Вирок від 21 квітня 2026 р. у справі №947/10883/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/10883/26

Провадження № 1-кп/947/848/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2026 року

Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

провівши в місті Одесі у відкритому судовому засіданні судовий розгляд у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22025160000000056 від 20.01.2025 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Одеси, з вищою освітою, заміжньої, маючої на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , будучи достовірно обізнаною із засобів масової інформації та інших відкритих джерел інформації про введення правого режиму воєнного стану на всій території України, а також введеної органами державної влади заборони розповсюдження інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану, 15.03.2024, та перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи електронне обладнання свій мобільний телефон марки «Xiaomi REDMINOTE 11S», ІМЕІ (1) НОМЕР_1 , ІМЕІ (2) НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 , зі встановленим програмним забезпеченням, підключеним до мережі Інтернет-провайдера, авторизувавшись в Інтернет-месенджері «TELEGRAM», який прив`язаний до її абонентського номеру НОМЕР_3 з обліковим записом « ОСОБА_6 » (ім`я користувача « ОСОБА_7 »), здійснила збір відомостей військового характеру у невстановлений судом час та спосіб для подальшого несанкціонованого поширення шляхом надсилання о 14 год. 38 хв. 15.03.2024 громадянці України ОСОБА_8 на номер мобільного телефону НОМЕР_4 з обліковим записом " ОСОБА_9 ", текстове повідомлення наступного змісту (мовою оригіналу): «НОМЕР_9. Одесса. Крайним прилетом поражен район части ПэПэО либо 411 батареи. На территории части постоянно работали РЛС и РЭБ импортного производства. При тревогах спускались в подземные укрытия. Происходит массовый вывоз полудохлых» з відповідними позначеннями на електронній мапі « Google Мaps ».

Згідно з відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_4 за вих. № 808/2597/6/дск від 02.07.2024 встановлено, що в період з 14.03.2024 по 15.08.2024 за відповідними географічними координатами НОМЕР_9 розташовувався пункт постійної дислокації окремих підрозділів військової частини НОМЕР_5 Збройних Сил України.

Крім того, згідно відповіді Повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » Збройних Сил України №174/174/20/1262/дск від 20.06.2025, також, встановлено, що в період з 14.03.2024 по 15.08.2024 за відповідними географічними координатами НОМЕР_9 розташовувався 1608 зенітний ракетний дивізіон НОМЕР_6 зенітної ракетної бригади Повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ЗС України.

За змістом поширених географічних координат картографічного сервісу « Google Мaps » та поширених текстових відомостей можливо ідентифікувати розташування підрозділів Повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ЗС України, їх вогневі/укріплені позиції, а також позиції підрозділів військової частини НОМЕР_5 ЗС України.

У відкритому доступі інформація про розташування підрозділів ЗСУ на території м.Одеси, Генеральним штабом ЗСУ, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами за вищевказаними географічними координатами картографічного сервісу «Google Мaps» у період з початку повномасштабної агресії по теперішній час не розміщувалась.

Розголошення (поширення) в умовах воєнного стану відомостей про розташування підрозділів ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх вогневі позиції, організацію роботи тимчасових блок-постів із залученням сил оборони і військової техніки може завдати шкоду обороноздатності та державній безпеці України.

Таким чином дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.2 ст.114-2 КК України, як поширення інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.

В ході судового засідання обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнала повністю та пояснила, що вона дійсно вчинила інкримінований їй злочин при обставинах викладених в обвинувальному акті, і вони повністю відповідають фактичним обставинам скоєного нею злочину, фактичні обставини справи не оспорювала та підтвердила вищеописані та встановлені судом обставини справи, а саме: дати, час, місця вчинення інкримінованого їй злочину та правову кваліфікацію своїх діянь. У скоєному щиро кається, визнає свою вину в повному обсязі та просила суворо її не карати.

Також, обвинувачена в судовому засіданні зазначила, що з матеріалами кримінального провадження вона ознайомлена в повному обсязі, жодних зауважень до зібраних доказів вона не має та вважає за непотрібним досліджувати всі докази, вона розуміє протиправність свого поступку та розкаюється у вчиненому.

Крім пояснень обвинуваченої, судом було досліджено характеризуючий матеріал щодо останньої.

Так, обвинувачена ОСОБА_3 раніше не судима, має на утриманні малолітню дитину, позитивно характеризується, має хронічне захворювання з дитинства, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_3 повністю визнала свою вину у вчиненні нею кримінального правопорушення та у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч.3 ст.349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченої ОСОБА_3 та дослідженням характеризуючих матеріалів.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч.1 ст.337 КПК України.

Оцінивши всебічно, повно та неупереджено дослідженні докази, які визнані судом належними, допустимими та достовірними, суд приходить до висновку, про доведеність в судовому засіданні, що в діях ОСОБА_3 дійсно є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України, за ознаками поширення інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану, та обвинувачена дійсно винен в скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення.

При призначенні покарання, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.

Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3 зазначеного Пленуму Верховного суду України, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив ,мета, спосіб, стадія вчинення кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо.).

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченоїОСОБА_3 за ч.2 ст.114-2 КК України, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та фактичне визнання своєї вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 за ч.2 ст.114-2 КК України, згідно ст.67 КК України, суд не вбачає.

Визначаючи обвинуваченій ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.114-2 КК України, суд враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченої, те, що вона раніше не судима, має на утриманні малолітню дитину, позитивно характеризується, має хронічне захворювання з дитинства, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, визнала свою провину в повному обсязі, щиро розкаялась, перерахувала на підтримку ЗСУ 200 000 гривень, наявності пом`якшуючих і відсутність обтяжуючих обставини, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі та застосувати до основного покарання положення ст.75 КК України, тобто звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, оскільки саме таке покарання гарантуватиме безпеку для суспільства, яке є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Крім того, призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_3 з застосуванням вимог ст.75 КК України, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України..

Постановою слідчого від 04.03.2026 року речовими доказами у справі визнано: мобільний телефон марки «Xiaomi REDMI NOTE 11S»,? IMEI (1)?? НОМЕР_1 , IMEI (2) НОМЕР_2 , з сім-карткою НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки ??«REDMI NOTE 5А»,? IMEI (1)?? НОМЕР_7 , IMEI (2)? НОМЕР_8 .?

Згідно з ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (ч. 2 ст. 96-1 КК України).

Відповідно до п.4 ч. 1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відповідно до ч.10 ст.100 КПК України застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) грошей, цінностей та іншого майна знав про їх незаконне походження та/або використання.

У межах цього кримінального провадження повністю доведено, що мобільний телефон ОСОБА_3 марки «Xiaomi REDMI NOTE 11S»,? IMEI (1)?? НОМЕР_1 , IMEI (2) НОМЕР_2 , використовувався обвинуваченою з протиправною метою, а саме для вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Таким чином, враховуючи вимоги ст.96-1 та ст.96-2 КК України, мобільний телефон ОСОБА_3 марки «Xiaomi REDMI NOTE 11S»,? IMEI (1)?? НОМЕР_1 , IMEI (2) НОМЕР_2 підлягає спеціальній конфіскації, оскільки був безпосередньо використаний для вчинення кримінального правопорушення. У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне застосувати спеціальну конфіскацію вказаного речового доказу на користь держави.

З огляду на викладені вище обставини, суд вважає, що абонентський номер стільникового зв`язку разом із відповідною SIM-карткою не підлягає спеціальній конфіскації, оскільки не є майном у розумінні статті 96-2 КК України, не становлять суспільної небезпеки та не були набуті кримінально протиправним шляхом.

Тому, вирішуючи питання про речові докази, суд, виходячи з положень ст.100 КПК України вважає необхідним після набрання вироком законної сили, речові докази по справі, а саме: мобільний телефон марки ??«REDMI NOTE 5А»,? IMEI (1)?? НОМЕР_7 , IMEI (2)? НОМЕР_8 - повернути власнику; мобільний телефон ОСОБА_3 марки «Xiaomi REDMI NOTE 11S»,? IMEI (1)?? НОМЕР_1 , IMEI (2) НОМЕР_2 - зберігати до фактичного виконання вироку в частині спеціальної конфіскації.

Ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м.Одеси від 25.02.2026 року накладено арешт на майно, а саме на: мобільний телефон марки «Xiaomi REDMI NOTE 11S»,? IMEI (1)?? НОМЕР_1 , IMEI (2) НОМЕР_2 , з сім-карткою НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки ??«REDMI NOTE 5А»,? IMEI (1)?? НОМЕР_7 , IMEI (2)? НОМЕР_8 ; предмети ззовні схожі на грошові кошти у сумі 13 700 доларів США; предмети ззовні схожі на грошові кошти у сумі 2 600 євро; предмети ззовні схожі на грошові кошти в сумі 61 000 гривень.

Відповідно до вимог ч.4 ст.174 КПК України арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 25.02.2026 року на: мобільний телефон марки ??«REDMI NOTE 5А»,? IMEI (1)?? НОМЕР_7 , IMEI (2)? НОМЕР_8 ; предмети ззовні схожі на грошові кошти у сумі 13 700 доларів США; предмети ззовні схожі на грошові кошти у сумі 2 600 євро; предмети ззовні схожі на грошові кошти в сумі 61 000 гривень - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 25.02.2026 року на: мобільний телефон марки «Xiaomi REDMI NOTE 11S»,? IMEI (1)?? НОМЕР_1 , IMEI (2) НОМЕР_2 - залишити до фактичного виконання вироку суду в частині спеціальної конфіскації майна.

Процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільних позовів у кримінальному провадженні заявлено не було.

До обвинуваченої застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 25.04.2026 року.

Керуючись ст.ст.100, 349, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України та на підставі цього закону призначити їй покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 3 (три) роки.

На підставі п.1, п.2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - скасувати, звільнивши в залі суду негайно.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 25.02.2026 року на: мобільний телефон марки «REDMI NOTE 5А», IMEI (1) НОМЕР_7 , IMEI (2) НОМЕР_8 ; грошові кошти у сумі 13 700 доларів США; грошові кошти у сумі 2 600 євро; грошові кошти в сумі 61 000 гривень.

Застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати в дохід держави мобільний телефон ОСОБА_3 марки «Xiaomi REDMI NOTE 11S»,? IMEI (1)?? НОМЕР_1 , IMEI (2) НОМЕР_2 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 25.02.2026 року на мобільний телефон ОСОБА_3 марки «Xiaomi REDMI NOTE 11S»,? IMEI (1)?? НОМЕР_1 , IMEI (2) НОМЕР_2 - залишити до фактичного виконання вироку суду в частині спеціальної конфіскації майна.

Після набрання вироком законної сили, речові докази у справі, а саме: мобільний телефон марки ??«REDMI NOTE 5А»,? IMEI (1)?? НОМЕР_7 , IMEI (2)? НОМЕР_8 - повернути власнику; мобільний телефон ОСОБА_3 марки «Xiaomi REDMI NOTE 11S»,? IMEI (1)?? НОМЕР_1 , IMEI (2) НОМЕР_2 - зберігати до фактичного виконання вироку в частині спеціальної конфіскації.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м.Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1