Рішення від 03 березня 2026 р. у справі №356/999/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 356/999/25

Провадження № 2/761/6583/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Савчук Ю.Н.

при секретарі: Фортуні М.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Києві цивільну справу за позовом Київського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 1400 грн. та 3028 грн. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.02.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Березанської міської філії Київського обласного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного. Відповідачу 21.02.2022 року надано статус безробітного та призначено виплати по безробіттю з 21.02.2022 року. З 10.05.2022 року реєстрацію ОСОБА_1 та виплату допомоги по безробіттю було припинено у зв`язку із поданням ОСОБА_1 відповідної заяви. За період з 21.02.2022 року по 10.05.2022 року ОСОБА_1 виплачено 24 456,86 грн. допомоги по безробіттю. В ході обміну інформацією 06.12.2022 року було отримано від ПФУ дані про припинення трудових відносин відповідача з ПАТ «Українська фінансова група». На підставі проведеного розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 23.02.2022 року була працевлаштована в ПАТ «Українська фінансова група» на посаду контролера-касира та 01.07.2022 року звільнена із займаної посади. Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України під час перебування у центрі зайнятості на обліку як безробітної відповідач отримувала дохід та не мала права на отримання допомоги по безробіттю. Зважаючи на те, що відповідач свідомо не повідомила Березанську міську філію КОЦЗ про всі обставини та умови, що впливають на порядок виплати допомоги по безробіттю, зокрема про отримання доходу, сума виплаченого матеріального забезпечення в розмірі 1400 грн. підлягає поверненню, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

10.12.2025 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа була передана до провадження судді Савчук Ю.Н.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 січня 2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином.

Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до ч.8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, до Березанської міської філії Київського обласного центру зайнятості із заявами про надання статусу безробітного та про призначення виплати допомоги по безробіттю 21.02.2022 року звернулася ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (надалі - Закон № 1533-111), загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статі 1 Закону України «Про зайнятість населення» (надалі - Закон № 5067-VІ), безробітний - це особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до статті 4 Закону № 5067-VІ, зокрема до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідач 21.02.2022 року подала заяву про надання статусу безробітного в якій власноруч зазначила, що не відноситься до категорії зайнятого населення в розумінні ст. 4 Закону № 5067-VІ та через відсутність роботи немає заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно.

Також, відповідач ознайомлена з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та « Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до норм ст. 43 Закону № 5067-VІ рішенням Березанської міської філії КОЦЗ № ПК 107822022100005 відповідачу надано статусу безробітного та призначено виплати по безробіттю з 21.02.2022 року по 08.07.2022 року.

Як вбачається із Персональної електронної облікової картки відповідача у Реєстрі застрахованих осіб, 10.05.2022 року припинено реєстрацію ОСОБА_1 як безробітного та припинено виплати по безробіттю.

В результаті здійснення обміну інформацією з Пенсійним фондом України, виявлено, що ОСОБА_1 під час перебування на обліку в центрі зайнятості, перебувала у трудових відносинах з ПАТ «Українська фінансова група» з 23.02.2022 року та отримувала дохід, що підтверджується Витягом з Реєстру застрахованих осіб (ПФУ про періоди зайнятості особи)

Пунктом 18 ч. 2 ст. 22 Закону № 5067-VІ передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, який затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 № 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 № 7-1, розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

21.03.2022 Голосіївським управлінням Київського міського центру зайнятості складено Акт № 22 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону № 1533-ІІІ.

Зі змісту вказаного Акту вбачається, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ПАТ «Українська фінансова група» з 23.02.2022 року та звільнена із займаної посади 01.07.2022 року за згодою сторін відповідно до ст.36 КЗпП відповідно до наказів № 30-1/к від 22.02.2022 року та № 78-1/к від 01.07.2022 року.

Пунктом 4 частини другої статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону (зокрема щодо своєї зайнятості - діяльності, яка пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі).

Згідно ч. 3 ст. 44 Закону відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється також з інших підстав, передбачених Порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних.

Підпунктом 1 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198, передбачено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію з дня укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).

За приписами частини другої і абзацу першого частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України, під час перебування на обліку у центрі зайнятості ОСОБА_1 працювала на підставі трудового договору, отримувала дохід та не мала права на отримання допомоги по безробіттю.

Броварською філією КОЦЗ 14.04.2023 видано наказ № 14, відповідно до якого прийнято рішення щодо відшкодування незаконно отриманих коштів ОСОБА_1 згідно з розрахунком в сумі 24 748,01 грн.

За період з 18.04.2023 року по 08.10.2025 року ОСОБА_1 було частково сплачено заборгованість в сумі 23 348,01 грн.

Як вбачається із розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , залишок заборгованості із допомоги по безробіттю складає 1400 грн.

З метою досудового врегулювання спору, Броварська філія КОЦЗ листом-претензією від 18.04.2023 року № 166/1056/3-23 звернулась до ОСОБА_1 з пропозицією повернення в добровільному порядку незаконно отриманих коштів.

Броварська філія КОЦЗ повторним листом-претензією від 26.08.2023 року № 166/1056/3-23 звернулась до ОСОБА_1 з пропозицією повернення в добровільному порядку незаконно отриманих коштів, що підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 27.08.2023 року.

Однак відповідач відповіді на претензії не надала, вимог, зазначених у ній, не виконала.

На даний час відповідач кошти в добровільному порядку не повернула.

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Приписами ст. 1215 Цивільного кодексу України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тобто, згідно з даною нормою закону поверненню підлягають лише кошти, якщо їх виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату та в разі недобросовісності з боку набувача.

Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 22.01.2014 року у справі №6-151цс13 та від 02.07.2014 року у справі № 6-91цс 14, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182 гс 18) зроблено висновок про те, що «предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України».

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Враховуючи викладене, аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що відповідачем було безпідставно набуто кошти у вигляді допомоги по безробіттю в розмірі 10 932,21 грн., оскільки отримання відповідачкою вказаної допомоги відбувалось у період, коли вона працювала на умовах цивільно-правового договору та отримувала дохід, тобто за відсутності правової підстави.

За таких обставин вбачається, що у даному випадку отримання допомоги по безробіттю відповідачем відбулось у зв`язку з недобросовісністю її як набувача вказаної допомоги.

Зважаючи на те, що відповідач свідомо не повідомив Броварську філію КОЦЗ про всі обставини та умови, що впливають на порядок виплати допомоги по безробіттю, зокрема про те, що працювала на підставі цивільного-правового договору та отримувала дохід, сума виплаченого матеріального забезпечення в розмірі 1 400 грн. підлягає поверненню.

Оцінюючи належність допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідачем було безпідставно набуто матеріальне забезпечення у розмірі 1 400 грн., тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 1 400 грн.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн., які сплачені при поданні позовної заяви відповідно до платіжної інструкції № 8673 від 06.10.2025 року.

Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 280-282, 353-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Київського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Київського обласного центру зайнятості (02100, м.Київ, вул.Будівельників, буд. 5А, код ЄДРПОУ 03491085) заборгованість у розмірі 1 400 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Київського обласного центру зайнятості (02100, м.Київ, вул.Будівельників, буд. 5А, код ЄДРПОУ 03491085) судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10.03.2026 року

Суддя