Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №463/6302/17 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 рокуСправа № 463/6302/17 пров. № А/857/9253/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача – Качмара В.Я.,

суддів – Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,

при секретарі судового засідання – Гладкій С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Винниківської міської ради, Виконавчого комітету Винниківської міської ради, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2026 року (суддя Карп`як О.О., м.Львів), -

ВСТАНОВИВ:

Ще у грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Винниківської міської ради, Виконавчого комітету Винниківської міської ради, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради (далі Винниківська міськрада, Виконком ВМР, Відділ, ЛМР, Виконком ЛМР відповідно).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року у справі №463/6302/17 (далі Рішення суду) позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Винниківської міськради, Виконкому ВМР, Відділу, ЛМР, Виконкому ЛМР, яка полягає в тому, що позивача не було поновлено на попередній роботі за рішеннями судів, але звільнено 03.11.2016, 05.12.2016, 21.04.2017 без поновлення на роботі. Зобов`язано ЛМР виготовити та видати ОСОБА_1 «Дублікат» її трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним згідно з пунктом 2.10 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція № 58). Стягнуто з ЛМР (як правонаступника Винниківської міськради, Виконкому ВМР) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 25000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2024 року у справі № 463/6302/17 (далі Постанова) апеляційні скарги ОСОБА_1 та ЛМР задоволено частково. Рішення суду скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Винниківської міськради щодо видачі ОСОБА_1 дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 від 19.07.2019, який не відповідає пункту 2.10 Інструкції № 58. Зобов`язано ЛМР видати ОСОБА_1 дублікат трудової книжки у якій зазначити повний стаж роботи ОСОБА_1 , з 1983 року по день видачі дублікату трудової книжки, без зазначення в ній розпорядження міського голови м. Винники від 03.11.2016 № 209к «Про звільнення ОСОБА_1 », розпорядження міського голови м. Винники від 05.12.2016 № 231к «Про внесення змін в розпорядження міського голови № 209к від 03.11.2016», розпорядження міського голови м. Винники від 21.04.2017 № 105к «Про внесення змін в розпорядження міського голови №209 к від 03.11.2016». Стягнуто з ЛМР на користь ОСОБА_1 25000 грн моральної шкоди, заподіяної порушенням прав ОСОБА_1 під час видачі дублікату трудової книжки. У задоволенні інших позовних вимог, крім тих, які направлені для продовження розгляду до суду першої інстанції, відмовлено.

19.01.2026 позивачка звернулась до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі Заява, КАС відповідно).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2026 року відмовлено в задоволенні Заяви.

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржила позивачка, яка із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, передати Заяву на новий розгляд іншому судді, зазначити у постанові апеляційного суду про неприпустимість повторної участі судді Карп`як О.О. у справі № 463/6302/17, зобов`язати суд першої інстанції вирішити питання видачі виконавчого листа.

В доводах апеляційної скарги вказує на незаконний склад суду першої інстанції та повторну участь у справі судді, рішення якої скасоване Восьмим апеляційним адміністративним судом 6 березня 2024 року.

Зазначає, що Постанова не виконана у повному обсязі, а на її заяву про видачу виконавчого листа, тривалий час з 16.01.2026 такий не видано, що порушує права позивачки на виконання судового рішення та звернення до управління державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження.

Представник ЛМР та Виконкому ЛМР у запереченні на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Інші учасники справи відзиву чи заперечень на апеляційну скаргу не подали.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись із Заявою, позивачкою не обґрунтовано та не наведено мотивів доцільності та необхідності застосування такого обраного виду судового контролю як зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, окрім посилання на невиконання належним чином судового рішення. При цьому позивачкою не надано докази невиконання Рішення суду, та докази, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.

Такі висновки суду першої інстанції є дещо помилковими з таких міркувань.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За правилами статті 370 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої та другої статті 381-1 КАС судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Положеннями частини першої статті 382 КАС передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 382 КАС відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з частинами першою-третьою статті 382-2 КАС суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відповідно до частини першої статті 382-3 КАС за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання, а контроль за його виконанням здійснюється судом. У разі невиконання такого рішення суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, наділений повноваженнями застосовувати заходи судового контролю, зокрема зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення у визначений судом строк, незалежно від наявності виконавчого провадження.

Як убачається з матеріалів справи, судове рішення, ухвалене за результатами апеляційного перегляду, протягом тривалого часу, а саме понад два роки з моменту набрання таким законної сили, не виконано відповідачем у повному обсязі. Зокрема, не видано дублікат трудової книжки із зазначенням повного стажу роботи ОСОБА_1 , з 1983 року по день видачі дублікату трудової книжки, без зазначення в ній розпорядження міського голови м. Винники від 03.11.2016 № 209к «Про звільнення ОСОБА_1 », розпорядження міського голови м. Винники від 05.12.2016 № 231к «Про внесення змін в розпорядження міського голови № 209к від 03.11.2016», розпорядження міського голови м. Винники від 21.04.2017 № 105к «Про внесення змін в розпорядження міського голови №209 к від 03.11.2016».

При цьому, відсутність відкритого виконавчого провадження не є перешкодою для виконання відповідачем судового рішення, та, відповідно, для здійснення судового контролю за виконанням судового рішення згідно з положеннями частини четвертої статті 382 КАС.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів вжиття будь-яких заходів, спрямованих на виконання судового рішення, що свідчить про його фактичне невиконання.

Зокрема, заперечення представника ЛМР та Виконкому ЛМР на апеляційну скаргу заявниці не містять жодних доказів виконання судового рішення в повному обсязі чи частково та фактично дублюють зміст оскаржуваної ухвали.

Водночас покладення судом першої інстанції обов`язку доведення факту невиконання судового рішення на позивача, а також надання доказів, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати, є безпідставним та суперечить принципу обов`язковості судового рішення. Втім, тривале невиконання судового рішення та відсутність доказів його виконання з боку відповідача є достатніми підставами для застосування заходів судового контролю.

З огляду на факт тривалого невиконання Постанови, невжиття ЛМР належних заходів для її виконання та з метою забезпечення принципу обов`язковості судових рішень, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення Заяви та застосування заходів судового контролю шляхом зобов`язання ЛМР подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Разом з тим, вимоги Заяви в іншій частині задоволенню не підлягають, оскільки виходять за межі повноважень суду, визначених статтею 382 КАС.

Відповідно до частини першої статті 381-1 КАС, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 37 КАС суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Відтак, необґрунтованими є доводи заявниці з приводу неможливості участі судді, рішення якої скасоване судом апеляційної інстанції, у розгляді заяви щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі.

Крім того, заявлені позивачкою вимоги щодо відводу судді суду першої інстанції підлягали вирішенню в порядку, передбаченому процесуальним законом для розгляду питань про відвід судді та не можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції в межах вирішення заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково скасувати і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги позивача є суттєвими і складають підстави для висновку про те, що суд першої інстанції при вирішенні даного питання неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні вимог Заяви в повному обсязі, що є підставою для часткового скасування ухвали та ухвалення нової постанови в цій частині.

Керуючись статтями 308, 310, 312, 315-317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2026 року в частині відмови про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення у справі №463/6302/17 скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задовольнити частково.

Зобов`язати Львівську міську раду подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2024 року у справі №463/6302/17 протягом тридцяти днів з моменту отримання копії цієї постанови суду апеляційної інстанції.

В решті ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Cуддя-доповідач В. Я. Качмар

судді Л. Я. Гудим

Т. В. Онишкевич

Повне судове рішення складено 21.04.2026.