Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №159/388/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/388/26

Провадження № 2/159/1024/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого судді Шишиліна О.Г., за участі секретаря Сабецької К.О., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_2 . Позивач прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , оскільки проживала з спадкодавцем за однією адресою. Інші спадкоємці протягом строку, визначеного ст. 1270 ЦК України заяву про прийняття спадщини не подали, а тому вважаються такими, що не прийняли спадщину. Позивач зазначає, що до складу спадкової маси, з поміж іншого, увійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за відсутністю правовстановлюючих документів. Позивач зазначає, що за вказаних обставин реалізація її спадкових прав можлива лише в судовому порядку, шляхом визнання за нею відповідного права.

Ухвалою судді від 02.02.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати її у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 04.03.2026 підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду 16.04.2026р..

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Участь позивача було забезпечено через представника – адвоката Філончук Н.В., яка позов підтримала повністю та просила його задовільнити.

Відповідач Дубівська сільська рада Ковельського району Волинської області в судове засідання не з`явився, подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги визнають повністю та не заперечують проти задоволення позову.

У судовому засіданні 16.04.2026р судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення і у зв`язку зі складністю справи його ухвалення та проголошення відкладено, проголошення судового рішення призначено на 22.04.2026.

Суд дослідив надані сторонами докази дійшов такого висновку.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 07.07.2022 року, доводиться та обставина, що батьком позивача був ОСОБА_3 , який згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Матір`ю ОСОБА_3 була ОСОБА_2 , яка згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла її онука ОСОБА_1 , яка спільно проживала з спадкодавцем.

З копії спадкової справи № 165/2013 до майна померлої ОСОБА_2 , яка заведена державним нотаріусом Ковельської державної нотаріальної контори Голомис С.В. вбачається, що ОСОБА_1 прийняла спадщину.

До складу спадкової маси увійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 .

Належність до складу спадкового майна зазначеного житлового будинку підтверджується витягом з погосподарської книги № 9 с. Бахів за 2012 рік Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області

З наданої суду інформації з комунального підприємства «Волиньпроект» від 10.06.2024 № 1111-2 встановлено, що на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності не зареєстроване.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, згідно з частинами першою та другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність).

Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).

Вище зазначена позиція викладена у Постанові ВС від 10 жовтня 2018 року по справі №557/1209/16-ц.

З копії технічного паспорту вбачається, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , 1968 року побудови. Житловий будинок не містить ознак самочинного будівництва.

Таким чином, суд приходить до висновку, що право власності ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами виникло з моменту його побудови у 1968 році відповідно до вимог діючого на той час законодавства.

Як вбачається із довідки з РРП на нерухоме майно №473069068 від 16.04.2026р. право власності на спадковий будинок не зареєстроване.

У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлювальний документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку (лист Міністерства Юстиції України від 21 лютого 2005 року № 19-32/319).

Статтею 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46цього Кодексу).

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно зі ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Таким чином, відсутність державної реєстрації права власності на спірне майно не позбавляє позивача права на спадкування.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 10 жовтня 2018 року в справі № 557/1209/16-ц.

Постановою державного нотаріуса Ковельської державної нотаріальної контори Голомис С.В. від 13.01.2026 № 22/01-16 спадкоємцю ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами що АДРЕСА_1 через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Така відмова нотаріуса узгоджується з положеннями ст.67 Закону України «Про нотаріат» та п. 4.14, п.4.16 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

За таких обставин, спадкове право позивача може бути реалізоване лише в судовому порядку.

Враховуючи час побудови нерухомого майна, яке спадкується, відсутність ознак самовільного будівництва, суд вважає необхідним вжити заходи для захисту прав позивача ОСОБА_1 в спосіб, передбачений ст. 16 ЦК України, а саме шляхом визнання права власності на спірне нерухоме майно в порядку спадкування.

Керуючись ст.ст.200, 206, 259, 264, 265 ЦПК України,

УХВАЛИВ

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.04.2026 року.

Головуючий:О. Г. ШИШИЛІН