Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №523/22549/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/22549/25

Провадження №2/523/413/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2026 р. Пересипський районний суд міста Одеси в складі

головуючого судді Сувертак І.В.

за участю секретаря Мельніченко Г. О.

розглянув в відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду №5 в місті Одесі, цивільну справу за позовом -

Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (65101, м. Одеса, вул. Варненська, 27) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за опалення та гаряче водопостачання,

Установив:

Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за опалення та гаряче водопостачання в розмірі 76860 гривень 71 копійок.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач забезпечує тепловою енергією квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , в якій мешкає та зареєстрована ОСОБА_1 та є споживачем послуг. Отримуючи послуги з постачання теплової енергії відповідач несвоєчасно сплачує вартість спожитих послуг, в результаті чого у неї виникла заборгованість в загальному розмірі 76860 гривень 71 копійок. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду з зазначеним позовом.

Ухвалою суду від 11 листопада 2025 року суддею прийнято до свого розгляду зазначену цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов. (а.с. 15,16).

Відповідачем надано 17 лютого 2026 року відзив на позовну заяву. Відповідач просив відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідач не погоджується з нарахуванням заборгованості, за деякий період комунальні послуги надавались неналежної якості. Крім того просила застосувати строки позовної давності до спірних правовідносин окремою заявою від 17 квітня 2026 року.

Стороною позивача надано додаткові пояснення від 19 березня 2026 року в котрих надано заперечення проти відзиву на позов.

Позивач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи обізнаний належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, свою правову позицію висловив в відзиві на позовну заяву та заяві про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин.

Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки сторонами надано всі можливі пояснення та докази по справі та безпідставне відкладення розгляду справи потягне за собою порушення розумних строків її розгляду, котра і так розглядається з жовтня 2025 року.

Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності сторін.

Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи суд доходить висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , та є споживачем послуг з опалення та гарячого водопостачання за цією ж адресою. (особовий рахунок НОМЕР_1 ).

Згідно представленого розрахунку по вказану вище особовому рахунку КП «Теплопостачання м. Одеси» було визначено заборгованість ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за спожиту теплову енергію станом на 01 травня 2025р. в загальному розмірі 76860 гривень 71 копійок. (а.с. 5-8). Період розрахунку заборгованості з листопада 2006 року по квітнень 2025 року включно.

Щодо посилань сторони відповідача на те, що послуги опалення та гарячого водопостачання за вказаний в розрахунку період надавались неналежної якості жодними належними та допустимими доказами не підтвердженні.

Щодо посилань сторони відповідача на те, що вона не погоджується з самим розрахунком заборгованості не заслуговують на увагу, оскільки вони зводяться лише до того, щоб уникнути відповідальності за несплату комунальних послуг.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням. Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення, житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо -будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Опалення - це підтримка в закритому приміщенні температури, що нормується й необхідне для нормальної життєдіяльності людини, ведення технологічних процесів і інших цілей й має важливе значення для запобігання відволоженню, промерзанню, викривлення будівельних конструкцій.

Центральне опалення - послуга, яка передбачає подачу теплової енергії до кожної квартири для забезпечення опалення приміщень.

Відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Частиною третьою статті 24 Закону України «Про теплопостачання» передбачено основні обов`язки споживача теплової енергії, зокрема своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно зі статтями 19, 25 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісяця здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача сплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Зі змісту норм ст. ст. 20, 21 зазначеного Закону, споживач повинен укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, а також оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Виконавець зобов`язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Статтею 68 ЖК УРСР, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відповідачі зобов`язані регулярно, щомісяця оплачувати житлово-комунальні послуги.

В силу ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 525 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідач отримавши послуги з опалення та гарячого водопостачання від позивача допустив прострочення оплати таких послуг.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, суд застосовує позовну давність за заявою відповідача.

Окрім того, суд зазначає що у Цивільному кодексі визначено два види строків позовної давності: загальний і спеціальний (ст.ст. 257, 258 ЦК).

Згідно із законом від 30.03.2020 №540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК доповнено п.12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, ст. ст. 257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

У п.12 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в редакції закону №540-IX перелічені всі статті цього кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину.

Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався.

В останнє, Кабінет Міністрів України постановою від 23.12.2022 р. № 1423 вніс зміни, зокрема, до Постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2». Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 30.04.2023р.

Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.

Отже, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за послуги теплопостачання за період з 12 березня 2017 року по травень 2025 року.

Станом на березень 2017 року на особовому рахунку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обліковувалась заборгованість у розмірі 17126 гривень 60 копійок. Станом на початок травня 2025 року заборгованість збільшилась до 76860 гривень 71 копійок. Розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано.

Таким чином до стягнення підлягає заборгованість у розмірі 59734 гривень 11 копійок. (загальна заборгованість 76860 гривень 71 копійок - 17126 гривень 60 копійок заборгованість, котра обліковувалась станом на березень 2017 року).

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору пропорційно до задоволених вимог, а саме, при подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 3028,00 гривні, за заявлені позовні вимоги на загальну суму 76860 гривень 71 копійок, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог на загальну суму 59734 гривень 11 копійок, тобто з урахуванням наведеного, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2353,28 грн, пропорційно задоволеним вимогам (59734 гривень 11 копійок х3028/76860 гривень 71 копійок).

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.7,9,12,19,76,81,89,141,244,245,258,259,263-265,268,353,354,435 ЦПК України, суд,

Вирішив:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (65101, м. Одеса, вул. Варненська, 27) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за опалення та гаряче водопостачання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь КП «Теплопостачання міста Одеси» (ЄДРПОУ 34674102, місцезнаходження: вул. Балківська, буд. 1-Б, м. Одеса) заборгованість за опалення та гаряче водопостачання за період з 12.03.2017 року по 01.05.2025 року в розмірі 59734 гривень 11 копійок.

Позовні вимоги Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за надані послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання по 11.03.2017 року включно - залишити без задоволення, у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь КП «Теплопостачання міста Одеси» (ЄДРПОУ 34674102, місцезнаходження: вул. Балківська, буд. 1-Б, м. Одеса) судовий збір у розмірі 2353 гривень 28 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя