Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №510/2017/25 — Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/2017/25

Провадження № 2/510/1363/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Лабановой С.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідачі позовні вимоги визнали, щодо їх задоволення не заперечували, просили розглянути справу у їх відсутності.

Представник позивачки ОСОБА_1 – ОСОБА_4 на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 ; копія свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_7 – померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія заповіту ОСОБА_7 від 26.12.2014р. №303, оформленого на ім`я ОСОБА_3 ; копія витягу від 15.01.2015р. про реєстрацію заповіту №303 в Спадковому реєстрі; копія заповіту ОСОБА_7 від 26.12.2014р. №304, оформленого на ім`я ОСОБА_2 ; копія витягу від 15.01.2015р. про реєстрацію заповіту №304 в Спадковому реєстрі; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_7 – помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія довідки старости Лиманського старостинського округу Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 17.06.2025р. про склад сім`ї ОСОБА_7 на день його смерті; копія довідки старости Лиманського старостинського округу Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 17.06.2025р. про склад сім`ї ОСОБА_7 на день її смерті; копія витягу від 24.03.2010р. про реєстрацію права власності за ОСОБА_7 , ОСОБА_7 на нерухоме майно; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 ; копія договору купівлі-продажу житлового будинку від 26.02.2025р.; копія розписки від 26.02.2025р. про отримання грошей за договором купівлі-продажу; копія акту прийому-передання нерухомого майна за договором купівлі-продажу житлового будинку від 26.02.2025р.; відповідь завідувачки Ренійської державної нотаріальної контори Одеської області від 13.03.2026р.; копія заяви ОСОБА_3 від 13.06.2025р. про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 ; копія інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 23.06. 2025р. (після смерті ОСОБА_7 свідоцтво про право на спадщину не видавалось); копія інформаційної довідки від 23.06.2025р. зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (є чинний заповіт №304 від 26.12.2014р.); копія витягу від 23.06.2025р. про реєстрацію в Спадковому реєстрі (дата заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_7 – ІНФОРМАЦІЯ_3 ); інформаційна довідка від 11.03.2026р. зі Спадкового реєстру; інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 11.03.2026р. (після смерті ОСОБА_7 свідоцтво про право на спадщину не видавалось).

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , діюча через свого представника, звернулась до суду із вищезгаданими вимогами до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зазначивши, що 26.02.2025 р. між нею та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 була досягнута домовленість про купівлю належного їм житлового будинку із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 , - за 116800 грн. 26.02.2025р. сторони уклали між собою відповідний письмовий договір. В той же день позивачка передала відповідачам обумовлену суму, а відповідачі передали документи на житловий будинок (які були в них в наявності). У майбутньому відповідачі пообіцяли позивачці засвідчити договір купівлі-продажу нерухомості в нотаріальному порядку.

Після вчинення правочину позивачка розпорядилась щодо догляду за придбаним житловим будинком, зробила там ремонт, сплачує всі необхідні комунальні платежі. З метою нотаріального засвідчення правочину позивачка неодноразово зверталась до відповідачів, однак ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від посвідчення договору ухиляються, на прохання позивачки про зустріч не реагують, мотивуючи нестачею вільного часу, матеріальними труднощами та ін. Пізніше, при зустрічі, відповідачі пояснили, що засвідчити угоду в нотаріальному порядку неможливо, оскільки на час укладення договору купівлі-продажу (26.02.2025р.) вони не рахувались зареєстрованими власниками будинку, а фактично володіли ним.

Так, вищевказаний житловий будинок на підставі свідоцтв про право власності від 24.03.2010р. належав ОСОБА_7 та ОСОБА_7 – по частці кожному із них. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер, за життя він не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив. Після смерті ОСОБА_7 спадкоємцями першої черги за законом були його дружина ОСОБА_7 та діти (відповідачі у справі). У передбачений законом строк ніхто з них не звернувся із заявами до нотаріуса про прийняття спадщини за законом, однак, оскільки вдова ОСОБА_7 та син ОСОБА_2 на момент смерті ОСОБА_7 мешкали разом із ним, вони прийняли спадщину на належну ОСОБА_7 частку нерухомості фактично, в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Бабуся позивачки ОСОБА_1 – ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя вона розпорядилась належним їй майном, 26.12.2014р. склала заповіт №304 на ім`я сина ОСОБА_2 , за яким заповіла йому належну їй частку вищевказаного житлового будинку. Щодо іншої частки нерухомості – ОСОБА_7 розпорядження не зробила, у зв`язку із чим вона підлягає спадкуванню за законом. Спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_7 був її син – ОСОБА_2 (відповідач у справі), спадкоємцями частки житлового будинку після смерті ОСОБА_7 були її діти – відповідачі у справі. У передбачений законом строк ОСОБА_3 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом та законом після смерті матері, ОСОБА_2 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом не звертався, однак, оскільки він на момент смерті ОСОБА_7 мешкав разом із матір`ю, він прийняв спадщину на належну ОСОБА_7 частку нерухомості та 1/4 У передбачений законом строк ніхто з них не звернувся із заявами до нотаріуса про прийняття спадщини за законом, однак, оскільки вдова ОСОБА_7 та син ОСОБА_2 на момент смерті ОСОБА_7 мешкали разом із ним, вони прийняли спадщину на належну ОСОБА_7 частку нерухомості та на ще 1/8 частку нерухомості фактично, в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України. ОСОБА_3 прийняла спадщину на 1/8 частку нерухомості юридично, в порядку ч. 1 ст. 1261 ЦК України.

Однак, оформити спадковий житловий будинок відповідачам не надалося можливості з причини відсутності оригіналів належних правовстановлюючих документів на цей об`єкт нерухомості. Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

При зверненні до відповідних органів із питанням про засвідчення договору, оформлення документації на житловий будинок на себе, позивачці було роз`яснено, що зробити це неможливо, оскільки у сторін відсутній правовстановлюючий, належним чином завірений документ на доказ вчинення правочину, крім того, під час укладення договору про купівлю-продаж житлового будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не були зареєстрованими власниками майна. Враховуючи вищенаведене, позивачка вимушена була звернутися із позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно : було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Також не підлягає віндикації майно, що було продане набувачу у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Відповідно до ч.3 ст. 388 ЦК України майно набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, може бути витребуване в усіх випадках.

Згідно із ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України, майно не може бути витребуване у нього. Згідно ст. 397 ЦК України, володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Враховуючи вищевикладені засади законодавства, сторона у справі – позивачка ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, оскільки на час укладення письмової угоди про купівлю-продаж житлового будинку із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 , вона не знала і не могла знати про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мали права на відчуження нерухомості раніше, ніж вони зареєстрували б право власності на неї. Отже, вбачаються правові підстави для набуття позивачкою права власності на вищевказану нерухомість як добросовісним набувачем.

Як вже зазначалося вище, між позивачкою та відповідачами була досягнута домовленість про купівлю-продаж нерухомості, згідно якої відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продали, а позивачка купила житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , за 116800 грн. 26.02.2025р. позивачка передала відповідачам обумовлену суму, а відповідачі передали позивачці документи на будинок (які були в наявності) за цією адресою. Оскільки на момент укладення угоди сторони не мали змоги засвідчити договір нотаріально, вони домовилися зробити це згодом. Оскільки це виявилося неможливим, позивачка звернулась до суду із відповідним позовом.

Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов`язки відповідачів щодо жилого будинку та встановленні права на нерухомість у позивачки як добросовісного набувача, тому є правові підстави визнати право власності на нерухомість за позивачкою, як добросовісним набувачем.

Керуючись ст. ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 16, 330, 388, 397, 657 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) право власності на:

-житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (рахується зареєстрованим за ОСОБА_7 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Вячеслав ДУДНИК