Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №295/10953/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/10953/25 Головуючий у 1-й інст. Болейко А. П.

Номер провадження №33/4805/348/26

Категорія ст.124 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника – адвоката Забродського Бориса Івановича, потерпілої ОСОБА_2 , представника потерпілої – адвоката Остапенка Сергія Олександровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Остапенка Сергія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 08 жовтня 2025 року, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 08 жовтня 2025 року провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, адвокат Остапенко С.О., діючи в інтересах потерпілої ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та ухвалити нову - про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, і призначити йому адміністративне стягнення в межах санкції цієї статті.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, дійшов висновків, які не відповідають фактичним обставинам, та допустив неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права. На думку апелянта, вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, з яких вбачається, що він, виїжджаючи з прилеглої території на проїзну частину, не переконався у безпечності такого маневру та не надав перевагу в русі транспортному засобу, який рухався дорогою. Також вважає безпідставним висновок суду про відсутність у водія автомобіля «Toyota» технічної можливості уникнути зіткнення, оскільки такий висновок не підтверджений належними доказами, зокрема у справі не проводилась відповідна експертиза.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників, які з`явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки під час розгляду справи не встановлено порушення ним п. 10.2 ПДР та не доведено наявності причинного зв`язку між його діями і настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами.

Відповідно до ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.

Згідно п.10.2 Правил дорожнього руху встановлено, що виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 414543 від 06.08.2025, вбачається, що ОСОБА_1 06.08.2025 о 18 год 02 хв, керуючи автомобілем «Toyota Land Cruiser Prado 150», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у м. Житомирі за адресою майдан Згоди, 6, виїжджаючи з прилеглої території, не надав перевагу у русі транспортному засобу, що рухається по головній дорозі.

Водію ОСОБА_1 інкриміновано порушення ним пункту 10.2 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.

Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнавав.

З його письмових пояснень, наданих безпосередньо на місці дорожньо-транспортної пригоди, слідує, що він, керуючи автомобілем, виїжджав з місця стоянки з наміром здійснити поворот праворуч. Перед початком руху, зі слів ОСОБА_1 , він переконався у відсутності транспортних засобів у напрямку свого руху, після чого почав виїзд. При цьому зазначив, що інший автомобіль, який рухався по дорозі, спочатку пригальмував, однак у подальшому різко змінив напрямок руху вправо, не увімкнувши завчасно покажчик повороту, та допустив зіткнення з його автомобілем.

У судовому засіданні ОСОБА_1 надав аналогічні за змістом пояснення та зазначив, що 06.08.2025 керував автомобілем «Toyota Land Cruiser Prado 150» у м. Житомирі за адресою майдан Згоди, 6. Пояснив, що перед виїздом з прилеглої території зупинився, оглянув дорожню обстановку, після чого почав повільно виїжджати, частково виїхавши на проїзну частину, та фактично пропускав транспортні засоби. Зазначив, що подивився ліворуч та переконався у відсутності транспортних засобів у крайній правій смузі руху, у зв`язку з чим почав рух, повертаючи праворуч. Разом з тим, за його словами, у цей момент автомобіль під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у середній смузі, почав змінювати напрямок руху в праву смугу, при цьому покажчик повороту був увімкнений вже під час здійснення маневру, транспортний засіб рухався під значним кутом до напрямку руху інших транспортних засобів та з прискоренням, у зв`язку з чим уникнути зіткнення він технічної можливості не мав. Також зазначив, що аварійної обстановки для іншого учасника дорожнього руху він не створював та діяв обережно. На підтвердження своїх доводів надав відеозаписи.

У свою чергу, з письмових пояснень ОСОБА_2 , наданих на місці події, вбачається, що вона, керуючи транспортним засобом «Renault», рухалась по головній дорозі по вул. Київській у м. Житомирі, коли автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , виїжджаючи з прилеглої території, не надав їй перевагу у русі, внаслідок чого відбулося зіткнення, у результаті якого її транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що рухалась по вул. Київській спочатку у лівій смузі руху, після чого приблизно за 100 метрів до місця дорожньо-транспортної пригоди перестроїлась у середню смугу, а надалі — у праву смугу руху, зазначивши, що на момент наближення до місця пригоди її автомобіль вже майже повністю знаходився у правій смузі (приблизно на 80 відсотків). Вказала, що рухалась зі швидкістю близько 40 км/год, покажчик повороту увімкнула завчасно, орієнтовно за 100–150 метрів до місця ДТП. Також зазначила, що бачила автомобіль ОСОБА_1 , який знаходився біля виїзду з прилеглої території, однак, за її словами, останній раптово почав рух, виїжджаючи на проїзну частину, у зв`язку з чим уникнути зіткнення вона технічної можливості не мала.

На схемі місця дорожньо-транспортної пригоди від 06.08.2025 року відображено всі об`єкти та обставини, що стосуються ДТП. На вказаній схемі зафіксовано розташування транспортних засобів, місце зіткнення, пошкодження транспортних засобів тощо. Схема підписана учасниками події без зауважень (а.с.3).

Надані суду відеозаписи, які були предметом дослідження суду першої інстанції, у сукупності зі схемою місця дорожньо-транспортної пригоди свідчать про те, що маневр транспортного засобу «Renault» під керуванням ОСОБА_2 здійснювався у безпосередній близькості до автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , у короткий проміжок часу та супроводжувався зміною напрямку руху в праву смугу, що істотно обмежувало можливість останнього вжити заходів для уникнення зіткнення.

За таких обставин, наявні у справі докази не дають можливості дійти беззаперечного висновку про те, що саме дії ОСОБА_1 при виїзді з прилеглої території перебувають у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Суд першої інстанції, дослідивши докази у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність порушення ОСОБА_1 вимог п.10.2 Правил дорожнього руху, яке б перебувало у причинному зв`язку з настанням ДТП, а відтак - про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги потерпілої про порушення ОСОБА_1 вимог п.10.2 Правил дорожнього руху, неправильну оцінку доказів судом першої інстанції, а також про необґрунтованість висновку щодо відсутності у нього технічної можливості уникнути дорожньо-транспортної пригоди у зв`язку з відсутністю відповідної експертизи, не спростовують встановлених у справі обставин та не містять посилань на нові докази чи обставини, які б свідчили про неправильність висновків суду першої інстанції.

Такий висновок суду зроблено на підставі оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності, зокрема пояснень учасників події, схеми місця ДТП та відеозаписів, а наведені доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку.

Під час апеляційного розгляду не встановлено порушень норм матеріального чи процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Остапенка Сергія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 08 жовтня 2025 року, без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич