Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №502/157/26 — Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/157/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Нанєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом в якому вказує, що відповідач є батьком їх спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та з нього за рішенням суду (судовим наказом) стягуються аліменти в розмірі по 600 грн на дитину щомісячно. Стягувана сума аліментів є не достатньою для забезпечення потреб дітей. Просить суд винести рішення яким змінити спосіб стягнення аліментів на 1/3 частини з усіх видів заробітку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Відповідачем до суду було подано клопотання з приводу наявного майна у позивачки, яке він їй подарував, надіслання коштів позивачці, у зв`язку з чим просив суд прийняти об`єктивне рішення.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилась, у поданій заяві просили розглянути справу без участі позивача та представника.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Сторони мають спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 28.02.2014 з відповідача стягуються на користь позивачки аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 600,00 грн на дитину щомісячно.

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом збільшено за рішенням суду за позовом одержувача аліментів у разі зміни, зокрема, його матеріального стану та в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ст. 192 ч. 1 СК України).

Верховний Суд України у постанові від 05.02.2014 у справі № 6-143цс13 висловив правову позицію (з урахуванням відповідної редакції закону), згідно із якою СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України); ст. 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом; право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням; з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки); отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.ст.182,183,184 СК України).

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Тобто, зміна (збільшення) розміру аліментів, стягнутих раніше рішенням суду, із одночасною зміною способу стягнення аліментів зважаючи на конкретні обставини справи є допустимою, оскільки норми СК України імперативної заборони щодо цього не містять, а відповідне право сторони в такому спорі не може заперечуватися.

Позивачка у цій справі просить збільшити розмір аліментів шляхом зміни способу їх стягнення на 1/3 частину з усіх видів заробітку відповідача, але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до повноліття дитини, що відповідачем визнається.

Відповідач у поданому клопотанні не висловив заперечення проти позову, проте просив суд врахувати, що ним нібито подаровано житловий будинок та земельну ділянку позивачці, надавши витяги з ДРРП та нотаріально посвідчені довіреності.

Проте, у даному випадку витяги з ДРРП та нотаріально посвідчених довіреностей не вбачається факту дарування позивачці житлового будинку та земельної ділянки, оскільки витяги з ДРРП свідчать про право власності на вказане майно за відповідачем, а довіреність, зокрема від 14.07.2022, зареєстрованої за №6-234, свідчить лише про уповноваження відповідачем позивачки від його імені представляти інтереси в усіх підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності з питань дарування житлового будинку та земельної ділянки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , або ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 183 СК України, встановлено порядок визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, зокрема частиною першою визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися, як аліменти на дитину, визначається судом, а частиною п`ятою визначено, що стягнення аліментів на одну дитину відбувається у розмірі однієї чверті від заробітку (доходу) платника аліментів.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи ту обставину, що позивачка фактично звернулася з позовом про зміну способу стягнення стягуваних за рішенням суду аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку платника аліментів, а, позаяк, право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися і можливість вибору способу присудження аліментів не є разовим, право позивачки в цій частині підлягає до задоволення.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню шляхом зміни способу їх присудження на 1/3 частину від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, що відповідає обставинам справи та положенням ст.ст. 182-184, 192 СК України.

Щодо судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1,2 та 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У даному випадку, враховуючи, що судом вирішено питання стосовно збільшення розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження, які вже стягуються з платника аліментів, судове рішення у такому разі не підлягає до негайного виконання і виконується з дня набрання рішенням законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180-182, 184,191, 192 СК України, ст..ст.13,76,81,141,263-265, 280 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, стягнутих рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 28.02.2014 у справі №502/2998/13-ц, та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Одеса, РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання, на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Одеса, РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави 1331,20 грн судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга, яка подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Березніков