Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №758/18683/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/18683/25

Провадження 2-др/758/86/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючої судді Якимець О.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпишиної К.С.,

учасників справи - не викликались,

розглянувши за правилами спрощенного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву представника позивачів про ухвалення додаткового рішення у справі № 758/18683/25 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18.03.2026 задоволено частково позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Вирішено:

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 154 103,20 грн.

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

Представником позивачів подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Просить заяву задовольнити та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, а саме:

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на правничу допомогу в межах судової справи № 758/18683/25 у розмірі 28 000,00 грн.

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи в межах судової справи № 758/18683/25 у розмірі 16 200,00 грн.

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу в межах судової справи № 758/18683/25 у розмірі 15 500,00 грн.

У заяві вказується, що при розгляді цивільної справи 758/18683/25 позивачем ОСОБА_1 було сплачено представнику - адвокату Квашніну М.О. за послуги з надання правової допомоги грошові кошти у загальній сумі 15 500,00 грн.

Зазначається, що позивачем ОСОБА_2 при розгляді цивільної справи № 758/18683/25 було сплачено представнику - адвокату Квашніну М.О. за послуги з надання правової допомоги грошові кошти у загальній сумі 28 000,00 грн.

У заяві наголошується, що висновок експерта № 001/2025 судової будівельно-технічної експертизи від 19.01.2026 був взятий судом до уваги та врахований як доказ, зокрема, під час вирішення питання про визначення суми, яку належить стягнути в рахунок відшкодування завданої ОСОБА_2 матеріальної шкоди. З огляду на задоволення позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2 у повному обсязі, представник позивачів також просить суд понесені ОСОБА_2 витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи стягнути з Відповідача на її користь в розмірі 16200,00 грн.

В матеріалах справи відсутня заява відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

У судове засідання учасники справи не викликались, у зв`язку із відсутністю необхідності, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд вважає за можливе провести засідання без виклику учасників справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Порядок ухвалення судового рішення встановлено у ст. 233 ГПК України. ГПК України не включає до поняття "порядок ухвалення судового рішення" "процедуру розгляду справи по суті в загальному чи письмовому провадженні", яка виділена в окремі глави процесуальних кодексів (гл. 6 ЦПК України, гл. 6 ГПК України) /див. постанову Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 925/790/17, провадження № 925/580/20/.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно положень ч.ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) зазначено наступне:

«Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Разом із тим Велика Палата Верховного Суду вважає, що посилання представника позивачки, що документи по суті справи підписувалися та подавалися до суду безпосередньо ОСОБА_1 , що, на його думку, ставить під сумнів фактичні обсяги наданої правничої допомоги адвокатом Лісовським Р. А. не підтверджено, оскільки відповідачкою доведено реальність надання правничої допомоги.

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі № 910/3929/18 та інших».

Суд враховує, що відповідно до ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

На підтвердження надання правничої допомоги Поляковій О.Б. та її обсягу до матеріалів заяви додано:

- копію Ордеру серії АН № 1834701 від 12.11.2025;

- копію договору про надання правової допомоги № 03/11 від 03.11.2025, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Квашніним М.О.;

- копію Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 23.02.2026 відповідно до Договору про надання правової допомоги № 03/11 від 03.11.2025, про те, що адвокат надав, а клієнт отримав наступні послуги: збір, вивчення та аналіз наданих клієнтом ОСОБА_1 документів, кількість годин 1 год, вартість робіт 1 000,00 грн; підготовка позовної заяви з додатками до Подільського районного суду міста Києва, кількість годин 7 год, вартість робіт 7 000,00 грн (до оплати пропорційно ОСОБА_1 2 000,00 грн); аналіз відзиву на позовну заяву, підготовка та подача 01.05.2026 відповіді на відзив, кількість годин 6 год, вартість робіт 7 000,00 грн (до оплати пропорційно ОСОБА_1 3 000,00 грн); підготовка та направлення адвокатського запиту № 21/01/2026 до Подільського районного управління Головного управління ДСНС України у м. Києві, кількість годин 1,5 год, вартість робіт 2 500,00 грн; підготовка та подача 17.12.2025, 23.01.2026, 24.01.2026 до Подільського районного суду міста Києва клопотань про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції, кількість годин 1,5 год, вартість робіт 1 500,00 грн (до оплати пропорційно ОСОБА_1 750,00 грн). Вартість послуг, вказаних у п. 1 Акту становить 9 250,00 грн;

- копії квитанцій до прибуткового касового ордеру № 11/11/25-1 від 11.11.2025 на суму 2 000,00 грн, № 23/02/26-1 від 23.02.2026 на суму 7 250,00 грн, 21/03/26 від 21.03.2026 на суму 6 250,00 грн;

- копію Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 2 від 18.03.2026 відповідно до Договору про надання правової допомоги № 03/11 від 03.11.2025, про те, що адвокат надав, а клієнт отримав наступні послуги: участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у Подільському районному суді міста Києва 26.02.2026, кількість годин 1 год, вартість робіт 4 000,00 грн (до оплати пропорційно ОСОБА_1 2 000,00 грн); аналіз представленої адвокатом відповідача Тарасенком І.В. Листа-довідки ОСББ «Данченко, 34» № 16 від 27.01.2026, підготовка та подача до Подільського районного суду міста Києва заперечення щодо долучення до матеріалів справи Листа-довідки ОСББ «Данченко, 34» № 16 від 27.01.2026, кількість годин 3 год, вартість робіт 3 000,00 грн (до оплати пропорційно ОСОБА_1 1 500,00 грн); участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у Подільському районному суді міста Києва 13.03.2026, кількість годин 2 год, вартість робіт 4 000,00 грн (до оплати пропорційно ОСОБА_1 2 000,00 грн); підготовка та подача 12.03.2026, 15.03.2026 до Подільського районного суду міста Києва клопотань про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції, кількість годин 1 год, вартість робіт 1 500,00 грн (до оплати пропорційно ОСОБА_1 750,00 грн). Вартість послуг, вказаних у п. 1 Акту становить 6 250,00 грн;

На підтвердження надання правничої допомоги Поляковій О.І. та її обсягу до матеріалів заяви додано:

- копію Ордеру серії АН № 1834702 від 12.11.2025;

- копію договору про надання правової допомоги № б/н від 03.11.2025, укладений між ОСОБА_2 та адвокатом Квашніним М.О.;

- копію Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 23.02.2026 відповідно до Договору про надання правової допомоги № б/н від 03.11.2025, про те, що адвокат надав, а клієнт отримав наступні послуги: збір, вивчення та аналіз наданих клієнтом ОСОБА_2 документів, кількість годин 2 год, вартість робіт 2 000,00 грн; консультація клієнта ОСОБА_2 щодо діючого законодавства та актуальної судової практики Верховного суду з приводу стягнення завданої майнової шкоди, кількість годин 1 год, вартість робіт 1 000,00 грн; підготовка позовної заяви з додатками до Подільського районного суду міста Києва, кількість годин 7 год, вартість робіт 7 000,00 грн (до оплати пропорційно ОСОБА_2 5 000,00 грн); підготовка та подача 08.12.2025 до Подільського районного суду міста Києва заяви щодо усунення недоліків, кількість годин 1 год, вартість робіт 1 000,00 грн; аналіз відзиву на позовну заяву, підготовка та подача 01.05.2026 відповіді на відзив, кількість годин 6 год, вартість робіт 7 000,00 грн (до оплати пропорційно ОСОБА_2 4 000,00 грн); аналіз представленого висновку експерта. підготовка та подача 25.01.2026 до Подільського районного суду міста Києва клопотання до суду про долучення висновку експерта до матеріалів справи № 758/18683/25, кількість годин 2 год, вартість робіт 2 000,00 грн; підготовка та подача 25.01.2026 до Подільського районного суду міста Києва заяви про збільшення розміру позовних вимог, кількість годин 1 год, вартість робіт 1 000,00 грн; аналіз, підготовка та подача 15.02.2026 до Подільського районного суду міста Києва клопотання про долучення до матеріалів судової справи № 758/18683/25 листа Подільського районного управління цивільного захисту та превентивної лояльності від 20.01.2026 року № 71 27 01- 90/71 27 та Акту про пожежу від 14.11.2022 із Звітом про причину виникнення пожежі та Технічним висновком № 21 від 17.11.2022 року із додатками, кількість годин 2 год, вартість робіт 2 000,00 грн; підготовка та подача 17.12.2025, 23.01.2026, 24.01.2026 до Подільського районного суду міста Києва клопотань про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції кількість годин 1,5 год, вартість робіт 1 500,00 грн (до оплати пропорційно ОСОБА_1 750,00 грн). Вартість послуг, вказаних у п. 1 Акту становить 18 750,00 грн;

- копії квитанцій до прибуткового касового ордеру № 12/11/25 від 12.11.2025 на суму 5 000,00 грн, № 23/02/26 від 23.02.2026 на суму 13 750,00 грн, 18/03/26 від 18.03.2026 на суму 9 250,00 грн

- копію Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 2 від 18.03.2026 відповідно до Договору про надання правової допомоги № б/н від 03.11.2025, про те, що адвокат надав, а клієнт отримав наступні послуги: участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у Подільському районному суді міста Києва 26.02.2026, кількість годин 1 год, вартість робіт 4 000,00 грн (до оплати пропорційно ОСОБА_2 2 000,00 грн); аналіз заперечення представника відповідача щодо поданої адвокатом Квашніним М.О. заяви про збільшення суми позовних вимог, підготовка та подача Подільського районного суду міста Києва відповіді на «Заперечення щодо збільшення суми позовних вимог» кількість годин 3 год, вартість робіт 3 000,00 грн, аналіз представленої адвокатом відповідача Тарасенком І.В. Листа-довідки ОСББ «Данченко, 34» № 16 від 27.01.2026, підготовка та подача до Подільського районного суду міста Києва заперечення щодо долучення до матеріалів справи Листа-довідки ОСББ «Данченко, 34» № 16 від 27.01.2026, кількість годин 3 год, вартість робіт 3 000,00 грн (до оплати пропорційно ОСОБА_2 1 500,00 грн); участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у Подільському районному суді міста Києва 13.03.2026, кількість годин 2 год, вартість робіт 4 000,00 грн (до оплати пропорційно ОСОБА_2 2 000,00 грн); підготовка та подача 12.03.2026, 15.03.2026 до Подільського районного суду міста Києва клопотань про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції, кількість годин 1 год, вартість робіт 1 500,00 грн (до оплати пропорційно ОСОБА_2 750,00 грн). Вартість послуг, вказаних у п. 1 Акту становить 9 250,00 грн;

Суд бере до уваги, що як зазначено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

У постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 вказано, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 17.01.2024 у справі № 910/1692/23).

Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Відповідні висновки викладено в додатковій постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 910/1344/19 та постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 916/893/21.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Крім того, судом враховується, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України (відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 910/15191/19).

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (див. постанову Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 922/1583/23).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (див. постанову Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 160/19098/21).

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Крім того, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При цьому суд враховує, що розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, постанову об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2022 у справі № 519/2-5034/11).

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 754/8750/19, провадження № 14-202цс21).

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (див. постанову Верховного Суду від 30.01.2023 № 910/7032/17).

У постановах від 19.02.2022 у справі № 755/9215/15-ц та від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

У пункті 268 рішення від 23.01.2014 у справі «East / West Alliance Limited» проти України» за заявою № 19336/04 ЄСПЛ також нагадав, що згідно з практикою Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 170/499/23, провадження № 61-697 св 24).

На думку суду, не всі заявлені до відшкодування послуги є такими, що відповідають критерію необхідності та неминучості, оскільки окремі з них фактично охоплюються іншими видами правничої допомоги, зокрема підготовкою процесуальних документів, а також мають допоміжний характер.

Заявлені витрати на ознайомлення з матеріалами справи та формування правової позиції по захисту прав та інтересів клієнта не відповідають критерію неминучості витрат сторони у судовій справі, оскільки сам по собі аналіз матеріалів справи та формування позиції не належить до представництва та захисту прав клієнта у суді та охоплюється (є складовою) підготовкою та поданням позову, тому не можуть вважатися фактично понесеними як окремий вид робіт, виконаних адвокатом (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 385/513/23, провадження № 61-8313св24).

Крім того, суд бере до уваги складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на їх виконання, а також принцип співмірності витрат до предмета спору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, заявлених ОСОБА_2 , та вважає за можливе стягнути їх у розмірі 15 000,00 грн, що відповідає критеріям розумності та співмірності.

Щодо витрат на правничу допомогу, заявлених ОСОБА_1 , суд враховує, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди задоволено частково, а тому суд дійшов висновку про доцільність стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн, що є співмірним обсягу задоволених вимог.

Щодо витрат на проведення судової експертизи, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

На підтвердження проведення та здійснення оплати судової експертизи, представником позивачів до матеріалів справи долучено: копію Договору № 001 від 12.01.2026, копію Акт прийому-передачі Висновку № 001/2026 від 19.01.2026, копію платіжної інструкції № 2.486801883.1 від 12.01.2026 на суму 16 200,00 грн про оплату за проведення експертизи.

Сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22).

З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 підлягає стягненню 16 200,00 грн судових витрат на проведення судової експертизи.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, провадження № 12-66гс23).

Керуючись ст. ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355, Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

ухвалити у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - додаткове судове рішення щодо вирішення питання про судові витрати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на проведення судової експертизи у розмірі 16 200 (шістнадцять тисяч двісті) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3 000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове судове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

позивач ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Суддя О. І. Якимець