Вирок від 21 квітня 2026 р. у справі №759/9341/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/9341/26

пр. № 1-кп/759/1154/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100060000365 від 11.03.2026, щодо:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, вдівця, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; такого, що судимості не має,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України;

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

У невстановленому місці та у невстановлений час у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на умисне придбання та зберігання дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження. З метою реалізації вказаного умислу, діючи умисно, ОСОБА_3 при невстановлених обставинах та у невстановлений час, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, діючи у порушень вимог ст. 36 Закону України «Про медіа», яка встановлює обмеження щодо змісту інформації на території України в медіа та на платформах спільного доступу до відео, відповідно до якого забороняється поширювати порнографічні матеріали, а також матеріали, що заохочують сексуальну експлуатацію та насильство над дітьми, демонструють статеві відносини дітей, використовують образ дій (візуальний запис образу дітей) у видовищних заходах сексуального чи еротичного характеру, використовуючи підключений до мережі Інтернет власний мобільний телефон марки та моделі «ОРРО А21», ІМЕІ: НОМЕР_1 , з сім-карткою всередині з номером телефону НОМЕР_2 , здійснив завантаження 25 файлів, які мають порнографічний характер та належать до дитячої порнографії, тим самим ОСОБА_3 умисно придбав та умисно почав зберігати дитячу порнографію до 28.11.2025 включно, без мети збуту чи розповсюдження.

28.11.2025 з 07 год. 15 хв. по 07 год. 47 хв. слідчим слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві проведено санкціонований обшук за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки та моделі «ОРРО А21», ІМЕІ: НОМЕР_1 , з сім-карткою всередині з номером телефону НОМЕР_2 , який використовувався ОСОБА_3 для завантаження за допомогою програмного забезпечення з мережі Інтернет та зберігання 25 файлів, які відносяться до творів порнографічного характеру та містять дитячу порнографію, тим самим останній умисно придбав та умисно зберігав дитячу порнографію без мети збуту чи розповсюдження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі та дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України та наслідки, передбачені ч. 2 ст. 394 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, суд визнає доведеним, що своїми умисними діями, які виразилися в умисному придбанні та зберіганні дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 301-1 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує, що кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 301-1 КК України відноситься до тяжких злочинів, бере до уваги дані про особу ОСОБА_3 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, яке виразилося в дачі правдивих показань, жалю про вчинене, готовності понести заслужене покарання.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлені.

Беручи до уваги наведене, враховуючи характер протиправних діянь, вчинених обвинуваченим, та кількість відеофайлів дитячої порнографії, які одержав та зберігав ОСОБА_3 , враховуючи ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 1 ст. 301-1 КК України, з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов`язаною зі зберіганням, розміщенням та розповсюдженням творів, зображень, кіно- та відеопродукції через мережу Інтернет, а також із використанням інформаційно-телекомунікаційної системи.

Разом з тим, з огляду на фактичні обставини справи та характер протиправних діянь, наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, вік обвинуваченого та відсутність судимості, приймаючи до уваги відношення ОСОБА_3 до вчиненого, який засуджує свою протиправну поведінку, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим на підставі статті 75 КК України звільняє його від відбування основного покарання з випробуванням та покладає обов`язки, визначені у статті 76 КК України.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Доля речових доказів і документів вирішується судом згідно зі ст. 100 КПК України.

Суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, оскільки під час судового провадження у даній справі не встановлено фактів неналежного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 369-371, 373, 374, 394 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов`язаною зі зберіганням, розміщенням та розповсюдженням творів, зображень, кіно- та відеопродукції через мережу Інтернет, а також із використанням інформаційно-телекомунікаційної системи на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у розмірі 5 348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 копійок на залучення експерта (висновок експерта від 03.02.2026 № СЕ-19/111-26/1590-МЗ).

Речовий доказ: мобільний телефон марки та моделі «ОРРО А21», ІМЕІ: НОМЕР_1 , з сім-карткою всередині з номером телефону НОМЕР_2 , який є знаряддям вчинення кримінального правопорушення - конфіскувати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_5