Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №502/709/26 — Кілійський районний суд Одеської області

Суд: Кілійський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України

Дата: 21 квітня 2026 р.

Справа: №502/709/26

Суддя: Маслеников О. А.

Справа № 502/709/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року м. Кілія

Суддя Кілійського районного суду Одеської області Маслеников О.А., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференціїї по матеріалах, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення

В С Т А Н О В И В :

У провадженні судді Кілійського районного суду Одеської області Масленикова О.А. перебувають матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Розгляд справи призначено на 29.04.2026 року на 9 год. 00 хвилин.

Від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції з Саратським районним судом Одеської області.

Ознайомившись із вказаним вище клопотанням, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов`язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших Законів України.

Статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Згідно вимог ст. 246 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим кодексом та іншими законами України.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, які передбачають можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого суду чи поза приміщенням суду, та не передбачають порядку розгляду заяв про такий судовий розгляд.

Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення, і, зокрема, врегулювання порядку проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що в даному випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії процесуального закону і вирішити питання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за правилами, закріпленими в Кримінальному процесуальному кодексі України.

Відповідно до ч. 1 ст. 336 Кримінального процесуального кодексу України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження) у разі, неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин, а також необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження.

Аналіз наведеної норми свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов`язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.

Питання участі в судовому засіданні сторони в режимі відеоконференції суд має право вирішувати з урахуванням всіх об`єктивних обставин, які складаються при розгляді справи, до початку певного судового засідання, в певному конкретному випадку.

Суд зауважує, що такі поняття, як «поважність причин», «оперативність судового провадження», «підстави, визначені судом достатніми», «інтереси кримінального провадження» є оціночними, що власне і є обставинами, які мають бути обґрунтовані учасником судового провадження у клопотанні про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Таким чином, проведення судового засідання в режимі відеоконференції є винятком із загального правила, і відповідні ухвали мають бути мотивовані належним чином певними обставинами, які унеможливлюють або роблять недоцільним проведення судового засідання у звичайному режимі.

Клопотання ОСОБА_1 було направлено в електронному вигляді на електронну адресу суду, не через систему «Електронний суд», та не містить електронного цифрового підпису у відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», де визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.ч. 1-2 ст. 6 зазначеного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає, зокрема, надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Із поданого до суду клопотання ОСОБА_1 , вбачається, що він не скріплений електронним цифровим підписом, не підписаний, отже клопотання не містить оригіналу підпису або перевіреного належним чином накладеного електронно-цифрового підпису на електронному документі.

Отже, в такому випадку, клопотання вважається таким, що не підписане особою, яка його подає.

За наведених вище обставин, клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції не підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 7 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 336 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції з Саратським районним судом Одеської області.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников

Оригінал: reyestr.court.gov.ua