Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №344/22079/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/22079/25

Провадження № 33/4808/261/26

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Тринчук В. В.

Суддя-доповідач Повзло

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В.

розглянувши апеляційну скаргу адвоката Шевчук-Філімон Наталії Мирославівни, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто з судовий збір.

ВСТАНОВИВ:

Суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Вказане адміністративне правопорушення вчинене за наступних обставин.

Так, 06 грудня 2025 року о 00 годині 44 хвилини по вулиці Івасюка, 7 у місті Івано-Франківськ водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Ford Edge», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора «Alcotest Drager 6810», результат огляду становить 1,51 % проміле алкоголю у крові, тест №4553. Водій ОСОБА_1 із результатом погодився. Водій ОСОБА_1 від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Адвокат Шевчук-Філімон Н.М. в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову судді суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Вважає, що рішення суду незаконним та необґрунтованим у зв`язку з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 та його захисника, хоча останні повідомляли про поважність неявки, а саме перебування ОСОБА_1 на службі у ЗСУ та перебування адвоката у відпустці.

Наголошує, що суд першої інстанції провів судовий розгляд формально, без з`ясування усіх обставин справи, з порушенням всебічного, повного та об`єктивного з`ясування та дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 тайого адвокат Шевчук-Філімон Н.М. в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, неодноразово належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не подавали, не поступало і заяв про зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин.

Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 тайого адвоката Шевчук-Філімон Н.М.

Щодо доводів про порушення прав ОСОБА_1 , який перебував на військовій службі, у зв`язку розглядом справи у його відсутність доходжу наступних висновків:

Відповідно до частини четвертої статті 277 цього Кодексу строк розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, зупиняється судом у разі, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

Так, зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, у зв`язку з перебуванням осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, на військовій службі не передбачено діючим КУпАП та можливе лише після внесення змін до КУпАП, оскільки кодексом передбачено випадки можливого зупинення розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення.

Аналогічна позиція щодо вказаного питання викладена в листі Верховного суду до апеляційних та місцевих судів загальної юрисдикції від 04 грудня 2025 року №718/0/158-25.

У зв`язку з наведеним відсутні підстави для зупинення провадження.

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови судді, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 294 КУпАП, підлягає до поновлення, оскільки оскаржена постанова винесена 26 лютого 2026 року, апеляційна скарга подана 13 березня 2026 року з пропуском строку на апеляційне оскарження через те, що ОСОБА_1 тайого адвокат Шевчук-Філімон Н.М. не були присутні при проголошенні постанови, а з повним тексом рішення ознайомились 04 березня 2026 року, що в даній ситуації вказує на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді.

Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.

Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції обмежився формальним викладенням обставин справи без належного аналізу доводів захисту не є слушним, оскільки суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні здійснив аналіз сукупності доказів по справі, надав оцінку обставинам та виніс законне і обґрунтоване рішення з належною мотивацією.

Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 , адже на момент розгляду справи в суді він проходив військову службу і його неявка в судове засідання була з поважних причин не є слушним.

Так судові засідання призначались 17 грудня 2025 року, 13 січня 2026 року, 27 січня 2026 року, 10 лютого 2026 року, 18 лютого 2026 року та 26 лютого 2026 року.

В судове засідання 26 лютого 2026 року ОСОБА_1 та його адвокат Шевчук-Філімон Н.М. не з`явилися.

Вважаю, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про можливість розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 .

Крім того працівниками поліції було роз`яснено права передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема право особи користуватися юридичною допомогою адвоката. Дане право було реалізоване ОСОБА_1 , про що свідчить залучення адвоката, який представляє його інтереси в суді. Тому вважаю, що у даному випадку не порушено право ОСОБА_1 на захист.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 06 грудня 2025 року серії ЕПР1 №532989 (а.с. 1) 06 грудня 2025 року о 00 годині 44 хвилини по вулиці Івасюка, 7 у місті Івано-Франківськ водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Ford Edge», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора «Alcotest Drager 6810», результат огляду становить 1,51% проміле алкоголю у крові, тест №4553. Водій ОСОБА_1 із результатом погодився. Водій ОСОБА_1 від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу. Цим порушив вимоги п. 2.9. а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обвинувачення є зрозумілим та таким, що не підлягає будь-якому подвійному тлумаченню.

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою – інспектором 2 взводу 1 роти УПП батальйону УПП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Бойком Н.І. з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним.

ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідній графі протоколу підтвердив, що йому роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, від дачі пояснень відмовився.

Звертаю увагу, що власноручний підпис підтверджує волевиявлення особи, дійсність документу, свідчить про відповідальність за його зміст.

Роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (а.с. 2), щодо ОСОБА_1 засвідчує результат тесту, проведеного за допомогою приладу «Алкотест 6810» - 1,51 ‰ проміле, який значно перевищує гранично допустиму норму (0,2 проміле). ОСОБА_1 підписав роздруківку.

З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3) вбачається, що ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими ознаками, такими як: запах алкоголю з рота, поведінка що не відповідає обстановці, порушення координації рухів, пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою «Алкотест 6810», з результатом 1,51 ‰ проміле, з результатом огляду ОСОБА_1 погодився та підписав акт.

Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у КНП ПОК ЦПЗ ІФОР (а.с. 5), вбачається, що водій ОСОБА_1 , в якого виявлені ознаки сп`яніння – запах алкоголю з рота, поведінка що не відповідає обстановці, порушення координації рухів, не пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, оскільки такий огляд було проведено на місці зупинки, з яким він погодився.

На відеозаписах, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. ), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано рух працівників поліції на службовому автомобілі та рух і подальшу зупинку транспортного засобу марки «Ford Edge», державний номерний знак НОМЕР_1 у зв`язку з порушенням ПДР. Далі працівник поліції перевірив документи у водія ОСОБА_1 . Поряд з цим, на місці зупинки транспортного засобу знаходились і інші особи. В ході розмови працівник поліції виявив ознаки сп`яніння у водія ОСОБА_1 . На запитання чи вживав спиртні напої ОСОБА_1 дав ствердну відповідь у зв`язку з цим останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою вимірювального приладу. ОСОБА_1 на таку пропозицію погодився. Також зафіксовано, як на місце зупинки підійшла особа жіночої статі, яка з ОСОБА_1 намагались домовитись з працівниками поліції, на що працівником поліції повідомлено останнім про встановлену законодавством відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди службовій особі. Згодом один із присутніх осіб, що перебував з ОСОБА_1 в транспортному засобі, почав виражатися нецензурною лайкою у бік працівників поліції, поводити себе агресивно та розпочав конфлікт із працівниками патрульної поліції. ОСОБА_1 , у свою чергу, намагався покинути місце події, однак останнього було затримано працівником поліції та повернуто до місця зупинки транспортного засобу. Після повернення водія ОСОБА_1 на місце зупинки транспортного засобу, останньому повторно запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 відмовився. Після відмови працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти такий огляд у медичному закладі, ОСОБА_1 погодився. Перед початком проїзду до медичного закладу ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки. Далі зафіксовано процедуру проходження огляду ОСОБА_1 за допомогою вимірювального приладу. З результатом 1,51 ‰ проміле ОСОБА_1 погодився. Далі працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та роз`яснили останньому його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Після чого працівники поліції разом із ОСОБА_1 прибули до службового приміщення РУП ГУНП, що по вул. Бельведерська, 32 у м. Івано-Франківськ для складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення матеріалів. Також водія ОСОБА_1 було ознайомлено із протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами, які ОСОБА_1 підписав та отримав копії.

Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.

Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог п.п. 2.9. а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).

Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція.

Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що водій ОСОБА_1 у якого поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, на пропозицію поліцейського пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу, з результатами якого – ОСОБА_1 погодився.

Також працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі, але від такої пропозиції ОСОБА_1 відмовився.

Вважаю, що в даному випадку дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вважається таким, що пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку.

Отже за результатами апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_1 ,будучи водієм транспортного засобу у зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння, пройшов огляд на стан сп`яніння у відповідності до закону, та встановлено стан сп`яніння, а тому вважаю, що матеріалами провадження у своїй сукупності поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані сп`яніння.

Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити адвокату Шевчук-Філімон Наталії Мирославівни строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Апеляційну адвоката Шевчук-Філімон Наталії Мирославівни – залишити без задоволення.

Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Повзло