Вирок від 21 квітня 2026 р. у справі №707/3687/24 — Черкаський районний суд Черкаської області

№707/3687/24

1-кп/707/63/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023100140000405 від 07.08.2023, відносно,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, громадянина України, військовослужбовця, призваного на військову службу під час мобілізації, перебував на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії-старшого кухаря відділення забезпечення мінометної прикордонної застави третьої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), у військовому званні «сержант», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан- це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону.

У такий спосіб, з моменту видання Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 почав діяти воєнний стан, строком на 30 діб.

У подальшому, воєнний стан на території України багаторазово продовжувався, відповідно до Указів Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023 та № 451/2023 від 26.07.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024 та № 469/2024 від 23.07.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджених відповідними Законами України.

Тобто воєнний стан розпочався та діє на всій території України з моменту набрання чинності Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Указів Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023 та № 451/2023 від 26.07.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024 та № 469/2024 від 23.07.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджених відповідними Законами України.

Наказом начальника 15 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) № 99-ОС від 05.04.2023 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення сержанта ОСОБА_4 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, зарахованого наказом Голови Державної прикордонної служби України № 450-ОС від 31.03.2023 у розпорядження начальника 15 мобільного прикордонного загону, який прибув для подальшого проходження військової служби з ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 05.04.2023.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) № 224-ОС від 14.05.2023 сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії-старшого кухаря відділення забезпечення мінометної прикордонної застави третьої прикордонної комендатури швидкого реагування вказаної військової частини.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992, з моменту призову на військову службу за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця, у зв`язку з чим він повинен, окрім іншого, керуватися вимогами ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-XIV від 24.03.1999 та ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551-XIV від 24.03.1999, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Незважаючи на це, сержант ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, з мотивів тимчасово не виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасово ухилитися від несення обов`язків військової служби, 12.07.2023 близько 15 годин 30 хвилин, в умовах воєнного стану, без дозволу командування,самовільно залишив розташування місце служби – тимчасове місце дислокації підрозділу НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) у АДРЕСА_2 , та проводив час на власнийрозсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та невживаючи жодних заходів до повернення у військову частину за наявностіреальної можливості до цього, поки 11 листопада 2024 року о 11 годині 00 хвилин не був затриманий слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за адресою: вул. Байди Вишневецького 17, м. Черкаси, в порядку, визначеному ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті визнав повністю. У вчиненому щиро розкаявся. Суду пояснив, що він вступив добровольцем на військову службу, його обіцяли направити в учбовий центр, але не направили, тому у липні 2023 року він покинув військову службу.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у пред`явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 407 КК України визнав повністю, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, сторона обвинувачення не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд вважає недоцільним дослідження доказів у справі, оскільки дані обставини ніким не оспорюються й у суду немає сумнівів у добровільності позиції сторін кримінального провадження та приймає рішення щодо проведення судового розгляду в даному кримінальному провадженні в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, вимоги якої роз`яснені сторонам кримінального провадження.

Суд, прийнявши до уваги добровільні пояснення обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, враховуючи обставини кримінального провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена та кваліфікує його дії за ч. 5 ст. 407 КК України за ознаками умисних дій, які виразилися у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 65 КК України суд враховує: суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, який згідно з класифікацією, наведеною у ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря нарколога, лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий, обставину, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, і вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України.

Суд вважає, що саме таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів, цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного.

При цьому, відсутні правові підстави для звільнення обвинуваченого від покарання з випробуванням (ст. 75 КК України), адже Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» від 13.12.2022 встановлено заборону для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України у разі засудження за кримінальні правопорушення, передбачені статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинені в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Відповідно до ст. 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати в строк призначеного ОСОБА_4 за даним вироком покарання строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі за період тримання під вартою з 11.11.2024 по 11.12.2024.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 72 КК України суд зараховує в строк відбування покарання обвинуваченим ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення з 11.11.2024 по 11.12.2024.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді застави залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.5 ст. 407 КК України, судом не встановлено, внесений розмір застави підлягає поверненню заставодавцю після набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати та речові докази у провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст. ст. 182, 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного ОСОБА_4 за даним вироком покарання строк попереднього ув`язнення у межах даного кримінального провадження із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі за період тримання під вартою з 11.11.2024 по 11.12.2024.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді застави залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю заставу у розмірі 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп., внесену на рахунок ТУ ДСА України у Черкаській області UA888201720355269002000003652; платник ОСОБА_4 , фактичний платник ОСОБА_4 , призначення платежу: ухвала Черкаського апеляційного суду від 04.12.2024, справа № 712/13469/24 ОСОБА_4 ч/з ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Черкаський районний суд Черкаської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору та обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: ОСОБА_1