Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №756/4479/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Суд: Оболонський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 20 квітня 2026 р.

Справа: №756/4479/26

Суддя: Шролик І. С.

21.04.2026 Справа № 756/4479/26

Номер справи 756/4479/26

Номер провадження 2-о/756/384241/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року . Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Сєда С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління соціальної та ветеранської політики Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Міністерство оборони України, про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 , через свого представника звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заяви зазначено, що заявник ОСОБА_1 є рідним батьком ОСОБА_2 , який загинув на війні під час захисту Батьківщини ІНФОРМАЦІЯ_1 . При отриманні паспорту громадянина України загиблого сина в частині написання його прізвища відбулися міжмовні перетворення прізвища з російської мови записано « ОСОБА_4 ».

Після смерті сина внаслідок виконання бойових завдань в Курській області на території російської федерації, виникла необхідність підтвердження родинних зв`язків між загиблим сином та померлою матір`ю для оформлення грошової допомоги у зв`язку із загибеллю захисника. У зв`язку з різним написанням прізвищ, документально підтвердити факт наявності родинних відносин між померлою матір`ю ОСОБА_3 та загиблим сином ОСОБА_2 неможливо, заявник просить суд встановити факт родинних відносин.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 17 березня 2026 року матеріали передано для розгляду судді Шролик І.С.

Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 17 березня 2026 відкрито провадження у справі та призначена до розгляду на 21 квітня 2026 року.

В судове засідання 21 квітня 2026 року представник заявника не з`явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. 21 квітня 2026 року подав заяву в якій просив задовольнити заяву з мотивів й підстав викладених в ній, справу розглянути за його відсутності.

Заінтересовані особи участь представників в судовому засіданні не забезпечили, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення на адресу суду від заінтересованої особи не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви.

Стаття 263 ЦПК України, передбачає, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін і дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд вважає за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення про задоволення заяви, з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Бюро ЗАГС м. Київа 16 січня 1971 року про народження (мовою оригіналу) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками зазначені: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

З паспорта громадянина України НОМЕР_2 встановлено, що прізвище українською мовою вказано як « ОСОБА_2 ».

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого Київським відділом державної реєстрації смерті ЦМУ МЮ 07 лютого 2025 р.

Зі свідоцтва про смерть від 25 січня 2021 року встанвеолна, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з експертним висновком Українського бюро лінгвістичних експертиз НАН України №056/618-n від 08 травня 2025 року, складеним експертом - кандидатом філологічних наук Ажнюк Л.В. зазначено, що прізвище ОСОБА_4 (а) - російського походження, а його українська орфографія регулюється чинними стандартами міжмовного (російсько-українського) перетворення прізвищ. З урахуванням зазначеного українські записи прізвища ОСОБА_4 (а) і ОСОБА_2(а) та російські записи ОСОБА_2 (а) є ідентичними.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині першій статті 315 цього Кодексу, не є вичерпним.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Наявними у матеріалах справи письмовими доказами доведений факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю та сином.

Встановлення юридичного факту для заявника має юридичне значення. Юридичний факт встановлюється з метою реалізації заявником, як батьком загиблого права на отримання допомоги у звязку із втратою сина.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що заявник в інший спосіб не може довести факт родинних відносин і зазначені обставини перешкоджають подальшому здійсненню оформлення прав на соціальну допомогу у визначений законом спосіб, оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 5, 7, 8, 13, 81, 234, 256, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління соціальної та ветеранської політики Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Міністерство оборони України, про встановлення факту родинних відносин,- задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя був сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 21 квітня 2026 року.

Суддя І.С. Шролик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua