Вирок від 15 квітня 2026 р. у справі №355/171/26 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/171/26

Кримінальне провадження № 1-кп/355/106/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" квітня 2026 р. Баришівський районний суд Київської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

провівши в залі суду у селища Баришівка розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025111080000295 від 25.06.2025 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Стара Гута Хмельницького району Вінницької області, громадянин України, з професійно-техітічною освітою, одружений, офіційно працевлаштований, зареєстрований в АДРЕСА_1 . та проживаючий в АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- 19.09.2001 року Березанським міським судом Київської області за ч.3. ст. 185. ст. 71 КК України на 6 років позбавлення волі;

- 03.07.2013 року Гребінківським районним судом Полтавської області за ч. 2ст. 190, ст. 75, ст. 76 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

- 29.01.2015 року Попіяьнянським районним судом Житомирської області за ч. 2. ст. 185. ч. 2 ст. 190, ст. 70, ст. 71 КК України на 3 роки 9 місяців позбавлення волі:

- 31.03.2017 року Іртиським, міським судом Київської області за ч. 2ст. 390, ст. 71 КК України на 1 рік 3 місяці позбавлення волі;

- 23.01.2019 року Березанським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 185 КІ України на 2 роки обмеження волі;

- 29.05.2020 року Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч. ст. 390. ч.1 ст. 71, ст. 72 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяці позбавлення волі,

у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

УСТАНОВИВ:

18.06.2025р., точного часу під час досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_4 , який перебував у будинку за адресою: АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_5 , виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з домоволодіння для власного збагачення.

Відразу реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, введеного указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з агресією російської федерації проти України, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, здійснив крадіжку золотого ланцюжка 585 проби, вагою 4.62г, вартістю, відповідно до висновку експерта, - 14 094 гривні 10 копійок, каблучки золото-585 проби-вагою 2.39 гр. та вартістю, відповідно до висновку експерта, - 6 201 гривня 72 копійки, каблучки, золото 585 проби, вагою 1.74 гр., вартістю, відповідно до висновку експерта, 4 515 гривень 06 копійок, золотого хрестика, золото 585 проби, маса 0,58 гр., вартістю, відповідно до висновку експерта, 1 787 гривень 79 копійок, хрестика Xuping для ланцюжка з медичного сплаву, вартістю, відповідно до висновку експерта, 104 гривні 13 копійок, мобільного телефону Xiaomi Redmi 9 А, вартістю, відповідно до висновку експерта, - 1 800 гривень 00 копійок, мобільного телефону марки «Huawei Y5 2018 DRA-L21», вартістю, відповідно до висновку експерта, - 1 390 гривень 00 копійок, сережок з медичного сплаву, масою 3.05 гр., вартістю, відповідно о висновку експерта, - 92 гривні 48 копійок, електричної бритви Gemei GM-3073 вартістю, відповідно до висновку експерта, 270 гривень 14 копійок та покинув домоволодіння ОСОБА_5 з викраденими речами.

Викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 30 255 гривень 42 копійки.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна ( крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вину в пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі за викладених у вироку обставин.

Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилась, про час та дату судового розгляду повідомлялась належним чином; надала на адресу суду письмове клопотання щодо розгляду справи у її відсутність, зазначивши, що претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має.

Оскільки в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні ( проступку), погодився з кваліфікацією вчиненого ним діянням, а так само визнав всі інші фактичні обставини його вчинення, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, переконавшись у тому, що всі зазначені особи правильно розуміють зміст встановлених обставин, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні цього кримінального правопорушення.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені показаннями обвинуваченого, наданими ним безпосередньо в судовому засіданні, і які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого обвинуваченому діяння і ніким не оспорюються, суд приходить до переконання, що діяння, яке було вчинено ОСОБА_4 мало місце, воно містить склад кримінального правопорушення ( злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і він винен у його вчиненні, так як в умовах воєнного стану повторно вчинив таємне викрадення чужого майна ( крадіжку).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують покарання.

Згідно ст. 65 КК України та роз`яснень, що містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У пункті 3 зазначеної постанови Пленуму ВСУ вказано, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення ( форма вини, мотив, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень ), склад сім`ї , його матеріальний стан, тощо.

Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України є тяжким злочином.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 не відшкодував завдані збитки; згідно характеризуючи даних, що містяться у матеріалах кримінального провадження, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 66 КК України, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання, є рецидив злочину .

Вирішуючи питання про вид покарання, який має бути призначений обвинуваченому, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, відомості про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття, сприяння розкриттю злочину, обставини, які обтяжують покарання - рецидив злочину, та приходить до висновку, що покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 злочину, є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов в рамках даного кримінального провадження не заявлявся.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370- 374, 394 , 395 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти ) років позбавлення волі.

Запобіжний захід не обирався.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь експерта ОСОБА_7 (адреса: 28000 м. Олександрія, Кіровоградська область, пр-т Соборний, а/с. 35) документально підтверджені витрати за проведення експертизи у розмірі 1272,24 грн. (одна тисяча двісті сімдесят дві гривні 24 коп. на р/р. 26002060422537, рахунок в форматі IBAN: НОМЕР_1 , МФО 323583, код отримувача 3105009373 в КІРОВОГРАДСЬКЕ РУАТКБ «ПРИВАТБАНК», м. Олександрія; назва платежу: за проведення експертизи по кримінальному провадженню.

Речові докази у кримінальному провадженні №12025111080000295 від 25 червня 2025 року від 25.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України:

- мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» блакитного кольору, поміщено до спеціального експертного пакету ICR 0078718;

- мобільний телефон марки «Huawei» синього кольору, поміщено до спеціального експертного пакету ICR 0078719;

- бездротові навушники в білому футлярі з наліпками рожевого кольору та електрична бритва біло-рожевого кольору без маркування, поміщено до спеціального експертного пакету ICR 0078717;

- металевий хрестик та дві металеві сережки, поміщено до спеціального експертного пакету ICR 0078716 - залишити у власника ОСОБА_5 .

Вирок в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині може бути оскаржено учасниками процесу протягом 30-ти діб з моменту його проголошення до Київського апеляційного суду.

Копія вироку в порядку ст.376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Строк виконання покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Повний текст вироку виготовлено 16.04.2026 року.

Суддя Баришівського

районного суду ОСОБА_8