Вирок від 21 квітня 2026 р. у справі №754/5164/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/796/26

Справа№754/5164/26

Вирок

Іменем України

22 квітня 2026 року

м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12026100030000036 від 09.01.2026 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Києва, з середньою освітою, військовослужбовця за призивом по мобілізації військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант, одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України,

за участю сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_5 ,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ (місце, час, спосіб вчинення та наслідки кримінальних правопорушень, форма вини і мотиви кримінальних правопорушень)

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2025 № 342 ОСОБА_3 проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, зобов`язаний додержуватися вимог ст. ст. 6, 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію», органи Національної поліції України у своїй діяльності керуються Конституцією України та законами України і діють виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб що передбачені законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», на поліцію покладаються, зокрема, завдання щодо запобігання правопорушенням, їх припинення, а також вжиття заходів, спрямованих на виявлення та припинення кримінальних правопорушень.

Відповідно до типових посадових інструкцій інспекторів та поліцейського з обслуговування лівого берегу управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, що затверджені Наказом Департаменту патрульної поліції (далі - Департаменту) від 10.06.2025 № 1917, їх основними завданнями, зокрема є:

- сприяння, в межах компетенції та повноважень, забезпеченню реалізації задач Департаменту в межах завдань Національної поліції України;

-бути дисциплінованим, неухильно виконувати вимоги законодавства, накази і розпорядження командира взводу, командира роти, командира батальйону, начальника управління, начальника Департаменту та їх заступників;

-реагування на повідомлення про правопорушення (у тому числі ті, що надходять на службовий планшетний пристрій), а також самостійне виявлення правопорушень під час патрулювання та в інших випадках, передбачених законодавством;

-оперативність реагування на виклики та належне виконання завдань;

-дотримання службової дисципліни, належної тактики та заходів особистої безпеки;

-розгляд справ про адміністративні правопорушення, застосування заходів адміністративного впливу до правопорушників у випадках та спосіб, які передбачені законодавством;

-застосування заходів із забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення;

-забезпечення публічної безпеки і порядку під час проведення масових заходів;

- у випадках та в межах, передбачених законодавством України, виконання інших завдань патрульної поліції та інші.

Основними обов`язками інспектора та поліцейського взводу є:

-неухильне дотримання положень Конституції України, Правил дорожнього руху, Присяги поліцейського, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції;

-запобігання вчиненню правопорушень;

-безумовне виконання наказів (доручень) керівників, відданих (виданих) в межах повноважень та відповідно до законодавства України;

-ужиття в межах компетенції заходів для негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання службових обов`язків та невідкладного інформування про це безпосереднього керівника та інше.

У разі виявлення особи, яка відповідно до наявної у працівників Національної поліції інформації є військовослужбовцем та перебуває у розшуку у зв`язку із самовільним залишенням військової частини, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 Кримінального кодексу України, працівники поліції зобов`язані діяти межах наданих повноважень, спрямованих на припинення правопорушення, встановлення обставин його вчинення та забезпечення передачі такої особи до компетентного органу.

З урахуванням вимог Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», органом, уповноваженим на реагування на правопорушення, вчинені військовослужбовцями, є Військова служба правопорядку у Збройних Силах України, у зв`язку з чим працівники Національної поліції зобов`язані забезпечити доставлення такої особи до відповідного підрозділу Військової служби правопорядку.

Відповідно до ст.ст. 1, 2, 5 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», Військова служба правопорядку у Збройних Силах України є спеціальним правоохоронним формуванням у складі Збройних Сил України, на яке покладаються завдання щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців, а також реагування на правопорушення, вчинені військовослужбовцями.

Виходячи з вищевикладеного поліцейський взводу 2 роти 2 батальйону 4 полку 2 з обслуговування лівого берегу управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_6 та інспектор взводу № 2 роти № 2 батальйону № З полку № 2 з обслуговування лівого берегу управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_7 є службовими особами, оскільки наділені функціями представника влади, так як мають право ставити вимоги і приймати рішення, обов`язкові для виконання фізичними та юридичними особами, незалежно від їх відомчої приналежності.

Встановлено, що 09 січня 2026 року о 08 годині 00 хвилин поліцейський взводу 2 роти 2 батальйону 4 полку 2 з обслуговування лівого берегу управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_6 спільно із інспектором взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 полку № 2 з обслуговування лівого берегу управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_7 , перебуваючи в однострої поліцейського (форменому одязі), із наявними нагрудними жетонами, пройшли цільовий інструктаж, після чого отримали: нагрудні відео-реєстратори, табельну вогнепальну зброю, спеціальні засоби, службовий автомобіль та заступили на добове чергування до складу «РУБІН-353», з метою забезпечення громадського порядку на обслуговуваній території.

Так, 09 січня 2026 року близько 11 години 30 хвилин екіпаж «РУБІН-353» отримав від складу екіпажу «РУБІН-311» повідомлення про необхідність надання допомоги у доставленні до підрозділу Військової служби правопорядку у Збройних Силах України громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який згідно з відомостями інтегрованої інформаційно-пошукової системи «АРМОР», доступ до якої мають працівники Національної поліції України, є військовослужбовцем та перебуває у розшуку як особа, яка самовільно залишила військову частину.

09.01.2026 близько 11 години 50 хвилини, перебуваючи поблизу домоволодіння АДРЕСА_2 ОСОБА_3 , діючи єдиним протиправним умислом щодо уникнення відповідальності за самовільне залишення військової частини, а саме недоставлення його до підрозділу Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, перебуваючи на задньому сидінні службового автомобіля марки «Кia» моделі «Sportage», державний номерний знак НОМЕР_2 , у якому в цей момент перебував поліцейський взводу 2 роти 2 батальйону 4 полку 2 з обслуговування лівого берегу управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_8 та інспектор взводу № 2 роти № 2 батальйону № З полку з обслуговування лівого берегу управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_7 , у ході розмови із зазначеними працівниками патрульної поліції висловив усну пропозицію надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 1000 (одна тисяча) доларів США за можливість залишити місце події та не вживати щодо нього передбачених законом заходів працівниками поліції.

3 метою припинення протиправних дій працівники поліції попередили ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за пропозицію службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, передбачену ст. 369 КК України.

Не звертаючи уваги на попередження про кримінальну відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди службовій особі, 09.01.2026 близько 11 години 58 хвилини ОСОБА_9 , перебуваючи по вул. Рональда Рейгана у м. Києві та перебуваючи на задньому сидінні службового автомобіля марки «Кia» моделі «Sportage», державний номерний знак НОМЕР_2 , переслідуючи свій злочинний умисел, спрямований на уникнення передбаченої законом відповідальності за самовільне залишення військової частини та недоставляння його працівниками поліції до підрозділу Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, повторно усно висловив працівникам поліції пропозицію про надання неправомірної вигоди у розмірі 1000 (однієї тисячі) доларів США за невчинення дій з використанням наданої їм влади та службового становища, а саме за недоставлення його до підрозділу Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Реагуючи на незаконну поведінку ОСОБА_3 , поліцейський взводу 2 роти 2 батальйону 4 полку 2 з обслуговування лівого берегу управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_10 спільно із інспектором взводу № 2 роти № 2 батальйону № З полку № 2 з обслуговування лівого берегу управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_7 , дотримуючись вимог Законів України «Про Національну поліцію України» та «Про запобігання корупції», з метою припинення вказаного протиправного діяння, висловили усний наказ до ОСОБА_3 припинити чинити дане протиправне діяння та в черговий раз попередили його про кримінальну відповідальність за ст. 369 КК України, після чого здійснили повідомлення на спеціальну лінію «102» про виявлення кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, а саме у висолюванні пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.

ІІ. СТАТТІ (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Вищевказані протиправні дії ОСОБА_3 , кваліфікуються судом за ч. 1 ст. 369 КК України, як висловлення пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.

ІІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним, щиро розкаявся і підтвердив вищеописані встановлені судом обставини справи. Про свої протиправні дії дуже шкодує, просив вибачення за свій необдуманий вчинок.

Показання обвинуваченого є логічними і послідовними та не залишають суду «розумного сумніву» щодо їх правдивості та відповідності встановленим обставинам кримінального провадження.

Суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно всіх обставин справи, які ніким не оспорюються, проти цього не заперечують учасники судового розгляду, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, і у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, учасникам судового розгляду роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18 січня 1978 року, "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, з точки зору належності та допустимості, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження, та його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 369 КК України, як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь - якої дії з використанням наданого їй службового становища.

ІV. ПОКАРАННЯ

Відповідно до загальних засад призначення кримінального покарання, передбачених ст. 65 КК України, суд призначає покарання, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Так, санкцією ч.1 ст. 369 КК України передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий строк.

Відповідно до встановлених обставин, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке за класифікацією, визначеною ст. 12 КК України, є не тяжким злочином.

У відповідності до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Суд враховує, що юридична відповідальність особи, відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає - активне сприяння розкриттю злочину; щире каяття, яке полягає, зокрема, у визнанні у суді обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК щодо події кримінального правопорушення, у т.ч. час, місце, спосіб учинення.

Щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася (див. п. 3 ПП ВСУ від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).

Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого (див. постанову ВС від 22 березня 2018 року у справі № 759/7784/15-к).

Обвинувачений висловив щирий жаль з приводу учинених дій та осуд своєї поведінки, просив вибачення, за свої дії.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 : він раніше не судимий, одружений, військовослужбовець за призивом по мобілізації військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має постійне місце проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем служби характеризується негативно.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, його ставлення до вчиненого, обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, а також те, що ОСОБА_3 за час досудового розслідування та розгляду справи у суді свідомо і неухильно дотримувався загальноприйнятих норм і правил поведінки, встановлених у суспільстві, пануючих моральних принципів, а тому беручи до уваги зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення та запобігання вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини статті за якою кваліфіковано його діяння - ч.1 ст. 369 КК України.

Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, адже втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

V. МОТИВИ УХВАЛЕННЯ ІНШИХ РІШЕНЬ

Відповідно до ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Згідно з ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

У даному кримінальному провадженні витрати на залучення експерта - відсутні.

Запобіжний захід, стосовно ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні- не застосовувався.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд:

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

Документи, а саме: відео файл «09.01.2026 Рубін-352 369 ККУ».mp.4, розміром 1,37 ГБ, який міститься на цифровому носії інформації, диску формату DVD-R - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя: ОСОБА_1