Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №753/4255/25 — Оболонський районний суд міста Києва

20.04.2026 Справа № 753/4255/25

Ун.№753/4255/25

Пр.№2/756/589/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року Оболонський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.

секретаря Приходько К.А.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що між позивачем та ОСОБА_3 12.01.2022 був укладений договір грошової позики, відповідно до якого позивач надав грошові кошти відповідачу у сумі 160 000 доларів США терміном повернення до 12.01.2024 року (включно).

Позивач виконав свої зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти обумовлені договором.

Відповідач умови договору не виконав, кошти у встановлений договором строк не повернув.

З урахуванням викладеного просить суд, стягнути з ОСОБА_3 на свою користь 160 000 доларів США та судові витрати.

Представниця позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду відзив на позов, у якому підтвердив факт укладання договору позики. Пояснив, що в цей час позбавлений можливості повернути борг у зв`язку з відсутністю заробітку. Кошти він взяв у борг для придбання заміського будинку для родини, однак після повномасштабного вторгнення його дружина - ОСОБА_4 з спільним сином ОСОБА_5 виїхали на проживання до Ізраїля, Польщі і Іспанії і всі кошти, отримані у борг від ОСОБА_2 були витрачені на переїзд родини і проживання за кордоном. З грудня 2024 року відповідач припинив підприємницьку діяльність і знаходиться у скрутному матеріальному становищі. Його прохання про відтермінування строку повернення позики позивач відхилив, чим порушив взяті на себе при укладенні договору зобов`язання. Крім того, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою суду від 03.09.2025 до участі у справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_4 , згідно пояснень якої вона не була присутня при укладанні договру та передачі грошових коштів. Про укладений чоловіком договір вона обізнана не була і не надавала йому згоди на його укладення. Вони ніколи не мали наміру придбати будинок у Обухівському районі Київської області. Передачу ОСОБА_3 їй коштів на переїзд до Ізраїлю та перебування там заперечує.

Заслухавши представницю позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 12.01.2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір грошової позики, згідно умов якого позивач передав відповідачу у власність грошові кошті в сумі 160 000 доларів США.

З розписки про отримання в борг грошових коштів, встановлено, що позичальник зобов`язався повернути зазначену суму грошової позики до 12.01.2024 (включно) (а.с. 18).

З моменту укладання договору до дня звернення до суду відповідачем кошти не повернуто.

Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.

Згідно з нормами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань, зокрема позики, в іноземній валюті, не суперечить чинному законодавству.

В зв`язку з вищезазначеним, позовна вимога щодо стягнення з відповідача основної заборгованості за договорами позики складає 160 000 доларів США, підлягає задоволенню в повному обсязі.

При цьому суд не вбачає підстав для встановлення цим рішенням мети запозичення коштів, джерел їх витрачання, використання їх в інтересах сім`ї чи ні, оскільки представлених учасниками справи доказів недостатньо для висновків суду про це.

Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідачки на користь позивачки судовий збір в сумі 15 140 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5,12,13,81,89,141, 200, 259, 263-264, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 :

- 160 000 (сто шістдесят тисяч) доларів США - основна сума боргу;

- 15 140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) гривень 00 копійок - судового збору.

Дані учасників справи

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Майбоженко