Додаткове рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №186/429/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/271/26 Справа № 186/429/25 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

14 квітня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого – судді Макарова М.О.

суддів – Городничої В.С.,Петешенкової М.Ю.

при секретарі – Пікос А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро питання про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа Петропавлівський відділ державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з нерухового майна, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа Петропавлівський відділ державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з нерухового майна.

Заочним рішенням Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 — ОСОБА_2 – задоволено; заочне рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2025 року — скасовано; позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа Петропавлівський відділ державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з нерухового майна — задоволено частково; знято арешт, накладений 17 березня 2011 року на все нерухоме майно, належне ОСОБА_3 , який був накладений на підставі Постанови ВДВС Петропавлівського РУЮ про відкриття виконавчого провадження № 25199227 від 11 березня 2011 року, реєстраційний номер обтяження № 10953443; в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

30 березня 2026 року представник ОСОБА_1 — адвокат Васильченко Ганна Іванівна звернулась до суду із заявою про розподіл судових витрат, за якою просив суд стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

31 березня 2026 року від Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу в якому просило відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу.

Ознайомившись із матеріалами справи, колегія суддів вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (ст.ст. 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси ОСОБА_1 під час розгляду цивільної справи в суді апеляційної інстанції представляла адвокат — Васильченко Ганна Іванівна.

На підтвердження понесених витрат матеріали справи містять: договір про надання правничої (правової) допомоги №1 від 07 грудня 2024 року (а.с. 143-144), акт про надання правової допомоги за договором №1 про надання правничої (правової) допомоги від 07 грудня 2024 року (а.с. 141), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги за Договором про надання правничої (правової) допомоги № 1 від 07.12.2024, укладеним між адвокатом Васильченко Ганною Іванівною та ОСОБА_1 (а.с. 142).

З огляду на умови договору про надання правової допомоги, колегія суддів приходить до висновку, що в даній справі витрати на правову допомогу є частково підтвердженими матеріалами справи.

На підставі викладеного, керуючись принципом справедливості та верховенства права, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.

Визначений розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву представника ОСОБА_1 — адвоката Васильченко Ганни Іванівни — задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.

В задоволенні іншої частини заяви — відмовити.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст судового рішення складено 22 квітня 2026 року.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді В.С. Городнича

М.Ю. Петешенкова