Вирок від 21 квітня 2026 р. у справі №752/15345/22 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15345/22

Провадження №: 1-кп/752/753/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100010002100 від 02 вересня 2022 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у м. Кролевець Сумської області, має середню спеціальну освіту, неодруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, без офіційного місця роботи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

02 листопада 2018 року Оболонським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт на 100 годин;

31 січня 2021 року Шевченківським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці 12 днів, покарання відбуте,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

установив:

1.Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

ОСОБА_3 , будучи раніше судимим за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, 01 вересня 2022 року, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 42А у приміщенні ресторану «Крива піца», діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, таємно викрав належну ОСОБА_6 жіночу сумку, яка знаходилася на вішалці неподалік від барної стійки, всередині якої знаходились особисті речі потерпілої, а саме: студентський квиток, грошові кошти в сумі 400 грн, в сумі 15 Євро, зарядний пристрій, навушники до мобільного телефону «Iphone», записна книжка, зошит, пігулки та гаманець з банківськими картками «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , «Монобанк» № НОМЕР_2 , «ОщадБанк» № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , «Абанк» і «Пумб», які є офіційними електронними платіжними документами, чим заподіяв ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 2500 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, а також кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України, а саме викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.

2.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Відповідно до ч. 4 ст. 185 КК України передбачено кримінальну відповідальність за крадіжку, вчинену у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КК України повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 затверджено указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». З 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який вподальшому продовжено.

Відповідно до ч. 1 ст. 357 КК України викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, а так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, а також здійснення таких самих дій відносно приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах.

Відповідно до Закону України «Про інформацію», Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Закону України «Про банки та банківську діяльність» документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) - засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку. Одним з видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби (платіжні картки тощо). Тобто, як видно з аналізу законодавчих положень, платіжна картка є різновидом офіційних документів.

3.Позиції сторін та інших учасників судового провадження.

Прокурор в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Просив призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку, тривалістю 3 роки.

Обвинувачений вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав, розкаявся у вчиненому, зобов`язався не вчиняти правопорушень у майбутньому. Просив не призначати покарання, пов`язаного з реальним позбавленням волі.

Захисник не заперечувала проти доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. З урахуванням визнання вини, щирого каяття, добровільного відшкодування потерпілій заподіяних збитків, наявності у обвинуваченого на утриманні неповнолітньої дитини, просила призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України, не пов`язане з позбавленням волі.

4.Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений повідомив, що перебував у скрутному матеріальному становищі, тому за обставин, зазначених у зміненому прокурором обвинувальному акті, з корисливих мотивів, таємно викрав сумку потерлоії, в якій були особисті речі, документи, грошові кошти та банківські картки. Після вчинення кримінального правопорушення, заподіяну потерпілій шкоду відшкодував у подвійному розмірі.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

При цьому суд встановив, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст викладених в обвинувальному акті обставин, їх позиція є добровільною, а також роз`яснив учасникам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, допитавши в судовому засіданні обвинуваченого, дослідивши інформацію, що характеризує його особу, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, та ч. 1 ст. 357 КК України, а саме у викраденні офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.

5.Мотиви зміни обвинувачення чи визнання частини обвинувачення необґрунтованою.

Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

В ході судового розгляду підстав для зміни обвинувачення чи визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не встановлено.

6.Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування потерпілій завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до зміненого обвинувального акта в провину обвинуваченому не ставляться.

7.Мотиви призначення покарання.

Підстави для застосування положень ст. 49 КК України та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 357 КК України у зв`язку з закінченням строків давності відсутні, оскільки під час судового розгляду останній ухилявся від явки до суду, у зв`язку з чим був оголошений у розшук.

Згідно зі ст. 50, ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При призначенні покарання суд зважає на тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином і кримінальним проступком, обставини їх вчинення, вартість викраденого у потерпілої майна, дані про особу обвинуваченого, котрий раніше судимий, при цьому на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітнього сина, на якого сплачує аліменти, повністю визнав вину, розкаявся у вчиненому, добровільно відшкодував потерпілій завдану шкоду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкцій ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

При цьому, зважаючи на період часу, протягом якого обвинувачений перебував під вартою в межах даного кримінального провадження, відсутність у потерпілої претензій до нього у зв`язку з відшкодуванням заподіяних збитків, відсутність даних про вчинення обвинуваченим після 2022 року нових кримінальних правопорушень, а також з огляду на другорядну роль кари, як мети покарання, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_3 зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, із встановленням іспитового строку, який був би достатнім для того, щоб винний в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення, та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Підстави для застосування положень ст. 71 КК України при призначенні покарання відсутні, оскільки покарання за вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 31 січня 2021 року ОСОБА_3 , а кримінальне правопорушення, за яке він засуджений вироком Оболонського районного суду міста Києва від 02 листопада 2018 року й має невідбуте покарання підпадає під ознаки декриміналізації. Крім того, з дня набрання чинності вироком Оболонського районного суду міста Києва від 02 листопада 2018 року минули передбачені ст. 80 КК України строки.

8.Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлено.

9. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись статтями 368, 370, 371, 374, 376, 615 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, та призначити покарання:

за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років,

за ч. 1 ст. 357 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення ОСОБА_3 з 18 жовтня 2022 року по 27 листопада 2023 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, тривалістю 2 роки.

Покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п. 1, п. 2 ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Речові докази: диски з відеозаписами обставин вчинення кримінальних правопорушень залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1