Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №723/256/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року м. Чернівці Справа № 723/256/26

Провадження №22-ц/822/637/26

Чернівецький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача - Литвинюк І. М.,

суддів: Лисака І. Н., Перепелюк І. Б.,

учасники справи:

позивач- Обслуговуючий кооператив «Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню автотранспортних засобів «Мілалар»,

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ,

третя особа – Великокучурівська сільська рада Чернівецького району Чернівецької області,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню автотранспортних засобів «Мілалар», інтереси якого представляє адвокат Мар`ян Іван Степанович, на ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 24 лютого 2026 року, головуючий у І-й інстанції – Пташник А. М.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року ОК «Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню автотранспортних засобів «Мілалар» звернувся до суду з позовом до відповідачів про припинення порушень правил добросусідства та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 28 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано заявнику з дня отримання ним даної ухвали 3-денний строк для усунення недоліків.

30 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_23 подав клопотання, до якого долучив квитанцію про сплату судового збору, позовну заяву в новій редакції, а також докази надсилання позовної заяви іншим учасникам справи.

У подальшому ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 24 лютого 2026 року позову заяву ОК «Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню автотранспортних засобів «Мілалар» визнано неподаною та повернуто заявнику з мотивів, що станом на 24 лютого 2026 року позивачем не усунуті недоліки, зазначені в ухвалі суду від 28 січня 2026 року.

Не погодившись з указаною ухвалою, представник позивача ОСОБА_23 подав апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та такою, що винесена з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідністю висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права.

Вказує на те, що 29 січня 2026 року через підсистему «Електронний Суд» надійшла ухвала Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 28 січня 2026 року.

На виконання ухвали Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 28.01.2026 недоліки були усунуті в повному обсязі і 30 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» було направлено позовну заяву в новій редакції та квитанції Укрпошти, які підтверджують надсилання відповідачам та третій особі копій позовної заяви з додатками та квитанції про сплату судового збору. Процесуальний строк, наданий судом для усунення недоліків, не був пропущений, а всі недоліки, зазначені в ухвалі суду від 28 січня 2026 року, були усунуті у повному обсязі, що підтверджується поданою позовною заявою у новій редакції, квитанціями про сплату судового збору та доказами (квитанціями Укрпошти), які підтверджують направлення позовної заяви з додатками відповідачам та третій особі.

02 лютого 2026 року Сторожинецьким районним судом Чернівецької області зареєстровано за № 1469/26-Вх позовну заяву у новій редакції з додатками, що підтверджується скріншотом з підсистеми «Електронний суд».

Отже, станом на 02 лютого 2026 року вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху були виконані у повному обсязі та у строк, визначений судом. Факт подання позовної заяви у новій редакції саме 30 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» свідчить про дотримання триденного строку, встановленого ухвалою суду до 02 лютого 2026 року.

Висновки суду першої інстанції про те, що станом на 24 лютого 2026 року позивачем не усунуто недоліки, є безпідставними, та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та наявним у суді матеріалам.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, не надав жодної оцінки поданій 30 січня 2026 року позовній заяві у новій редакції та доданим до неї документам, що свідчить про неповне з`ясування обставин, які мають значення для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі. Фактично судом було проігноровано належні та допустимі докази усунення недоліків, що є істотним порушенням норм процесуального права та призвело до безпідставного обмеження права позивача на доступ до правосуддя.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з частиною 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки у даній справі оскаржується ухвала про повернення заяви заявникові, справа підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, з огляду на наступне.

Статтею 263 ЦПК України установлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом.

Законним є рішення, що ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Зазначеним вимогам процесуального права ухвала районного суду не відповідає.

Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини першої, п`ятої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів; жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Право на судовий захист реалізується особою, зокрема, шляхом подання позовної заяви до суду, вимоги щодо форми та змісту якої встановлені нормами статті 175 ЦПК України.

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (частина перша статті 175 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав

Згідно частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Процесуальний наслідок недодержання особою вимог, зокрема, статті 177 ЦПК України при зверненні з позовною заявою передбачений частиною першою статті 185 ЦПК України, згідно з якою суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина третя статті 185 ЦПК України).

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом, зокрема, з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України).

Формальний підхід при вирішенні питання прийняття до розгляду заяви та відкриття провадження у справі є неприпустимим.

Так, 23 січня 2026 року представник позивача Мар`ян І. С. через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом про припинення порушень правил добросусідства та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 28 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано заявнику 3-денний строк для усунення недоліків з дня отримання ним даної ухвали.

У подальшому ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 24 лютого 2026 року позовну заяву ОК «Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню автотранспортних засобів «Мілалар» визнано неподаною та повернуто заявнику з мотивів, що станом на 24 лютого 2026 року позивачем не усунуті недоліки, зазначені в ухвалі суду від 28 січня 2026 року.

Із змісту оскаржуваної ухвали суду від 24 лютого 2026 року встановлено, що підставою повернення заяви стало невиконання заявником недоліків заяви.

Однак з таким висновком колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 147/127/17 зроблено висновок, що «законодавець не покладає на суд обов`язок продовжити строк на усунення недоліків у разі усунення недоліків апеляційної скарги частково. При цьому вказані процесуальні правові приписи не позбавляють суд права в разі усунення недоліків не в повному обсязі постановити ухвалу, якою продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Подавши заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, ОСОБА_1 не виконала всі вимоги ухвали апеляційного суду та не надала суду належним чином оформленої апеляційної скарги та її копій відповідно до кількості учасників справи, про відновлення якої вона подала заяву, а тому апеляційний суд із урахуванням часткового усунення недоліків мав продовжити ОСОБА_1 відповідний строк, а повернення апеляційної скарги здійснене судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права».

З матеріалів справи вбачається, що на виконання ухвали суду від 28 січня 2026 року представник позивача Мар`ян І. С. через підсистему «Електронний суд» 30 січня 2026 року до суду першої інстанції подав клопотання, до якого долучив квитанцію про сплату судового збору, позовну заяву в новій редакції, а також докази надсилання позовної заяви іншим учасникам справи.

З огляду на викладене, після постановлення судом першої інстанції ухвали про залишення позовної заяви без руху від 28 січня 2026 року, позивач звернувся до суду із заявою про усунення недоліків з відповідними додатками у встановлений строк з дня вручення вказаної ухвали.

Отже, враховуючи, що позивачем вчинялись дії щодо усунення недоліків позовної заяви, суд першої інстанції не надав належної оцінки клопотанню про усунення недоліків з долученими до неї доказами та не визначив у якій мірі недоліки позовної заяви були усунуті, оскільки у разі часткового усунення недоліків позовної заяви суд першої інстанції не був позбавлений можливості вирішити питання про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.

За таких обставин суд першої інстанції зробив передчасний висновок про наявність підстав для визнання неподаною та повернення позовної заяви ОК «Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню автотранспортних засобів «Мілалар».

Враховуючи вищевикладене, ухвала Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 24 лютого 2026 року не може вважатися законною і обґрунтованою.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У зв`язку з наведеним, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, то питання відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 141 ЦПК України, підлягає вирішенню по завершенню розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню автотранспортних засобів «Мілалар», інтереси якого представляє адвокат Мар`ян Іван Степанович, задовольнити.

Ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 24 лютого 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач І. М. Литвинюк

Судді: І. Н. Лисак

І. Б. Перепелюк