 у розмірі 39 664,35 грн, з яких: 8 174,55 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 31 489,80 грн – сума заборгованості за процентами;

- за кредитним договором №05864-05/2024 у розмірі 23 228,90 грн, з яких: 8 927 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 051,90 грн – сума заборгованості за процентами; 2 250 грн – сума заборгованості за штрафними санкціями;

- за договором позики №6621223 у розмірі 8 725,41 грн, з яких: 3 954,58 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 770,83 грн – сума заборгованості за процентами за користування позикою, а всього стягнення заборгованості за договорами у загальному розмірі 113 690,85 грн.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, щодо дійсності якого заперечує відповідач, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було укладено: - договір позики №2873623 від 22.04.2024 (т.1 а.с. 14-16); - договір позики №79641788 від 09.05.2024 (т.1 а.с. 27-29); - договір кредитної лінії №391823292 від 17.09.2023 (т.1 а.с. 44-53); - договір про надання фінансового кредиту №05864-05/2024 від 04.05.2024 (т.1 а.с. 69-74); - договір позики №6621223 від 14.12.2023, за умовами яких відповідач отримала грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський карткові рахунки, зареєстровані для цієї мети в особистому кабінеті.

Вказані договори було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням по кожному з договорів інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, які були надіслані на мобільний номер телефону ОСОБА_1 .

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», вказані договори прирівнюються до укладених в письмовій формі.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає доведеним, що договір позики №2873623 від 22.04.2024, договір позики №79641788 від 09.05.2024, договір кредитної лінії №391823292 від 17.09.2023, договір про надання фінансового кредиту №05864-05/2024 від 04.05.2024, договір позики №6621223 від 14.12.2023 були підписані позичальником ОСОБА_1 в електронному вигляді.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження факту перерахування кредитних коштів, що надані розрахунки заборгованості не можуть бути первинними документами, які можуть підтверджувати наявність заборгованості відповідача, то такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки відповідач як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування та отримання кредитних коштів. Однак, відповідачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на її карткові рахунки, які вказані у кожному договорі, або доказів того, що вказані карткові рахунки їй не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, відповідач не позбавлена можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що обов`язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача. Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (ст.77-ст.80 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, факт отримання грошових коштів ОСОБА_1 за договором позики №2873623 від 22.04.2024 підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 23.05.2025, згідно якої 22.04.2024 ОСОБА_1 перераховано 7 000 грн на картку № НОМЕР_1 , яка була вказана в договорі позики (т.1 а.с. 174) та повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-250609/80271-БТ від 16.06.2025, згідно якого на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 , та надано виписку про рух кредитних коштів, з якої вбачається зарахування коштів на вказаний картковий рахунок 22.04.2024 у розмірі 7 000 грн (т.2 а.с. 8-26).

Крім того, факт отримання ОСОБА_1 коштів згідно договору позики №79641788 від 09.05.2024 підтверджується повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-250609/80271-БТ від 16.06.2025, згідно якого на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 , яка вказана в п.29 договору позики, та випискою про рух кредитних коштів про зарахування 09.05.2024 6 000 грн (т.2 а.с. 8-26).

Також, факт отримання ОСОБА_1 коштів згідно договору кредитної лінії №391823292 від 17.09.2023 підтверджується повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-250609/80271-БТ від 16.06.2025, згідно якого на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 , та надано виписку по рахунку про зарахування 17.09.2023 на суму 9 400 грн (т.2 а.с. 8-26).

Факт отримання ОСОБА_1 коштів згідно договору про надання фінансового кредиту №05864-05/2024 від 04.05.2024 підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30.01.2025, згідно якого 04.05.2024 в системі iPay.ua було успішно здійснено платіж на суму 9 000 грн на картку № НОМЕР_1 (т.1 а.с. 81) та повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-250609/80271-БТ від 16.06.2025, згідно якого на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 , та надано виписку по рахунку про зарахування 04.05.2024 9 000 грн (т.2 а.с. 8-26).

Також факт отримання ОСОБА_1 коштів згідно договору позики №6621223 від 14.12.2023 підтверджується повідомленням ТОВ «ФК «Контрактовий дім» вих. №7/6869 від 27.12.2024, згідно якого 14.12.2023 успішно перераховано на карту № НОМЕР_4 кошти у розмірі 5 000 грн (т.1 а.с. 232-233) та повідомленням АТ «ПУМБ» від 14.06.2025 вих.№КНО-07.8.5/7819 БТ, згідно якого в банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_6 . У результаті аналізу операцій, здійснених по вказаній картці, була виявлена операція по надходженню грошових коштів у сумі 5 000 грн та надано виписку по рахунку (т.2 а.с. 28)

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що у матеріалах справи наявні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження факту укладання кредитних договорів між ОСОБА_1 та первісними кредиторами ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «Маніфою», а також підтвердження факту перерахування коштів на рахунки відповідача, вказані при укладенні договорів, а також для обґрунтування розміру заборгованості за договорами.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Доказів повернення кредитів та сплати процентів за користування кредитними грошима відповідачем матеріали справи не містять.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що позичальник (клієнт) ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання за договором позики №2873623 від 22.04.2024, договором позики №79641788 від 09.05.2024, договором кредитної лінії №391823292 від 17.09.2023, договором про надання фінансового кредиту №05864-05/2024 від 04.05.2024 та договором позики №6621223 від 14.12.2023 не виконала, у передбачений в договорах строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування позикою не повернула, унаслідок чого виникла заборгованість.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку в частині стягнення з відповідача у примусовому порядку суми заборгованості за договором позики №2873623 від 22.04.2024, договором позики №79641788 від 09.05.2024, договором кредитної лінії №391823292 від 17.09.2023, договором про надання фінансового кредиту №05864-05/2024 від 04.05.2024 та договором позики №6621223 від 14.12.2023.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Так, згідно умов договору позики №2873623 від 22.04.2024 сума позики становить 7 000 гривень; строк позики 30 днів; дата повернення позики 22.05.2024; денна процентна ставка (фіксована) складає 0,75%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день - 2,70%; пеня/день 2,70%; орієнтовна річна процентна ставка 1081,20%; орієнтовна загальна вартість позики 8 575 гривень. Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики. Пунктом 6 договору визначено, що позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати позики, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до позикодавця звернення з зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку користування позикою здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку позики, обираються позичальником самостійно під час ініціювання укладення додаткової угоди про продовження строку позики та визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами, а також відображаються позичальнику в особистому кабінеті.

Також встановлено, що згідно умов договору позики №79641788 від 09.05.2024 сума позики становить 6 000 гривень; строк позики 30 днів; дата повернення позики 07.06.2024; денна процентна ставка (фіксована) складає 0,90%; процентна ставка за понадстрокове позикою (її частиною) за день - 2,70%; пеня/день 2,70%, орієнтовна річна процентна ставка 1925,33 %, орієнтовна загальна вартість позики 7 620 гривень. Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.Пунктом 6 договору визначено, що позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати позики, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до позикодавця звернення з зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку користування позикою здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку позики, обираються позичальником самостійно під час ініціювання укладення додаткової угоди про продовження строку позики та визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами, а також відображаються позичальнику в особистому кабінеті.

Крім того, згідно умов договору кредитної лінії №391823292 від 17.09.2023 Товариство зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 9 400 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту товариства. Пунктом 3.2. кредитного договору передбачено, що сторони погодили, що встановлений в п.3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. Згідно з п.3.3. кредитного договору для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 1438,20 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій, позичальник інформується через особистий кабінет. Пунктом 11.1 договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання. Кінцева дата повернення (виплати) кредиту – 17.10.2028 (п.7.3). Відповідно до п.7.3.1. договору протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування чи поновлення дисконтного періоду, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору. Згідно з п.7.3.2. договору після закінчення дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно. Відповідно п. 8.2 кредитного договору процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за договором та загальна вартість кредиту за договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в порядку описаному нижче. Відповідно до пункту 8.3.1, 8.3.2, 8.4 договору, за період від дати видачі кредиту до 17.10.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 186,15% річних, що на день укладення договору становить 0,51% від суми кредиту за кожний день користування ним (далі – дисконтна процентна ставка). У разі, якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 17.10.2023, проценти нараховуються за ставкою 747,34% річних, що на день укладення договору становить 2,05% в день від суми кредиту за кожний день користування ним (далі – індивідуальна процента ставка). Після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70% річних, що на день укладення договору становить 2,98% в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним. Відповідно до пункту 8.6 договору, проценти в розмірі, визначеному за правилами цього договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня закінчення строку дії цього договору.

Згідно умов договору про надання фінансового кредиту №05864-05/2024 від 04.05.2024Товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 9 000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 120 днів, дата надання кредиту 04.05.2024, дата погашення кредиту 31.08.2024 (п.п.1.2 договору). Тип процентної ставки: фіксована. Денна процентна ставка становить 1,50% та застосовується у межах строку кредитування (п.1.4 договору). Клієнт має право 02.06.2024 сплатити перший платіж відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, з урахуванням знижки у розмірі 53,33%.

Відповідно до умов договору позики №6621223 від 14.12.2023, за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору. Відповідно до п.п. 2.3.1, 2.3.3, 2.3.4, 2.3.5, 2.3.6 договору, тип позики: довгострокова. Сума позики: 5 000 грн. Строк позики: загальний строк – до 03.03.2024 (80 днів). Строк позики складається з розрахункових періодів, визначених розрахунком. Дата надання позики: 14.12.2023. Дата повернення позики: 03.03.2024. Відповідно до п.п. 2.4.2 договору, базова процентна ставка, фіксована: 2,49000% на день – застосовується протягом першого розрахункового періоду відповідно до п. 3.1.2 цього договору, а також у разі продовження строку позики протягом першого розрахункового періоду згідно з умовами відповідної додаткової угоди, укладеної сторонами цього договору. Згідно п.п. 2.4.3 договору, основна процентна ставка, фіксована: 3,00000% на день – застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду. Позичальник чи позикодавець не мають права продовжити строк позики в односторонньому порядку (п. 4.1 договору). Строк позики може бути продовжено лише шляхом укладення сторонами відповідної додаткової угоди у формі та спосіб, у який укладено цей договір позики (п. 4.2 договору). Укладення додаткової угоди щодо продовження строку позики можливе виключно за зверненням позичальника в електронній формі, яке реалізовується шляхом попередньої оплати суми нарахованих станом на дату такого платежу процентів та подальшим обранням опції в особистому кабінеті щодо ініціювання продовження строку позики (п. 4.3 договору). Продовження строку позики здійснюється без змін умов надання позики за цим договором. При цьому, у зв`язку з продовженням строку позики сторони відповідною додатковою угодою затверджують строк користування позикою за такою додатковою угодою та, відповідно, новий розрахунок, згідно з яким здійснюються подальші нарахування процентів за користування позикою (заборгованістю за сумою позики), визначається строк та кількість розрахункових періодів в межах дії додаткової угоди та затверджується графік обов`язкових платежів (п. 4.5 договору). Відповідно до п 6.2 договору, за кожен день неправомірного користування позикою/її частиною нараховуються проценти на прострочену позику у розмірі: 0,51% від залишку заборгованості за сумою позики. Розмір процентів на прострочену позику є фіксованим та не може бути змінено позикодавцем в односторонньому порядку.

ОСОБА_1 укладено 6 додаткових угод до договору позики №6621223 від 14.12.2023 на подовження терміну користування кредитними коштами, а саме 08.01.2024 (т.1 а.с. 99), 07.02.2024 (т.1 а.с. 102), 07.03.2024 (т.1 а.с. 106), 04.04.2024 (т.1 а.с. 110), 04.05.2024 (т.1 а.с. 114), 03.06.2024 (т.1 а.с. 118), останній раз строк кредитування позикою продовжено до 22.08.2024.

Згідно матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 допустила неналежне виконання умов договорів, допустила прострочення виконання зобов`язань за договорами.

Разом з цим, згідно вимог позовної заяви ТОВ «ФК «ЄАПБ» з моменту отримання права вимоги за договорами, а саме з 28.10.2024, 26.11.2024, 27.02.2025, 21.10.2024 та 11.12.2024 не здійснювалося нарахування заборгованості, що підтверджується детальними розрахунками заборгованості (т.1 а.с. 18, 33, 55-58, 87-88, 97, 169-172, 176-179, 183-188, 191).

Водночас, колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010, згідно яких зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У справі, що переглядається, позичальник ОСОБА_1 не довела належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених укладеними кредитними договорами, презумпція правомірності яких не спростована. Відповідач жодним чином не оспорювала укладання кредитних договорів. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження вказаного.

Доводи апеляційної скарги щодо факту наявності у позивача прав вимоги до відповідача за вказаними кредитними договорами та щодо наявності у відповідача заборгованості перед попередніми кредиторами у розмірах, які позивач вказав у своїй позовній заяві, то такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки вони спростовуються встановленими судом фактичними обставинами справи та наявними у матеріалах доказами. У матеріалах справи є належні та допустимі докази на підтвердження переходу прав вимоги від первісних кредиторів до ТОВ «ФК «ЄАПБ», зокрема, копії договорів факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, №27/0225-01 від 27.02.2025, №21102024 від 24.10.2024, №11-01/2024 від 11.01.2024 (т.1 а.с. 19-21, 62-63, 82-84, 125-127), витяги з реєстрів боржників до вказаних договорів щодо заборгованості ОСОБА_1 (т.1 а.с. 36, 64, 87, 130, т.2 а.с. 70, 76, 82, 84, 92), копії платіжних інструкції щодо оплати договорів факторингу (т.2 а.с. 69, 75, 83, 85, 91). Отже, позивач надав докази, які підтверджують факт передачі права вимоги заборгованості ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Крім того, оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за кредитними договорами, а договори факторингу відповідачем не оспорювалися, то у даному випадку необхідно виходити із презумпції правомірності правочину вищезазначених договорів у даній справі (стаття 204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості виконання договору (стаття 629 ЦК України).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за договором позики №2873623 від 22.04.2024, договором позики №79641788 від 09.05.2024, договором кредитної лінії №391823292 від 17.09.2023, договором про надання фінансового кредиту №05864-05/2024 від 04.05.2024 та договором позики №6621223 від 14.12.2023, а тому з неї на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 76 152,66 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що договір було укладено на вкрай невигідних умовах, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу та не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Отже, доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Враховуючи те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд у складі колегії суддів не вбачає.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381, 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Сікорської Ірини Станіславівни – залишити без задоволення.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, то касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 квітня 2026 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов