Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №212/6452/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2923/26 Справа № 212/6452/25 Суддя у 1-й інстанції - Ваврушак Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів: Зубакової В.П., Остапенко В.О.,

секретар судового засідання Лідовська А.А.,

сторони:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач - Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Криворізької міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 28 листопада 2025 року, яке ухвалено суддею Ваврушак Н.М. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повне судове рішення складено 28 листопада 2025 року,

ВСТАНОВИВ

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання акту готовності об`єкта до експлуатації дійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , що вбудоване в перший поверх 5-ти поверхового житлового будинку, після реконструкції квартири, загальною площею 30,5 м2, в якому знаходилась перукарня.

На підставі договору міни, від 07 червня 2007 року він став власником однокімнатної квартири, розташованої на першому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку, жилою площею 15,8 кв. м., загальною площею 28,4 за адресою: АДРЕСА_2 . Суміжна, квартира була придбана для розширення перукарні. Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 10 жовтня 2007 року № 676, квартира АДРЕСА_3 , площею 28,4 кв. м., була виведена з житлового фонду.

12 червня 2009 року позивач отримав дозвіл на виконання будівельних робіт № 103 від Криворізького регіонального відділу інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю у Дніпропетровській області по об`єкту «Реконструкції нежитлових приміщень (колишня квартира АДРЕСА_3 під приміщення перукарні (розширення існуючої перукарні).

Посилається, що він, ОСОБА_1 , процедуру для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів не дотримався з причини сімейних обставин, але має дійсний та підписаний підпис акт готовності об`єкта до експлуатації за 2009 році, що свідчить про дотримання всіх вимог містобудівного законодавства під час реконструкції.

17 лютого 2025 року він звернувся з заявою у відділ з питань арзітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради для реєстрації вказаного акту готовності об`єкта до експлуатації в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва. До заяви ним додані копії дозволу на виконання будівельних робіт, акт виконаних робіт та рішення державного реєстратора про призупинення розгляду заяви про реєстрацію права власності. Листом від 24 лютого 2025 року йому було відмовлено в реєстрації Акта готовності об`єкта будівництва до експлуатації від 2009 року за адресою АДРЕСА_2 , ввжаючи проведену реконструкцію і перебудову самочинно збудованим об`єктом, який приймається в експлуатацію за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження об`єкта. Для визнання права власності на розширене приміщення перукарні після реконструкції ркомендовано звернутися до суду.

Зазначає, що підставою для визнання будівництва самочинним є недотримання особою, що здійснює будівництво, вказаних вимог. В даному випадку для перепланування і переобліднання колишньої квартири в нежитлове приміщення йому рішенням виконкому Криворізької міської ради від 10.10.2007 року №676 був наданий дозвіл. На реконструкцію нежитлового приміщення (колишньої квартири) для розширення існуючої перукарні був виготовлений та затведжений робочий проект та отриманий дозвіл на виконання будівельних робіт інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю. Після завершення будівельно-монтажних робіт в липні 2009 року був складений акт готовності об1єкта до експлуатації, в якому зазначено про відповідність виконаних будівельних робіт проектній документації. Акт був погоджений, підписаний і затверджений всіма членами комісії. Цей акт відповідає вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-УІ від 17.02.2011, Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єтів , звтвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461, якими визначений порядок оформлення і реєстрації декларації про готовність об`єкта до екслуатації, а також порядок прийняття об`єкту в експлуатацію. Оскільки вказаний з поважних причин ним в органах державної реєстраціїичин акт своєчасно не був зареєстрований в органах едржавної реєстрації для реєстрації права власності на нежитлове приміщення після його реконструкції, він змушений звернутись до суду з даним позовом.

Посилаючись на викладене, просить визнати акт готовності об`єкта до експлуатації, яким є нежитлове приміщення (розширеної після реконструкції перукарні), вбудоване в перший поверх п`ятиповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 (до перейменування АДРЕСА_5 , загальною пллощею 59,9 м2, оформлений в липні 2009 року, дійсним.

Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 28 листопада 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 28 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Доводами апеляційної скарги, заявник зазначив обставини справи, викладені в позовній заяві та послалася на те, що надані ним докази є належними, достовірними, мають значення для розгляду справи, однак не були прийняті до уваги судом і в рішенні їм не була надана належна оцінка. Акт готовності об`єкта до експлуатації відповідає вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-УІ від 17.02.2011, Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єтів , звтвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461, якими визначений порядок оформлення і реєстрації декларації про готовність об`єкта до екслуатації, а також порядок прийняття об`єкту в експлуатацію, які були чинні і діяли на час виникнення правовідносин, а саме його звернення з заявою про реєстрацію права власності на переобладнане приміщення перукарні до Державного реєстратора 16 грудня 2024 року та 17 лютого 2025 року до відповідача для реєстрації акту готовності об`єкту до експлуатації.

У відзиві на апеляційну скаргу Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 28 листопада 2025 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_2 , який наполягав на задоволенні його апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 не дотримався визначеної процедури для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, сам факт підпису акту готовності об`єкта до експлуатації в 2009 році не свідчить про дотримання всіх вимог містобудівного законодавства під час реконструкції, позивачем не надано будь-якого доказу на підтвердження того, що об`єкт нерухомого майна на даний час відповідає будівельним та іншим вимогам та готовий до експлуатації, дійшов висновку про відсуність визначених законом підстав для визнання дійсним акту готовності об`єкта до експлуатації за 2009 рік.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та виходить з наступного.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає в повному обсязі.

Відповідно частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами наявними в матеріалах справи, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , що вбудоване в перший поверх 5-ти поверхового житлового будинку, після реконструкції квартири, загальною площею 30,5 м2, в якому знаходилась перукарня.

На підставі договору міни, укладеного з гр. ОСОБА_3 посвідченого 23 травня 2007 року державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі 2-1468, 07 червня 2007 року ОСОБА_1 зареєстрований власником однокімнатної квартири, розташованої на першому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку, жилою площею 15,8 кв. м., загальною площею 28,4 за адресою: АДРЕСА_2 .

Суміжна, квартира була придбана для розширення перукарні. Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 10 жовтня 2007 року № 676, квартира АДРЕСА_3 , площею 28,4 кв. м., була виведена з житлового фонду.

12 червня 2009 року ОСОБА_1 отримав дозвіл на виконання будівельних робіт №103 від Криворізького регіонального відділу інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю у Дніпропетровській області по об`єкту «Реконструкції нежитлових приміщень (колишня квартира АДРЕСА_3 під приміщення перукарні (розширення існуючої перукарні) Строк дії дозволу грудень 2009 року.

Відповідно ст. 19 Конституції України, позицій Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Положенням про Відділ, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 21 жовтня 2015р. №4053 (зі змінами) визначено, що основними завданнями відділу є: здійснення відповідно до законодавства державного архітектурно-будівельного контролю; виконання дозвільних і реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності. Відділ відповідно до покладених на нього завдань: надає, отримує документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, відмовляє у видачі таких документів, анулює їх, скасовує їх реєстрацію; приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає сертифікати, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення недоліків у разі їх виявлення).

Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , що вбудоване в перший поверх 5-ти поверхового житлового будинку, після реконструкції квартири, загальною площею 30,5 м2, в якому знаходилась перукарня. На підставі договору міни, укладеного з гр. ОСОБА_3 посвідченого 23 травня 2007 року державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі 2-1468, 07 червня 2007 року ОСОБА_1 зареєстрований власником однокімнатної квартири, розташованої на першому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку, жилою площею 15,8 кв. м., загальною площею 28,4 за адресою: АДРЕСА_2 . Суміжна, квартира була придбана для розширення перукарні.

Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 10 жовтня 2007 року № 676, квартира АДРЕСА_3 , площею 28,4 кв. м., була виведена з житлового фонду. 12 червня 2009 року позивач отримав дозвіл на виконання будівельних робіт № 103 від Криворізького регіонального відділу інспекції Державного архітектурно будівельного контролю у Дніпропетровській області по об`єкту «Реконструкції нежитлових приміщень (колишня квартира АДРЕСА_3 під приміщення перукарні (розширення існуючої перукарні).

Позивач посилається, що він процедуру для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів не дотримався з причини сімейних обставин, але має дійсний та підписаний акт готовності об`єкта до експлуатації за 2009 році, що свідчить про дотримання всіх вимог містобудівного законодавства під час реконструкції. На підставі вказаного просить суд позов задовольнити.

У зв`язку з вищевикладеним , суд першої інстанції дійшов висновку, що замовник будівництва, а саме ОСОБА_1 процедуру для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів не дотримався, оскільки наразі має дозвіл який втратив свою дію оскільки видавався терміном на 1 рік, та датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата видачі зареєстрованого сертифіката відповідності.

Оскільки наявність акту готовності до експлуатації у апелянта, це один із етапів прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва та сам факт підпису акту готовності об`єкта до експлуатації в 2009 році не свідчить щодо дотримання всіх вимог містобудівного законодавства під час реконструкції, оскільки пунктом 7 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008р. № 923 (надалі – Порядок № 923), у разі коли подана замовником заява з документами, що додаються до неї, відповідає вимогам пунктів 3 і 4 цього Порядку, інспекція проводить підсумкову перевірку відповідності збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та готовності його до експлуатації, яка розпочинається не пізніше ніж на третій робочій день після реєстрації заяви. Така перевірка не відбулась, сертифікат відповідності не отримано.

Згідно ст. 28 Закону України «Про планування і забудову територій» № 1699-III від 20 квітня 2000 р. з наступними змінами і доповненнями ( далі- Закон №1699) (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), проектна документація на будівництво об`єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку. Порядок розроблення, погодження і затвердження проектної документації на будівництво об`єктів містобудування встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.

Відповідно ч.ч. 1-3 ст. 30-1 Закону № 1699 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю з урахуванням частини четвертої цієї статті.

Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Для одержання сертифіката відповідності замовник або уповноважена ним особа подає до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка надала дозвіл на виконання будівельних робіт, письмову заяву, до якої додаються: проектна документація на будівництво об`єкта, погоджена та затверджена в установленому законодавством порядку; акт готовності об`єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, генпроектувальною організацією, замовником, страховою компанією (якщо об`єкт застрахований).

Частиною 5-11 ст. 30-1 Закону № 1699 визначено, що розгляд заяви, прийняття рішення про видачу сертифіката відповідності або відмову в його видачі, реєстрація виданих сертифікатів відповідності та відмов у їх видачі здійснюються інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Відмова у видачі сертифіката відповідності інспекцією державного архітектурно будівельного контролю надається заявнику в письмовому вигляді з мотивованим обґрунтуванням та рекомендаціями щодо усунення виявлених порушень.

Підставами для відмови у видачі сертифіката відповідності є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката відповідності; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; невідповідність об`єкта погодженій та затвердженій проектній документації на будівництво цього об`єкта та вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата видачі зареєстрованого сертифіката відповідності. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об`єктів будівництва забороняється. Сертифікат відповідності є підставою для укладання договорів про постачання на ці об`єкти необхідних для їх функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії тощо, включення даних про цей об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на цей об`єкт.

Спори, пов`язані з видачею сертифіката відповідності або відмовою у його видачі, вирішуються судом.

Згідно п. 1-2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008р. № 923 (далі- Порядок № 923) (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) цей Порядок установлював механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекція).

Пунктом 3 Порядку № 923 визначено, що для одержання сертифіката відповідності замовник або уповноважена ним особа подає письмову заяву згідно з додатком 2 інспекції, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт, або інспекції за місцем розташування закінченого будівництвом об`єкта, якщо проводилися будівельні роботи, на виконання яких не вимагається дозвіл, або будівельні роботи проводилися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства. До заяви додаються: проектна документація, затверджена в установленому законодавством порядку; акт готовності об`єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, замовником, страховою компанією (у разі, коли об`єкт застрахований) за формою згідно з додатком.

Прийняття в експлуатацію приватних житлових будинків садибного типу, дачних і садових будинків, господарських споруд, прибудов, будівництво яких здійснено без залучення підрядних організацій, проводиться за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об`єктів.

Документи приймаються посадовою особою інспекції в дозвільному центрі за місцем розташування закінченого будівництвом об`єкта.

Таким чином судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 вищезазначеної процедури для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів не дотримався, сам факт підпису акту готовності об`єкта до експлуатації в 2009 році не свідчить щодо дотримання всіх вимог містобудівного законодавства під час реконструкції, оскільки пунктом 7 цього Порядку № 923, у разі коли подана замовником заява з документами, що додаються до неї, відповідає вимогам пунктів 3 і 4 цього Порядку, інспекція проводить підсумкову перевірку відповідності збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та готовності його до експлуатації, яка розпочинається не пізніше ніж на третій робочій день після реєстрації заяви. Така перевірка не відбулась.

Також колегією суддів не приймаються посилання позивача на положення Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. №461 та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI, які не були чинні на момент виникнення спірних правовідносин - оформлення акту готовності у 2009 році.

Крім того, колегія суддів зауважує, що згідно із абз.1 ч.2 ст.39 Закону №3038-VI, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру».

Разом з тим, відповідно п.60 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою КМУ від 26 червня 2021р. №681, акт готовності об`єкта до експлуатації створюється виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності електронної системи. Враховуючи те, що форма акту готовності об`єкта до експлуатації (яка наразі застосовується), затверджена Порядком №461 (у додатку №7) та створюється за допомогою Реєстру будівельної діяльності виключно у електронній формі, для визнання дійсним акту готовності від 2009 року та застосування його під час введення об`єкту нерухомого майна в експлуатацію відсутні законодавчо визначені підстави.

З огляду на вказане, суд першої інстанції, вирішуючи спір, надав оцінку предмету і підставам заявленого позову, наданим сторонами доказам, установив фактичні обставини спору й обґрунтовано виходив із не доведеності підстав для визнання дійсним акту готовності об`єкта до експлуатації за 2009 рік.

Висновки суду ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, судом першої інстанції не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції № 2) [ВП], § 41.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів «б» та «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки, апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 367,368,374,375,381,382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 28 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 квітня 2026 року.

Головуючий:

Судді: