Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №642/2045/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 642/2045/25 Головуючий суддя І інстанції Балабай С. С.

Провадження № 33/818/581/26 Суддя доповідач Грошева О.Ю.

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року м.Харків

суддя Харківського апеляційного суду Грошева О.Ю.,

за участі

секретаря Шевченка Д.В.,

захисника Макеєва Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Макеєва Д.В. на постанову судді Холодногірського районного суду міста Харкова області від 06 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_1 , -

у с т а н о в и в:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

- визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік

Постановою встановлено, що 02.04.2025 о 01:40 год. в м. Харкові по вул. Полтавський Шлях поблизу буд. 190, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував ТЗ ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки тз у встановленому законодавством порядку за допомогою газоаналізатора Алкотест 6820 ARHF 0115 тест №2451, результат тесту – 1,70 проміле, водій з результатом погодився, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В своїй апеляційній скарзі захисник просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Також просить поновити строк на апеляційне оскарження.

ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем та на момент винесення постанови був залучений до виконання бойових задач, через, що фактично з ним не було зв`язку та об`єктивно була відсутня можливість погодити позицію захисту щодо направлення апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції.

На зв`язок ОСОБА_1 вийшов тільки 02.12.2025 року тобто була повністю відсутня можливість повідомити ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції та погодити подальші дії щодо подання апеляційної скарги.

Адвокатом Макеєвим Д.В. отримано вищевказану постанову Холодногірського районного суду міста Харкова тільки 27.11.2025 року засобами поштового зв`язку. До справи в електронній системі «Електронний суд» мене не було долучено через технічну неможливість, з причин що не залежали від захисника.

Під час судового засідання було оголошено тільки вступну та резолютивну частину судового рішення.

Тобто об`єктивна можливість ознайомитись з повним текстом судового рішення та відправити його ОСОБА_1 з`явилась тільки 27.11.2025 року.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією, на дату подій проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується даними військового квитка, та рапортом Інспектора патрульної поліції Вадима Виговського. Також під час перегляду відеозапису інспекторами патрульної поліції достовірно встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем. Зокрема наданим відеозаписом підтверджується, що особу ОСОБА_1 встановлено за військовим квитком, про наявність у нього статусу військовослужбовця повідомлено працівників поліції неодноразово. Проте заходів направлення на огляд на стан сп`яніння військовослужбовця, передбачених Порядком № 32 та ст. 266-1 КУпАП

Таким чином, огляд здійснений працівниками поліції щодо військовослужбовця є незаконним, оскільки працівники поліції не були уповноважені проводити огляд військовослужбовця ОСОБА_1 .

Судом не усунуто суперечності в доказах, не перевірено повноваження поліції, не перевірено законності процедури огляду, не встановлено фактичних обставин справи.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, оскільки апелянт довів поважність пропуску строку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку захисника, які підтримали свою апеляційну скаргу та просили її задовольнити, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для належного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.

З огляду на матеріали справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини, передбаченні ст. 280 КУпАП, щодо вчинення правопорушення і вини ОСОБА_1 , та прийняв постанову у відповідності з вимогами ст. ст. 283, 284 КУпАП на підставі наявних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.

Протокол про адміністративне правопорушення (а. с. 1) відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися.

Згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається не дійсним.

В протоколі про адміністративне правопорушення (а. с. 1) працівником поліції зазначено, що 02.04.2025 о 01:40 год. в м. Харкові по вул. Полтавський Шлях поблизу буд. 190, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував ТЗ ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки тз у встановленому законодавством порядку за допомогою газоаналізатора Алкотест 6820 ARHF 0115 тест №2451, результат тесту – 1,70 проміле, водій з результатом погодився, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Аналогічні обставини встановив суд першої інстанції.

Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З відеозапису вбачається події, які відбувалися 02 квітня 2025 року, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено інспектором поліції під час комендантської години.

Поліцейський повідомив водієві про наявні ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував водієві пройти огляд на місці або в разі відмови у закладі охорони здоров`я.

Йому були чітко роз`яснені його права та відповідно наслідки відмови, на що водій повідомив що погоджується пройти огляд.

Результат позитивний 1,7 промілле.

Водій з результатом погодився.

Таким чином, поліцейський діяв в межах закону та отримавши позитивний результат огляду поліцейським було складено протокол.

Велася безперервна відеозйомка, свідки не залучались.

Протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис не містять розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення.

Обставини правопорушення об`єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі матеріалів.

За вказаних обставин, апеляційний суд відкидає доводи захисника про наявність чисельних порушень у справі, внаслідок яких належить провадження у справі закрити.

При цьому відеозапис судом приймається як належний та допустимий доказ, апеляційний суд не вбачає жодних порушень, наслідком яких належало б визнати цей доказ недопустимим.

За таких обставин дії працівників патрульної поліції повністю відповідали букві закону і підстав для закриття провадження з цих підстав у апеляційного суду відсутні.

Крім того, водій або його захисник не були позбавлені можливості оскаржити дії патрульного до суду, проте таким правом сторона захисту не скористалась.

Що стосується доводів захисника про наявність у водія статусу військовослужбовця, апеляційний суд вже неодноразово у своїх рішеннях вказував на певні обставини, які є обов`язковими для визначення водія не як загального суб`єкта, а як спеціального – військовослужбовця.

В даній справі, водій перебував у цивільному одязі, про наявність обставин крайньої необхідності (виконання бойового наказу) не повідомив, будь яких інших відомостей не надав, а тому у даному провадженні не має значення чи викликалось ВСП та чи додатково на ОСОБА_1 складався інший матеріал.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що впливатимуть зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцією факту (рішення ЄСПЛ, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишить місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1987 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.

За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.

Вид адміністративного стягнення ОСОБА_1 суддею призначений з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, в межах строку передбаченого ст. 38 КУпАП та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції не встановлено.

Cуд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова є належним чином вмотивованою та обґрунтованою і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження – задовольнити, поновивши строк на апеляційне оскарження постанови судді Холодногірського районного суду міста Харкова області від 06 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу захисника Макеєва Д.В. – залишити без задоволення.

Постанову судді Холодногірського районного суду міста Харкова області від 06 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_1 – залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.Ю. Грошева