Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №707/4694/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 707/4694/25

Провадження № 2/712/1828/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі - Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Служба у справах дітей Черкаської міської ради, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини разом з матір`ю без згоди батька, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року адвокат Кузьмінський О.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини разом з матір`ю без згоди батька.

В обґрунтування позовних вимог адвокат вказав, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 10.09.2016 року.

Шлюбні відносини між сторонами були припинені 08.08.2019 року рішенням Черкаського районного суду Черкаської області.

У шлюбі в них народилася донька – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В подальшому ОСОБА_5 зареєструвала шлюб зі ОСОБА_6 та змінила своє прізвище на « ОСОБА_7 ».

Після розірвання шлюбу з відповідачем малолітня ОСОБА_8 постійно проживала разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане житло належить на праві власності матері останньої – ОСОБА_9 .

Водночас, на початку 2024 року ОСОБА_1 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , та у зв`язку з переїздом має намір зареєструвати своє місце проживання та місце проживання доньки за цією адресою.

Позивачка звернулася до Центру з надання адміністративних послуг міста Черкаси, на що отримала усну відмову адміністратора, вмотивовану відсутністю відповідної письмової згоди батька дитини та неможливістю зміни місця проживання одного з батьків, з яким зареєстрована малолітня дитина.

Відповідач протягом тривалого часу не підтримує спілкування з донькою та фактично не бере жодної участі в її житті, повністю самоусунувшись від виконання батьківських обов`язків.

Зі свого боку ОСОБА_1 неодноразово телефонувала відповідачу та надсилала йому смс-повідомлення з проханням надати необхідну згоду, однак усі звернення позивачки залишилися проігнорованими.

Таким чином, відсутність письмової згоди ОСОБА_2 на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини позбавляє ОСОБА_1 можливості зареєструвати себе та дитину за місцем їхнього фактичного проживання.

Просить надати дозвіл ОСОБА_1 на реєстрацію місця проживання малолітньої ОСОБА_10 за адресою АДРЕСА_2 , з одночасним зняттям дитини із зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без згоди батька дитини – ОСОБА_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 27.11.2025 року справу передано за підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси.

В порядку протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2026 року, справу передано судді Троян Т.Є.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.01.2026 року відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У передбачений законодавством термін відповідач відзиву до суду не скерував.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що з 10 вересня 2016 року ОСОБА_3 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , зареєстрованому виконавчим комітетом Білозірської сільскої ради Черкаського району Черкаської області, актовий запис № 14 від 10.09.2016 року.

08 серпня 2019 року рішенням Черкаського районного суду Черкаської області шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було розірвано.

В період шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В подальшому ОСОБА_5 зареєструвала шлюб зі ОСОБА_6 та змінила прізвище на « ОСОБА_7 ». (копія свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 від 04.08.2023 року, актовий запис № 1400)

Після розірвання шлюбних відносин між подружжям дитина залишилася проживати разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Відповідно до Витягу з Реєстру територіальної громади № 2025/013884165 від 22.09.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 – з 23.09.2019 року.

Відповідно до Витягу з Реєстру територіальної громади № 2025/013884215 від 22.09.2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 – з 23.09.2019 року.

Згідно Договору купівлі-продажу квартири від 25.03.2024 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3185, ОСОБА_1 придбала квартиру в АДРЕСА_2 .

Як зазначив адвокат, Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Центру з надання адміністративних послуг міста Черкаси, на що отримала усну відмову адміністратора, вмотивовану відсутністю відповідної письмової згоди батька дитини та неможливістю зміни місця проживання одного з батьків, з яким зареєстрована малолітня дитина.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Відповідно до частини першої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно з частиною першою статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

За приписами частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників.

Відповідно до частини 6 статті 18 вищевказаного закону подання заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років або особи, визнаної судом обмежено дієздатною або недієздатною, здійснюється одним із батьків або інших законних представників такої особи за згодою іншого з батьків чи законних представників.

Статтею 242 ЦК України встановлено, що батьки є законними представниками своїх малолітніх та/чи неповнолітніх дітей.

У відповідності до положень пункту 33 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.

За ч.1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Отже, чинним законодавством передбачено право одного з батьків у разі відсутності згоди іншого вирішити це питання в судовому порядку.

Таким чином, Декларування місця проживання дитини віком до 14 років здійснюється одним із її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини.

Згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг", або засвідчується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису нотаріуса. У разі якщо місце проживання батьків або інших законних представників дитини зареєстровано/задекларовано за однією адресою, згода іншого з батьків або законних представників не надається.

Місце проживання дитини віком до 14 років може бути задекларовано за адресою місця проживання одного з батьків або інших законних представників, зокрема одночасно із зняттям з попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання, за декларацією, поданою одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини.

Згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

У разі ненадання одним із батьків згоди відповідно до вимог цього пункту реєстрація місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, здійснюється відповідно до пункту 33 цього Порядку.

Згідно до п.п. 32, 33 Порядку № 265, у разі подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особою, яка не досягла 18-річного віку, реєстрація місця проживання (перебування) здійснюється за згодою батьків або інших законних представників такої особи. Згода не надається у разі коли особа є здобувачем освіти та здійснює реєстрацію свого місця проживання (перебування) в гуртожитку, що належить до сфери управління закладу освіти.

Подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.

Однак, відповідач у добровільному порядку згоди на реєстрацію дитини за місцем проживання матері не надає.

Таким чином, за відсутності письмової згоди батька на реєстрацію, позивач позбавлена можливості зареєструвати місце проживання доньки за адресою свого місця проживання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11.07.2017 року у справі «М.С. проти України», заява №2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07.12.2006 року, заява №31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

З урахуванням наведеного, виходячи з пріоритету інтересів дитини та її найкращого забезпечення, враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що рішення про надання згоди на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька за місцем проживання матері буде ефективним способом захисту прав дитини.

Оскільки невизначеність реєстрації місця проживання дитини, за фактичним місцем проживання зі своєю матір`ю суперечить інтересам малолітньої дитини та суттєво обмежує реалізацію її прав, гарантованих Конституцією та законами України, суд вважає, що позовні вимоги про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при пред`явленні позовної заяви сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн., заявлені позовні вимоги задоволені судом повністю, в зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору розмірі 1211,20 грн.

Що стосується відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката, то позивач має право звернутися до суду із відповідною заявою про ухвалення додаткового рішення суду в порядку ст. 270 ЦПК України з наданням відповідних доказів.

На підставі ст.ст. 15, 16, 29 Цивільного кодексу України, ст. 160 Сімейного кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства», Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого Постановою КМУ від 07.02.2022 року № 265, та керуючись 2, 4, 81, 82, 128, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Служба у справах дітей Черкаської міської ради, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини разом з матір`ю без згоди батька - задовольнити.

Надати дозвіл ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на реєстрацію місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , з одночасним зняттям дитини із зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без згоди батька дитини – ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір в розмірі 1211, 20 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 22.04.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян