Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №758/5375/24 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5375/24

Категорія 61

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С.,

за участю секретаря судового засідання - Савенко Д. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Київської міської ради, треті особи: Чотирнадцята київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Київської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.

Зазначали, що їх рідна тітка - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За життя їй на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 .

ОСОБА_6 є рідною сестрою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Батько ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є рідним братом померлої ОСОБА_6 , а мати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є рідною сестрою померлої ОСОБА_6 .

Вони є племінниками ОСОБА_6 та її спадкоємцями другої черги за правом представлення.

Вони подали до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, рідних дітей у померлої не було, за життя вона не одружувалася.

Чотирнадцятою київською державною нотаріальною конторою було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на квартиру АДРЕСА_1 .

Посилаючись на зазначені обставини, просили визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 право власності по 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 за кожним у порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У письмових поясненнях, наданих суду представником Київської міської ради, представник просив ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства та розглядати справу за відсутності представника Київської міської ради.

Відповідно до ухвали Подільського районного суду м. Києва від 24.09.2025 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог було залучено ОСОБА_5

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представники Київської міської ради та Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_9 , підтримав позов та просив його задовольнити.

ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечила.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є племінниками померлої ОСОБА_6 , що підтверджується документами, доданими до позовної заяви (а.с. 13-33 т. 1).

З заявами про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_6 звернулися: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Також, з заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_5 .

Відповідно до ухвали Подільського районного суду м. Києва від 24.09.2025 за ініціативи суду відповідно до ст. 53 ЦПК України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог було залучено ОСОБА_5 , оскільки рішення у справі може вплинути на її права та обов`язки, так як ОСОБА_5 також подала заяву про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_6 та в силу норм ЦК України є її спадкоємцем.

З документів спадкової справи вбачається, що відповідно до постанови державного нотаріуса Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Пилипчук О.І. від 04.03.2024 лише ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 .

Щодо інших спадкоємців рішення державним нотаріусом не приймалося.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Частиною 1 ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

В силу норм чинного законодавства умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі квартиру, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до інформаційної довідки комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 27.11.2023 згідно з даними реєстрових книг Бюро квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації житла Подільської райдержадміністрації 15.11.1993 та зареєстрованого в Бюро 24.11.1993 № 1531.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша та третя статті 13 ЦПК України).

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Згідно з вимогами до змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін (пункт 2 частини третьої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України), до яких звернуті матеріально-правові вимоги позивача. Отже, можливість інших суб`єктів, зокрема посадових осіб, у тому числі державних реєстраторів, брати участь у цивільному процесі в якості позивачів і відповідачів у цивільному процесі обмежена.

Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (такі висновки сформульовані у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17). Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (частина друга статті 51 ЦПК України).

Питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача суд вирішує у підготовчому засіданні (пункт 4 частини другої статті 197 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, тоді як установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц, від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц, від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17, від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20)).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39)).

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи (див. аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63)).

Позивачами подано позов до Київської міської ради.

Разом з тим, як установлено судом з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася також ОСОБА_5 , яка в силу норм ЦК України також спадкоємцем померлої та має право на частку у спадковому майні.

ОСОБА_5 не була залучена позивачами як відповідач у справі, при цьому не враховуючи частку останньої у спадковому майні у позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 просять визнати за ними у порядку спадкування за законом по 1/4 частини спірної квартири за кожним.

У позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не викладено обґрунтування того, яким чином визначений ними відповідач у справі - Київська міська рада, порушує їх права та інтереси щодо спірної квартири як спадкоємців померлої ОСОБА_6 .

Ураховуючи характер спірних правовідносин, належним відповідачем у справі має бути ОСОБА_5 , яка в силу норм ЦК України також є спадкоємцем померлої ОСОБА_6 та має право на частку у спадковому майні.

Оскільки Київська міська рада є неналежним відповідачем у справі, у позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Київської міської ради слід відмовити саме з цієї підстави.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 223, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141), треті особи: Чотирнадцята київська державна нотаріальна контора (04108, м. Київ, пр. Правди, 33, код ЄДРПОУ 39023114), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.04.2026.

Суддя С. С. Захарчук