Вирок від 21 квітня 2026 р. у справі №159/1304/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/1304/26

Провадження № 1-кп/159/408/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі

головуючого судді – ОСОБА_1 ;

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому обвинувальний акту у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026035550000025 від 04.02.2026 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця села Задиби, Ковельського району, Волинської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст .263 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, в порушення вимог п. 2, п. 9 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної i охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, в кінці січня 2026 року, перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 шляхом заливання свинцю у форму, виготовлену на піску відтиском руки, виготовив саморобним способом без передбаченого законом дозволу кастет, який є контактною холодною зброєю ударно-дробильної дії.

В подальшому 03.02.2026 ОСОБА_4 носив вказаний кастет при собі без передбаченого законом дозволу, зберігаючи в кишені своєї куртки, а саме перемістив його від місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 до м. Ковель, де працівниками поліції поблизу приміщення автостанції, що за адресою: м. Ковель, вул. Лесі Українки, 42, вказаний кастет був вилучений у нього під час проведення огляду місця події 03 лютого 2026 року в період часу з 16 години 05 хвилин до 16 години 30 хвилин.

Отже, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, що полягало у носінні та виготовленні кастету без передбаченого законом дозволу.

У судовому засіданні обвинувачений повністю визнав провину та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Він пояснив, що взимку 2026 року власноруч виготовив кастет шляхом заливання розплавленого свинцю з рибальських грузил у саморобну форму в ґрунті. Виготовлений предмет зберігав при собі до моменту вилучення працівниками поліції 03.02.2026 поблизу автостанції у м. Ковелі. Обвинувачений визнає вину, шкодує про вчинене, зробив для себе відповідні висновки про недопустимість подібної поведінки в майбутньому. Також повідомив, що він офіційно не працевлаштований, однак їздить на заробітки за кордон та має заощадження, а тому може сплатити штраф, просив суд суворо не карати, призначити покарання у виді штрафу.

Зважаючи на те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і суд встановив, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які просили розглядати кримінальне провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

З урахуванням наведеного, вивчивши обвинувальний акт, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, та стосуються речових доказів і процесуальних витрат, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, що полягало у носінні та виготовленні кастету без передбаченого законом дозволу.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до вимог статей 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Діяння, які вчинив обвинувачений, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

Обставинами, які пом`якшують покарання суд визнає щире каяття обвинуваченого, визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання в обвинувальному акті не встановлені.

Також, обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд виходить із характеру діянь, обстановки, способу, місця і часу вчинення кримінального правопорушення, враховує форму та ступінь його вини, яка полягає в прямому умислі; обставини, які характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення, а також, які безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення, а також обставини, які характеризують поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення; враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, його молодий вік, кримінальне правопорушення вчинив вперше.

Обставин для застосування положень ст. 69, ст. 75 КК України та обставин, які б унеможливлювали понесення обвинуваченим покарання, суд не встановив.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_6 слід призначити покарання у виді штрафу у межах санкції ч. 2 ст. 263 КК України.

На переконання суду таке покарання відповідатиме принципам законності, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде справедливим і співмірним вчиненому, достатнім танеобхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також не є надто суворим чи м`яким.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку встановленому ч. 9 ст. 100 КПК України.

Так, предмет сірого кольору схожий на кастет (сейф пакет PSP 27378856), який належить обвинуваченому і був знаряддям (засобом) вчинення злочину та зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, на підставі ч. 9 ст. 100 КПК України та п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України - необхідно конфіскувати та знищити.

На підставі ст.ст. 118, 124 КПК України з обвинуваченого необхідно стягнути процесуальні витрати в розмірі 2674,20 грн на проведення судової експертизи зброї за спеціальністю 3.3 «Дослідження холодної зброї» (висновок експерта від 09.02.2026 №СЕ-19/103-26/1541-ХЗ).

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05.02.2026 справі №159/673/26 - необхідно скасувати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 334, 368, 370, 374, 376, 532 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень).

Речові докази - предмет сірого кольору схожий на кастет (сейф пакет PSP 27378856), який належить обвинуваченому і був знаряддям (засобом) вчинення злочину та зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області - конфіскувати та знищити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25.02.2026 у справі №159/673/26.

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати в розмірі 2674,20 грн.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1