Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №761/48522/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/48522/25

Провадження № 2-др/761/98/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., при секретарі Каніковському Б.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника заявника (відповідача 2) адвоката Кравченко О.М. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Комунального підприємства "Київський Метрополітен" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 31.03.2026 року у позовних вимогах Комунального підприємства "Київський Метрополітен" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкодивідмовлено в повному обсязі.

06.04.2026 року від представника заявника (відповідача 2) адвоката Кравченко О.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат стосовно стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

08.04.2026 року від представника позивача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справи.

08.04.2026 року від представника заявника надійшли додаткові пояснення.

Сторони в судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином про час та місце розгляду заяви. Відповідно до ч. 4 ст. 270ЦПК України неприбуття сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши докази, додані до заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги статті 137 ЦПК України, котрими передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

У заяві, що розглядається, представником відповідача 2 на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: Договір про надання правової допомоги № Б/Н/2025 від 12.12.2025р.; Акт виконаних робіт від 05.04.2026 р.; Звіт про виконання послуг із надання правової (правничої) допомоги адвокатом за Договором від 12.12.2025 № Б/Н за період з 12.12.2025 по 31.03.2026 р., Додаткова угода № 1 від 12.12.2025р. до Договору № Б/Н/2025 від 12.12.2025р.;

Проте, всупереч вищезазначеному, судом було встановлено, що представником відповідача 2 надано Додаткову угода № 1 від 12.12.2025р. до Договору № Б/Н від 12.04.2024р., якої в матеріалах справи не міститься.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність документального підтвердження надання правової допомоги, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити представнику заявника (відповідача 2) адвокату Кравченко О.М. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Комунального підприємства "Київський Метрополітен" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.О. Матвєєва

17 квітня 2026 року