Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №460/11109/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 460/11109/24 пров. № А/857/2897/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С.М.

суддів -Кухтея Р.В.

Носа С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі № 460/11109/24 за адміністративним позовом приватного підприємства «Завод мінеральної води» Маломидська» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

місце ухвалення судового рішення м. Рівне

Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження

суддя у І інстанціїПоліщук О.В.

дата складання повного тексту рішення02.12.2025

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

У вересні 2025 року до Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «Завод мінеральної води» Маломидська» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі – відповідач 1), Державної податкової служби України (відповідач 2) у якій позивач просив суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 2479/17-00-04-02 від 28.08.2024;

зобов`язати Державну податкову службу України поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральної води "Маломидська" платником податку на додану вартість з 02.10.2007 (дата отримання свідоцтва платника податку на додану вартість) шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість з збереженням індивідуального податкового номера 350513017095;

зобов`язати Державну податкову службу України поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральної води "Маломидська" в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття рішення № 2479/17-00-04-02 від 28.08.2024 про анулювання ліцензії платника податку на додану вартість.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі № 460/11109/24 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Рівненській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 2479/17-00-04-02 від 28.08.2024.

Зобов`язано Державну податкову службу України поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральної води "Маломидська" платником податку на додану вартість з 02.10.2007 (дата отримання свідоцтва платника податку на додану вартість) шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість з збереженням індивідуального податкового номера 350513017095.

Зобов`язано Державну податкову службу України поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральної води "Маломидська" в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття рішення № 2479/17-00-04-02 від 28.08.2024 про анулювання ліцензії платника податку на додану вартість.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральної води "Маломидська" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідачі звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

У обґрунтування вимог апеляційних скарг відповідачі зазначають, що позивач протягом останніх 12 календарних місяців подав податкові декларації з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

З цих підстав, відповідачі вважають, що рішення про анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість прийняте у порядку, з підстав, у спосіб та в межах повноважень митного органу, які визначені чинним законодавством України.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційних скарг та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Про розгляд апеляційної скарги позивач та відповідачі повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, хоч і подав декларації з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, однак в період з 01.08.2023 року по 31.07.2024 року мав господарські операції, які оподатковуються податком на додану вартість та зареєстрував з цього приводу в ЄРПН податкові накладні.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач з 02.10.2007 є платником податку на додану вартість.

28.08.2024 Головне управління ДПС у Рівненській області прийняло рішення № 2479/17-00-04-02 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральної води "Маломидська".

Підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації ТОВ "Завод мінеральної води "Маломидська", як платника ПДВ, є те, що платник з 01.08.2023 до 31.07.2024 подав податкові декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Не погодившись із рішенням про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, позивач звернувся до суду з позовом.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до підпункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Пунктом 49.4 статті 49 ПК України встановлено, що податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Статтею 184 ПК України визначено порядок та підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно з пунктом 184.2 статті 184 ПК України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б"-"з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату, зокрема, прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.

Відповідно до пункту 184.3 статті 184 ПК України контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, який подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 цієї статті.

Пунктом 184.10 статті 184 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника податку, зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Згідно з пунктами 184.5 та 184.6 статті 184 ПК України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Аналогічні за змістом приписи закріплені у Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 №1130 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 року за №1456/26233 (далі - Положення № 1130), яке розроблене відповідно до розділів I, II, V, XIV, XVIII ПК України та інших нормативно-правових актів, визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Згідно з пунктом 5.5 Положення № 1130 контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) (підпункт 3 абзацу 3 пункту 5.5. Положення 1130).

Відповідно до пункту 5.6 Наказу N 1130 за наявності зазначених підтверджуючих документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Отже, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України можливе за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом неодноразово, зокрема, у постановах від 30 квітня 2024 року у справі № 160/12823/23, від 12 вересня 2024 року у справі №400/10114/23, від 17 вересня 2024 року у справі №280/10300/23, від 07 січня 2025 року у справі №160/7847/24.

Суд першої інстанції встановив, що за даними інформаційної бази ДПС України, а саме даних ІС «Податковий блок», позивач протягом 12 послідовних податкових періодів, а саме з 01.08.2023 по 31.07.2024 року подав податкові декларації з податку на додану вартість з показниками, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,00 грн.

За даними довідки відповідача від 26 серпня 2024 року № 3602/17-00-04-02-08 про результати перевірки подання та/або неподання платником ПДВ до податкового органу декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців убачається, що з 01.08.2023 року по 31.07.2024 року позивач подав декларації з ПДВ з відсутнім обсягом поставок та/або придбання.

Підставою для прийняття рішення № 2479/17-00-04-02 від 28.08.2024 про анулювання реєстрації позивача, як платника ПДВ контролюючий орган зазначив п.п. "г" п. 184.1 ст. 184 ПК України, а саме платник подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.08.2023 до 31.07.2024 з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Натомість з матеріалів справи убачається, що за період з 01.08.2023 до 31.07.2024 на ім`я позивача було складено ряд податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН в період з 01.08.2023 по дату анулювання реєстрації платника ПДВ (28.08.2024), а зокрема:

№ 22029 від 31.08.2023 на суму 235,30 грн в т ч. ПДВ 39,22 грн, № 26636 від 31.08.2023 на суму 238,12 грн в т ч. ПДВ 39,69 грн, № 1637044 від 31.08.2023 на суму 235,30 грн. в т ч. ПДВ 39,22 грн, № 2711983 від 31.08.2023 на суму 268,24 грн в т ч. ПДВ 44,71 грн, внаслідок придбання послуг рухомого (мобільного) зв`язку ПрАТ «Київстар» (код ЄДРПОУ 21673832);

№ 63 від 31.08.2023 на суму 420 грн в т ч. ПДВ 70,00 грн, внаслідок придбання послуг приймання та обробки GPS даних ТОВ «ВМ моніторинг» (код ЄДРПОУ 38417175);

№ 907 від 31.08.2023 на суму 6000 грн в т ч. ПДВ 1000,00 грн, внаслідок придбання активної електроенергії ТОВ «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42101003).

Як наслідок, відображені позивачем у декларації з ПДВ показники податкової звітності про відсутність з 01.08.2023 до 31.07.2024 операцій з постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, позаяк така діяльність позивачем здійснюється.

На переконання колегії суддів невірні (помилкові) дані, відображені платником в декларації з ПДВ, за наявності зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних (ПН), які вказують на здійснення позивачем діяльності у спірний період з постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту не можуть бути підставою для скасування його реєстрації платника ПДВ.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі № 460/11109/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук

судді Р. В. Кухтей

С. П. Нос