Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №161/12942/24 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12942/24

Провадження № 2/161/1448/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого - судді Рудської С.М.,

при секретарі - Коржик Н.В.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Мудрик Олександра Євгенівна, про визнання додаткового строку для прийняття спадщини

В С Т А Н О В И В:

05 липня 2024 року ОСОБА_3 (далі – позивач, ОСОБА_3 ) звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 (далі – відповідач, ОСОБА_4 ), третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Мудрик Олександра Євгенівна, про визнання додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є дружиною ОСОБА_5 , а відповідач – його сином.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Санкт-Петербург (рф). Про факт смерті спадкодавця позивачу стало відомо лише 02 січня 2024 року від особи, яка доглядала його у клініці, що знаходиться на території рф.

За час свого життя спадкодавець склав заповіт, яким все своє майно заповів позивачу.

У лютому 2024 року позивач усно зверталася до органів нотаріату де їй роз`яснили, що документи про смерть на території російської федерації, видані після 24 лютого 2022 року, можуть бути прийняті до уваги на території України лише після проставляння апостилю, і лише в оригіналі.

У зв`язку з тим, що позивач не була в змозі відвідати державу-агресора, вона звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області із заявою про встановлення факту смерті спадкодавця. Рішенням суду від 17 квітня 2024 року у справі №161/5400/24 вказаний факт було встановлено. Воно набрало законної сили 18 травня 2024 року, 03 червня 2024 року вона отримала його оригінал, а 05 червня 2024 року – свідоцтво про смерть з органу ДРАЦС.

06 червня 2024 року позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але їй повідомили, що спадкова справа вже заведена приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Мудрик О.Є.

12 червня 2024 року вона надіслала рекомендованим листом заяву про прийняття спадщини, але листом від 17 червня 2024 року нотаріус відмовила у прийнятті заяви, оскільки пропуском строку для прийняття спадщини.

Посилаючись на те, що нею вживалися активні дії стосовно прийняття спадщини, позивач просить суд визначити їй додатковий строк достатній для прийняття спадщини.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволенні позову заперечував. Узагальнені доводи відповідача зводяться до того, що позивач не навела поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини. Звертає увагу суду, що за судовою практикою Верховного Суду, яка викладена у постанові від 21 жовтня 2022 року №752/4584/20, відсутність свідоцтва про смерть не є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити. На запитання суду уточнила, що достатнім для позивача буде додатковий строк для прийняття спадщини в один місяць.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечив та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Мудрик О.Є. в судове засідання повторно не з"явилася, причини неявки суду не повідомила, заяви, клопотання про відкладення розгляду справи, пояснення на позовну заяву від неї на адерсу суду не надходили.

Заслухавши присутніх учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити, з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Санкт-Петербург (російська федерація) помер ОСОБА_5 (далі – спадкодавець), що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видане Луцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04 червня 2024 року серії НОМЕР_1 (а.с.11).

Позивач є дружиною спадкодавця з 01 вересня 2021 року (а.с.10).

Відповідач є сином спадкодавця (а.с.81).

За життя спадкодавець 20 жовтня 2011 року склав заповіт, згідно якого все своє майно заповів позивачу ОСОБА_3 (а.с.12).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 квітня 2024 року у справі №161/5400/24, встановлено факт смерті ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Сєверодонецьк, Луганської області, РНОКПП - НОМЕР_2 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий 03.01.1997 Луцьким МУ УМВС України у Волинській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на території російської федерації в м. Санкт-Петербург.

В обґрунтування своєї заяви у справі №161/5400/24 ОСОБА_3 зазначила «що вона з 01.09.2021 перебувала в шлюбі зі ОСОБА_5 . Зазначає, що в листопаді 2021 року її чоловік виїхав до м. Санкт-Петербург на лікування та у зв`язку з погіршенням стану здоров`я так і не повернувся в Україну. 02.01.2024 їй стало відомо про смерть її чоловіка від особи, яка здійснювала за ним догляд у клініці, про що їй було надіслано відповідне фото підтвердження, а саме свідоцтво про смерть, з якого вбачається, що її чоловік помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Із свідоцтва про смерть стало відомо, що її чоловік, крім українського громадянства мав і російське, про що вона не знала.

Вказує, що встановлення факту смерті її чоловіка є необхідним для вступу в спадщину, оскільки надати оригінал свідоцтва про смерть чоловіка чи апостиль до нього є неможливим у зв`язку з тим, що будь-які дипломатичні зв`язки між Україною та російською федерацією розірвані» (а.с.31-32).

Рішення суду набрало законної сили 20 травня 2024 року.

Спадкова справа після смерті спадкодавця заведена приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Мудрик О.Є. 19 квітня 2024 року за письмовою заявою відповідача по прийняття спадщини (а.с.75).

До вказаної заяви було додане свідоцтво про смерть, яке видане органами рф, із відповідним апостилем (а.с.76-78).

13 червня 2024 року на адресу приватного нотаріуса поштовим зв`язком надійшла заява позивача про прийняття спадщини (а.с.85).

Листом від 17 червня 2024 року приватний нотаріус роз`яснив позивачу, що вона пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.87).

Надаючи правову оцінку причинам пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В даному випадку шестимісячний строк для прийняття спадщини закінчився 05 травня 2024 року, а позивач звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини лише 17 червня 2024 року.

Одночасно, частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

На переконання суду позивач належними та допустимими доказами довела суду поважність причин пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті свого чоловіка.

Так, з матеріалів справи слідує, що спадкодавець помер на території держави-агресора, з якою в України відсутні дипломатичні відносини, а також пряме транспорте та поштове сполучення. Окрім того, відвідування держави-агресора громадянами України, на період активного збройного конфлікту та воєнного стану, є об`єктивно небезпечним, що для суду є загальновідомою обставиною.

Отже позивач не мала об`єктивної можливості отримати свідоцтво про смерть свого чоловіка від органів держави-агресора.

Суд відхиляє посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 21 жовтня 2022 року № 752/4584/20, оскільки вона не є релевантною до розглядуваних правовідносин. У цій постанові сформульована правова позиція, що відсутність свідоцтва про смерть спадкодавця не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Але у цій справі спадкодавець помер на території України, у зв`язку з чим нотаріус мав об`єктивну можливість перевірити факт смерті самостійно через Державний реєстр актів цивільного стану громадян.

Проте, у даній справі спадкодавець помер на території держави-агресора, з якою в України відсутні дипломатичні зв`язки, а також триває збройний конфлікт, тобто, фактичні обставини справи значно відрізняються від обставин, які були предметом розгляду Верховного Суду у постанові від 21 жовтня 2022 року № 752/4584/20.

Нотаріус, що діє за законодавством України, не має можливості будь-яким чином самостійно перевірити факт смерті особи на території держави-агресора, у зв`язку з чим позивач не могла звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, без відповідного свідоцтва.

Також суд враховує, що протягом строку для прийняття спадщини позивач вживала активні дії для отримання свідоцтва про смерть спадкодавця, а саме звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті, отримала відповідне рішення з відміткою про набрання ним законної сили, а також свідоцтво про смерть від органів ДРАЦС України.

Суд звертає увагу, що рішення суду у справі №161/5400/24 про встановлення факту смерті спадкодавця набрало законної сили 20 травня 2024 року, тобто, вже після спливу строку для прийняття спадщини, який закінчився 05 травня 2024 року.

Позивач, після отримання рішення суду, не зволікала із отриманням свідоцтва про смерть та поданням заяви про прийняття спадщини, а зробила це в короткий проміжок часу від дня закінчення строку для прийняття спадщини.

Підсумовуючи вищевикладене, оскільки позивач не мала змоги отримати свідоцтво про смерть спадкодавця, у зв`язку зі смертю останнього на території держави-агресора, враховуючи, що позивач протягом строку для прийняття спадщини вживала активні дії для отримання відповідного свідоцтва, а також не зволікала із зверненням до нотаріуса після його отримання, суд дійшов висновку, що строк для подання заяви про прийняття спадщини пропущений нею з поважних причин, а тому їй слід визначити додатковий строк для подання такої заяви в один місяць, задовольнивши позов повністю.

У зв`язку з повним задоволенням позову, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 265 ЦПК, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Мудрик Олександра Євгенівна, про визнання додаткового строку для прийняття спадщини – задовольнити.

Визначити ОСОБА_3 додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме один місяць з дня набрання цим рішенням суду законної сили.

Стягнути зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Мудрик Олександра Євгенівна, місце знаходження: Волинська область м. Луцьк, вул. Шопена, 13.

Повний текст рішення суду складений та підписаний 22 квітня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська