Вирок від 20 квітня 2026 р. у справі №727/12559/25 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/12559/25

Провадження № 1-кп/727/216/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю захисника

ОСОБА_4 розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м.Чернівці в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) матеріали кримінального провадження /ЄРДР № 42024260000000153/ за обвинувальним актом щодо:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, уродженця с. Кучки, Пензенської області, РРФСР, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на території України не судимого,-

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

З 19.02.2014 року представниками Російської Федерації (далі - РФ) розпочато збройне вторгнення збройних сил РФ (далі - зс РФ), приховане твердженням керівників РФ про переміщення військових підрозділів в рамках звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту РФ та іншими підрозділами зс РФ здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечили військову окупацію території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя. 18.03.2014 р. РФ оголосила про включення Криму до складу РФ.

Одночасно з цим, протягом березня та на початку квітня 2014 року під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та зс РФ представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих РФ, взяли під контроль будівлі, в яких знаходилися місцеві органи виконавчої влади України, військові об`єкти України в окремих районах Донецької та Луганської областей України. 07.04.2014 в м. Донецьку створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі за текстом - «ДНР»), а 27.04.2014 в м. Луганську - терористичну організацію «Луганська народна республіка» (далі за текстом - «ЛНР»), у складі яких утворені незаконні збройні формування, які функціонують і до нині.

Надалі, 24.02.2022 року президент РФ оголосив початок так званої «спеціальної військової операції». Після цього, близько четвертої години ранку того ж дня, зс РФ, інші збройні формування РФ та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, ввійшовши з боку РФ, Республіки Білорусь та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось завданням ракетно-артилерійських ударів та бомбардувань авіацією об`єктів по всій території України.

З цього моменту сили оборони України здійснюють збройну відсіч вздовж всієї лінії фронту.

В свою чергу, громадянин РФ, ОСОБА_5 , будучи губернатором Бєлгородської області РФ, перебуваючи на вказаній посаді з 27.09.2021 по теперішній час (з 18.11.2020 по 27.09.2021 був тимчасово виконуючим обов`язки губернатора Бєлгородської області РФ), виконуючи при цьому адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, маючи в своєму підпорядкуванні значне коло осіб з числа державних службовців органів влади Бєлгородської області (РФ), діючи за попередньою змовою із останніми та з іншими особами, з моменту оголошення початку так званої «спеціальної військової операції», тобто з 24.02.2022 р., й по теперішній час, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, на виконання свого злочинного умислу, направленого на надання матеріальних та фінансових ресурсів для здійснення фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, використовуючи свій адміністративний вплив та адміністративний ресурс, як особисто, так і через надання відповідних доручень, вчиняв дії, що спрямовувались на матеріальне забезпечення шляхом придбання та подальшої передачі матеріальних ресурсів у вигляді військової техніки, обладнання, амуніції, засобів індивідуального захисту, медичних препаратів, продуктів харчування, будівельних матеріалів та інших матеріальних цінностей представникам військових формувань РФ та окупаційної адміністрації, які, в свою чергу, використовували їх з метою захоплення території України, тобто зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, під час ведення повномасштабної війни РФ проти України.

При цьому, ОСОБА_5 та підпорядковані йому службові особи органів державної влади Бєлгородської області, а також представники спеціально створених фондів та громадських організацій, що діяли за його дорученням та за попередньою змовою із останнім, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання матеріальних ресурсів для здійснення фінансування дій, вчинених представниками військових формувань РФ з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, використовуючи механізм передачі інформації для широкого загалу, розміщували у відповідних текстових, фото- та відеопублікаціях на веб-ресурсах російських засобів масової інформації відомості у вигляді звітів перед жителями РФ та Бєлгородської області про перелік придбаних та поставлених матеріальних цінностей підрозділам військових формувань держави - агресора.

Так, ОСОБА_5 , не пізніше 03.04.2023, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, здійснюючи свою протиправну діяльність, спрямовану на матеріальне забезпечення військовослужбовців зс РФ, з метою окупації території України, організував передачу матеріальних засобів, а саме: обмундирування, будівельних матеріалів та інших засобів мобілізованим військовослужбовцям Білгородської області РФ, які беруть безпосередню участь у бойових діях проти ЗС України на території Луганської області.

Також ОСОБА_5 , будучи губернатором Бєлгородської області, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, не пізніше 22.09.2023, перебуваючи у м. Бєлгород РФ, діючи за попередньою змовою з підпорядкованими йому службовими особами органів державної влади Бєлгородської області, здійснюючи свою протиправну діяльність, спрямовану на матеріальне забезпечення представників військових формувань РФ з метою окупації території України, організував передачу спорядження, військового одягу та продовольства представникам підрозділів зс РФ, які ведуть бойові дії проти Збройних Сил України на території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

Окрім цього, ОСОБА_5 , не пізніше 29.07.2024, перебуваючи у м. Бєлгород РФ, діючи за попередньою змовою з підпорядкованими йому службовими особами органів державної влади Бєлгородської області, здійснюючи свою протиправну діяльність, спрямовану на матеріальне забезпечення представників військових формувань РФ, організував передачу підрозділам зс РФ, які приймають участь у так званій «спеціальній воєнній операції» та ведуть бойові дії проти зс України на території Донецької та Запорізької областей автомобільні шини, радіостанції та інші матеріальні ресурси.

Разом з тим, ОСОБА_5 , не пізніше 17.10.2024, продовжуючи свою протиправну діяльність, спрямовану на матеріальне забезпечення представників військових формувань РФ з метою окупації території України, організував передачу військовослужбовцям зс РФ, які приймають участь у бойових діях проти ЗС України, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України сімдесят комп`ютерів для оснащення комп`ютерних класів для підвищення їх професійного рівня.

Також ОСОБА_5 , не пізніше 21.01.2025, здійснюючи свою протиправну діяльність, спрямовану на матеріальне забезпечення представників військових формувань РФ з метою окупації території України, перебуваючи у м. Бєлгород РФ, організував передачу підрозділам зс РФ, які ведуть бойові дії проти Збройних Сил України на території Донецької області, п`ятдесят комп`ютерів та станції-сервери для полегшення виконання бойових завдань з використанням безпілотних літальних апаратів.

Окрім цього, ОСОБА_5 , не пізніше 06.02.2025, перебуваючи у м. Бєлгород РФ, діючи за попередньою змовою з підпорядкованими йому службовими особами органів державної влади Бєлгородської області, здійснюючи свою протиправну діяльність, спрямовану на матеріальне забезпечення представників військових формувань РФ, організував передачу підрозділам зс РФ, які приймають участь у так званій «спеціальній воєнній операції» та ведуть бойові дії проти ЗС України на території Донецької та Луганської областей, вантаж з газовими горілками, газовими балонами, газовими плитами, тепловими пушками та іншим обладнанням та спорядженням.

Отже, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді губернатора Бєлгородської області, умисно, добровільно, у період з 03.10.2022 по 06.02.2025, здійснював за попередньою змовою групою осіб фінансове та матеріальне забезпечення військовослужбовців зс РФ, які беруть участь у бойових діях проти сил оборони України, з метою зміни меж території та державного кордону України, на порушення порядку встановленого Конституцією України.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене, ч. 3 ст. 110-2 КК України, а саме: фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини тощо (пп. 2, 3, 10 ч. 1 ст. 7 КПК України).

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом.

Обвинувачений ОСОБА_5 повідомлявся про те, що відносно нього розпочато кримінальне провадження, щодо перебування його в розшуку та що відносно нього винесено повідомлення про підозру, із спрямуванням обвинувального акту до суду, що підтверджується розміщенням відповідних відомостей в офіційному друкованому виданні загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора України та спрямуванням повісток про його виклик до органу слідства на офіційну електронну скриньку тимчасово виконуючого обов`язки губернатора Бєлгородської області ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 : «повістки про виклик до слідчого Відділу УСБ України в Чернівецькій області на 09.09.2025 року, 10.09.2025 року та 11.09.2025 року», куди також направлено повідомлення про підозру.

В судові засідання обвинувачений також повторно не з`явився. На судові повістки (оголошення в засобах масової інформації), зокрема поданих до газети «Урядовий кур`єр», а також розміщених на веб-сайті Шевченківського районного суду м. Чернівці та офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора України з викликом на 23.10.2025 року, 26.11.2025 року, 12.12.2025 року, 09.01.2026 року, 02.02.2026 року, 27.02.2026 року, 30.03.2026 року та на 21.04.2026 року, обвинувачений не прибув, про поважність причин неявки суд не повідомив, у зв`язку з чим судом у відповідності до вимог ст. 323 КПК України згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09.01.2026 року кримінальне провадження було розглянуто в порядку спеціального судового провадження.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову обвинуваченого ОСОБА_5 , який в свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права постати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри ухилитись від кримінальної відповідальності.

При цьому, суд урахував правові позиції Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа «Колоцца проти Італії» (Colozza v. Italy), рішення від 12 лютого 1985 року; справа «Шомоді проти Італії» (Somogyi v Italy), рішення від 18 травня 2004 року та інші), за якими суд під час розгляду справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати, чи були вжиті всі можливі, передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

А також, суд враховує, що відповідно до правових висновків викладених в постанові Великої палати Верховного Суду №415/2182/20 від 28 лютого 2024 року, «не дивлячись на те, що у справі Санадера було «вкрай малоймовірно», що обвинувачений міг знати про кримінальне провадження (враховуючи умови ескалації війни в Хорватії, час початку кримінального провадження і той факт, що заявник проживав на території, яка не контролювалася національними органами влади, у зв`язку із чим вони не могли повідомити його про кримінальне провадження або забезпечити його присутність), ЄСПЛ зробив висновок, що за конкретних обставин цієї справи, враховуючи тяжкість злочину, на який не поширюються строки давності, проведення слухання за відсутності заявника саме по собі не суперечило статті 6 Конвенції та було співмірним з великим суспільним інтересом та інтересом потерпілих у здійсненні правосуддя. Разом з тим, ЄСПЛ встановив порушення цієї норми у зв`язку з відмовою національних судів здійснити повторний розгляд справи за заявою засудженого.

Отже, спираючись на наведені загальні стандарти, сформовані в практиці ЄСПЛ, а також на обставини цього кримінального провадження, Велика Палата не знаходить підстав вважати, що спеціальний судовий розгляд за відсутності обвинувачених, кожен з яких був представлений захисником, сам по собі становив порушення ст. 6 Конвенції».

У той же час ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від правосуддя суд розцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Захисник обвинуваченого у судовому засіданні - адвокат ОСОБА_4 не заперечував щодо розгляду даної кримінальної справи в порядку спеціального судового провадження. Зазначив, що не мав можливості зв`язатися з обвинуваченим і з`ясувати в нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Просив призначити останньому мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.3 ст. 110-2 КК України.

При цьому, судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного кримінального провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення РФ на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку РФ частини території України є загально відомими фактами, що засуджені міжнародними актами колективного реагування, а, відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.

Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, підтверджується письмовими доказами, дослідженими та проаналізованими судом, а саме:

- витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42024260000000153 від 12.09.2024 року відносно особи - громадянина РФ ОСОБА_5 про початок проведення досудового розслідування з відповідною правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України) (т.1 а.с. 1-3);

- рапортом про виявлене кримінальне правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України на ім`я начальника 2 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Чернівецькій області від 09.09.2024 року, згідно якого встановлено, що громадянин РФ ОСОБА_5 - російський державний і політичний діяч, губернатор Бєлгородської області, секретар Бєлгородського відділення парті «Единая Россия» від 25.03.2022 року, член Державної ради Російської Федерації від 16.11.2021 року, використовуючи займане службове становище та наявні владні повноваження, нехтуючи принципами суверенності та недоторканості державних кордонів України, вчиняє умисні дії спрямовані на забезпечення всебічної підтримки громадян РФ, які приймають участь у бойових діях на території України, основною метою яких є зміна територіальних меж та кордонів держави (т.1 а.с.6-7);

- протоколом огляду від 02.08.2025 року відкритих ресурсів мережі Інтернет, а саме публікації про організацію губернатором Бєлгородської області РФ ОСОБА_5 фінансового та матеріального забезпечення військовослужбовців зс РФ, які беруть участь у бойових діях проти сил оборони України, зокрема за посиланнями: інтернет сайт «bel.ru», де встановлено публікацію за 17.03.2023 про те, що ОСОБА_5 повідомляє про надання допомоги військовим РФ на території Херсонської області, а саме надання будівельних матеріалів, електростанцій, додаткового обладнання та спорядження, також вказано, що раніше їм було поставлено 3000 одиниць спеціальної техніки, та ряд речей, починаючи з планшетів і закінчуючи квадрокоптерами; а також інтернет сайту «shebsoc.ru», де встановлено публікацію за 17.03.2023 про те, що ОСОБА_5 повідомляє про перебування на території Херсонської області 500 військових РФ та надання їм допомоги на території Херсонської області, а саме надання будівельних матеріалів, електростанцій, додаткового обладнання та спорядження (т.1 а.с.224-233);

- протоколом огляду від 07.08.2025 року офіційного каналу у соціальній мережі «Телеграм» губернатора Бєлгородської області ОСОБА_5 під назвою « ОСОБА_6 », згідно якого встановлено фотозображення та відеопублікацію ОСОБА_5 з прив`язкою до російського офіційного державного сайту «knd.gov.ru». На вказаному каналі виявлено два відеоролики, де 21.01.2025 року ОСОБА_5 повідомляє про доставку військовим РФ комп`ютерів і на другому відео - 06.02.2025 року доставка військовим РФ, які перебувають в так званих «лнр» та «днр», газових горілок, газових балонів, плиток, теплових пушок, ліків та оголошує те, що вже більше шести з половиною тисяч тон вантажу їм відправлено (т.1 в.с.234-240);

- протоколом огляду від 04.08.2025 року офіційного каналу у соціальній мережі «Телеграм» губернатора Бєлгородської області ОСОБА_5 під назвою « ОСОБА_6 », згідно якого встановлено: публікацію ОСОБА_5 за 18.11.2023., згідно якої ОСОБА_5 вказує, що військовим РФ було передано автономні радіостанції, генератори, насосні станції, будівельні матеріали, маскувальні сітки та інше (до публікації додано 9 фото); відеопублікацію ОСОБА_5 за 29.07.2024, де ОСОБА_5 вказує, що на передову в так звану «днр» та м. Запоріжжя відправили автомобільні шини, радіостанції, воду та будуть ще посталяти; відеопублікацію ОСОБА_5 за 17.10.2024., де ОСОБА_5 вказує на доставку військовим РФ 70 компютерів; відеопублікацію за 21.01.2025., де ОСОБА_5 повідомляє про відправку комп`ютерів і серверів; відеопублікацію за 06.02.2025., де ОСОБА_5 повідомляє про відправку газових горілок, газових балонів, запасних балонів, плит, теплових пушок, ліків та оголошує те, що вже більше шести з половиною тисяч тон вантажу їм відправлено (т.2 а.с.1-25);

- протоколом огляду від 07.08.2025 року відкритих ресурсів мережі Інтернет, а саме публікації щодо особи - губернатора Бєлгородської області РФ ОСОБА_5 , зокрема сайту федеральної податкової служби РФ, у відповідності до якого згідно виписки з єдиного реєстру юридичних осіб «правильтество белгородськой области» очолює губернатор ОСОБА_5 »; сайту партії РФ «Единая Россия», де розміщена біографія ОСОБА_5 , та вказується, що він є секретарем Бєлгородського відділення партії та губернатором Бєлгородської області, з фотознімком ОСОБА_5 на сайті; а також сайту «російської вікіпедії» по ОСОБА_5 , де розміщена біографія ОСОБА_5 , в тому числі інформація, що з 18.11.2020 року він виконував обов`язки губернатора, а з 19.09.2021 року за результатами виборів став губернатором (т.2 а.с.26-72);

- висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України №СЕ25-13/Л/1/6 від 21.08.2025 року, - за результатами проведення портретної експертизи - встановлено, що у відеозаписі формату «МР4» під назвою «Video 06.02.2025» та на фотозображенні з файлу формату «JPG» під назвою «photo - 1639129406», отриманого під час огляду сайту «Единая Россия», наданого як порівняльний матеріал зображення громадянина РФ ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зображена одна й та сама особа (т.2 а.с.78-86);

- висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України №3/Л/1/8 від 20.08.2025 року, - за результатами проведення судово-лінгвістичної експертизи - встановлено, що у наданому на дослідження матеріалі, а саме публікаціях ОСОБА_5 , які розміщені в період з 25.09.2022 по 06.02.2025 на його офіційному каналі у соціальній мережі «Телеграм» під назвою « ОСОБА_6 », встановлено наявність висловлювань з ознаками здійснення ним фінансової підтримки, матеріального і технічного забезпечення військовослужбовців збройних сил Російської Федерації, що здійснюють збройну агресію проти України, та їхніх дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України (т.2 а.с.91-102).

Крім цього, судом також встановлено, що постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Чернівецькій області ОСОБА_7 від 12.09.2025 року підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у державний, міждержавний та міжнародний розшук (т.1 а.с.84-85).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.09.2025 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. (т.1 а.с. 98-100).

Згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.09.2025 року було надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування по даному кримінальному провадженню стосовно ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 110-2 КК України. (т.1 а.с.108-110).

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 09.01.2026 року постановлено здійснювати спеціальне судове провадження стосовно ОСОБА_5 (т.3 а.с.86-87).

Будь-яких інших доказів під час судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 КК України іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили кримінальні правопорушення за її межами, підлягають в Україні відповідальності за цим Кодексом у випадках, передбачених міжнародними договорами або якщо вони вчинили передбачені цим Кодексом тяжкі або особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України.

Той факт, що обвинувачений є представником влади держави-агресора та не є представником влади держави Україна, в даному випадку не впливає на кваліфікацію вчиненого злочину.

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши надані стороною обвинувачення докази, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає вищеперелічені докази належними, допустимими, достовірними та в своїй сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 110 КК України.

Проаналізувавши наведені докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження під час судового слідства, його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 110-2 КК України - як фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб.

Разом з тим, щодо інкримінованих ОСОБА_5 дій у частині підписання ним як губернатором Бєлгородської області РФ постанов про встановлення та забезпечення одноразових регіональних грошових виплат, зокрема постанов №171 від 03.10.2022 року, №189 від 24.10.2022 року, №206 від 10.11.2022 року, №60 від 18.04.2023 року, №154 від 01.11.2023 року та №120 від 14.08.2024 року, то зазначені епізоди підлягають виключенню з обвинувачення, виходячи з наступного.

Так, статтею 110-2 КК України передбачена відповідальність за фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України (ч. 1 ст. 110-2 КК України), що по суті інкримінується обвинуваченому ОСОБА_5 по цим епізодам.

Приміткою до зазначеної статті визначено, що фінансуванням таких дій є дії, вчинені з метою їх фінансового або матеріального забезпечення.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні серед іншого підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення).

При цьому, спеціальний умисел обвинуваченого передбачений ст. 110-2 КК України по зазначеним епізодам органом досудового розслідування - не доведений.

Із матеріалів вищевказаного кримінального провадження відносно ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 110-2 КК України вбачається, що сторона обвинувачення на підтвердження інкримінованих останньому дій посилається на постанови підписані особисто губернатором Бєлгородської області РФ ОСОБА_5 , а саме: №171 від 03.10.2022 року, №189 від 24.10.2022 року, №206 від 10.11.2022 року, №60 від 18.04.2023 року, №154 від 01.11.2023 року та №120 від 14.08.2024 року про встановлення одноразових регіональних грошових виплат (т.1 а.с.142-143, 145-154, 161-166,177-180).

Дослідивши та проаналізувавши вищезазначені постанови, судом встановлено, що за своєю юридичною природою вони є нормативними актами про встановлення та зміну одноразових регіональних виплат із резервного фонду уряду Бєлгородської області РФ, що призначені до виплат фізичним особам, які проходять військову службу, були мобілізовані або уклали відповідні контракти.

Тобто такі акти уряду Бєлгородської області РФ є рішеннями у сфері бюджетного та соціального забезпечення, та не можуть свідчити про безпосереднє фінансування обвинуваченим конкретних бойових операцій, військових підрозділів, озброєння, техніки чи іншого матеріального ресурсу, необхідного для ведення воєнних дій.

Як вбачається з первинних постанов губернатора Бєлгородської області ОСОБА_5 №171 від 03.10.2022 року «Про надання одноразової регіональної грошової виплати» (т.1 а.с.142-143) та №189 від 24.10.2022 року (т.1 а.с.146-147) такі дії обвинувачений ОСОБА_5 здійснював у відповідності з федеральним законом від 28.03.1998 року №53-ФЗ та указом президента Російської Федерації від 21.09.2022 року №647, що вбачається зі змісту зазначених постанов.

Крім цього, як вбачається зі змісту зазначеної постанови, (т.1 а.с.142-143), міністерству фінансів та бюджетної політики Бєлгородської області постановлено забезпечити виділення грошових коштів з резервного фонду уряду Бєлгородської області на здійснення цих виплат. А також, той факт, що ці гроші були виділені з бюджету Бєлгородської області вбачається з наявного в матеріалах справи протоколу огляду від 04.08.2025. (зокрема публікації та відеоролика за 07.10.2022.).

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 , в даному випадку, діяв межах реалізації наданих йому владних повноважень, а виділені грошові кошти належали уряду.

За таких обставин суд приходить до висновку, що наведені стороною обвинувачення обставини, пов`язані з підписанням ОСОБА_5 постанов про встановлення одноразових регіональних виплат, самі по собі не підтверджують наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 110-2 КК України.

Враховуючи викладене, зазначені епізоди обвинувачення стосовно підписання обвинуваченим ОСОБА_5 як губернатором Бєлгородської області постанов: №171 від 03.10.2022 року, №189 від 24.10.2022 року, №206 від 10.11.2022 року, №60 від 18.04.2023 року, №154 від 01.11.2023 року, №120 від 14.08.2024 року про одноразові регіональні грошові виплати, підлягають виключенню з обвинувачення ОСОБА_5 , як такі, що не підтверджують наявності у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 110-2 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що скоєний обвинуваченим злочин відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії тяжких злочинів.

Обставин, що пом`якшують відповідальність обвинуваченого згідно вимог ст. 66 КК України - судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст.67 КК України - судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

За наведених обставин, враховуючи той факт, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин проти основ національної безпеки України, в період встановленого в Україні воєнного стану, що грубо суперечить порядку, встановленому Конституцією України, зазначені діяння вчинялись протягом тривалого часу, враховуючи підвищену суспільну небезпечність даного злочину, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без реального відбування покарання. Покарання обвинуваченому необхідно призначити у вигляді позбавлення волі в межах санкції інкримінованому ОСОБА_5 кримінального правопорушення, та призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна з позбавленням права обіймати посади пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки.

Саме таке покарання, на переконання суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого.

Строк відбування основного покарання обвинуваченого необхідно рахувати з моменту його фактичного затримання після звернення вироку до виконання.

Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст.124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 59, 65-67, 110 КК України, ст. ст. 84-86,124, 371, 323, 368, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд,-

У Х ВА Л И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, уродженця с. Кучки, Пензенської області, РРФСР, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.110-2 КК України, та призначити йому покарання за даною статтею КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна з позбавленням права обіймати посади пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки.

Початок строку відбування основного покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання після звернення вироку до виконання.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій ОСОБА_5 обчислювати з моменту відбуття ним основного покарання у вигляді позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати в сумі 21839 (двадцять одну тисячу вісімсот тридцять дев`ять) гривень 30 (тридцять) копійок за проведення по справі судових експертиз.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та захиснику обвинуваченого. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених статтею 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених статтею 399 КПК України.

Головуючий суддя: ОСОБА_1