Вирок від 02 квітня 2026 р. у справі №521/5007/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа №521/5007/26

Номер провадження: 1-кп/521/1522/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку ст.ст. 381-382 КПК України обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження №12026167470000056 від 04.03.2026 року щодо:

ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Горлівка Донецької області, громадянки України, не одруженої, із середньою освітою, офіційно не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими Кримінально – процесуальним кодексом України, з урахуванням положень параграфа 1 Глави 30 КПК України.

В обвинувальному акті, який надійшов на розгляд суду, прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що обвинувачена беззаперечно визнала свою вину, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згодна на розгляд обвинувального акту за її відсутності, тому у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України, прокурор просить суд розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченої ОСОБА_2 , яка складена за участю захисника ОСОБА_3 , в якій ОСОБА_2 зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, вона беззаперечно визнає; згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; їй роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені в результаті досудового розслідуванням обставини; згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

У вказаній заяві захисником ОСОБА_3 підтверджено добровільність беззаперечного визнання вини ОСОБА_2 , її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за її відсутності.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України.

За наслідками розгляду обвинувального акту та дослідження матеріалів кримінального провадж ення, судом встановлено, що ОСОБА_2 28.02.2026 року приблизно о 07 годині 15 хвилини, перебувала на дорозі біля буд. №1 по провулку Проточному міста Одеса, де з причин особистої неприязні у неї виник конфлікт з сусідкою ОСОБА_4 , яка проходила повз буд. №1 провулку Проточний м. Одеси.

Далі, ОСОБА_2 діючи умисно, повністю усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки своїх дій і свідомо бажаючи їх настання, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 за допомогою господарського віника, яким вона підметала подвір?я, умисно нанесла більше 6 ударів віником по правій руці та правому плечу ОСОБА_4 , чим спричинила останній тілесні ушкодження у вигляді синця на правому плечі, котре не є небезпечним для життя, мало незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цим критерієм, згідно п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ №6 від 17.01.1995 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Умисне нанесення ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд керується загальними принципами призначення покарання, зазначеними в ст.ст. 50, 65 КК України, зокрема, враховує те, що призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути необхідним та достатнім для виправлення і попередження нових злочинів.

Суд визнає пом`якшуючою покарання обставиною щире каяття обвинуваченої у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

Крім того, суд враховує, що до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 притягується вперше,

Враховуючи ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, наведених даних про особу обвинуваченої, наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, та інших обставин справи в їх сукупності, суд вважає доцільним призначити обвинуваченій ОСОБА_2 покарання у вигляді громадських робіт.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-374, 381, 382 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі якої призначити їй покарання у вигляді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

Речові докази, а саме DVD-R диск на якому записані та зафіксовані фрагменти відеозаписів (які зафіксовані та записані на DVD-R диск) з камери зовнішнього відео спостереження, яка розташована на фасаді буд. АДРЕСА_3 та яка має функцію відео зйомки (відео запису) на якій зафіксовані події, які відбувались 28.02.2026 року за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя ОСОБА_5