Вирок від 20 квітня 2026 р. у справі №489/1200/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/1200/26

Провадження № 1-кп/489/604/26

В И Р О К

іменем України

21 квітня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складіголовуючого судді

ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 24.12.2025 під№ 12025152040001383 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_4 всупереч вимог ст. 178 Цивільного кодексуУкраїни, п. 9, 15 «Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою КМУ № 576 від 12.10.1992 року, п. 2 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, п. 1 додатку № 1 Постанови Верховної Ради України №2471-XII від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», п.п. 14, 17 розділу І Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 359 від 29.06.2005, за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, місці та часі, але не пізніше 24.12.2025, діючи з прямим умислом, направленим на незаконне придбання, носіння, зберігання бойових припасів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав бойовий припас - наступальну осколкову ручну гранату М-67, яку, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, носив при собі в кармані куртки до 14:35 24.12.2025, а саме до часу її виявлення та вилучення правоохоронними органами під час перевірки документів на літній терасі магазину «Апельсин» за адресою: м. Миколаїв, вул. Новобузька, 94.

ІІ. Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України як носіння, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, не заперечував проти обставин встановлених під час досудового розслідування. Суду пояснив, що 24.12.2025 приблизно о 14:00 пішов до магазину де придбав алкогольний напій «Рево» та цигарки. Повертаючись додому, вживаючи алкогольний напій «Рево», на узбіччі виявив гранату, що була втиснута у глину. Спочатку думав, що граната є учбовою, проте коли підняв усвідомив, що граната бойова. Різницю між навчальною та бойовою гранатою розуміє, оскільки проходив базову загальновійськову підготовку під час мобілізації. Вказану гранату поклав до кишені та пішов додому. Через деякий час приблизно о 14:35 того ж дня на літній терасі магазину «Апельсин», що неподалік від його дому, до нього підішли працівники поліції для перевірки документів. На запитання поліцейських про наявність заборонених предметів, повідомив, що знайшов гранату, яку працівники поліції у нього вилучили.

Зазначив, що усвідомлює протиправність своєї поведінки, шкодує про вчинене, просив не застосовувати покарання пов`язане з позбавленням волі, оскільки у нього на утриманні перебуває малолітня дочка, якою він опікується самостійно. Також пояснив, що до мобілізації був офіційно працевлаштований, отримував офіційний дохід. Протягом останнього року проживає з жінкою без реєстрації шлюбу.

ІV. Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та вважає можливим розглянути справу на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України. Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

V. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття. Обставиною, яка обтяжує покарання – вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

VI. Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує: характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину; особу винного, який має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, не одружений, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; наявність пом`якшуючої та обтяжуючої обставин.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.

Зважаючи, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, а також відсутність тяжких наслідків злочину, особу ОСОБА_4 , який має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні малолітню дитину, виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття призначеного йому покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбачених ст.ст. 75, 76 КК України.

Перелічені обставини дійсно можуть бути підставою для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням, оскільки ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що також підтверджується його поведінкою після вчинення злочину, його критичним ставленням до скоєного, усвідомлення своєї провини і засудження своєї протиправної поведінки, що свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання.

VІІ. Судові витрати.

Вирішуючи питання про розподіл процесуальних витрат, суд бере до уваги, що згідно з частиною 2 статті 124 КПК, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Отже, витрати, пов`язані із проведенням у даному провадженні судової вибухово-технічної експертизи від 06.02.2026 № СЕ-19/115-25/21359-ВТХ у сумі 7 131,20 грн підлягають стягненню з обвинуваченого.

VIII. Речові докази.

Визнана у кримінальному провадженні речовим доказом наступальна осколкова ручна граната М-67 знищена під час проведення експертизи згідно Акту від 06.02.2026 № 68/32 знищення (знешкодження) вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують, а її осколки і деталі також підлягають знищенню.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 373, 374, 377 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2, ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою», обраний відносно ОСОБА_4 скасувати, звільнивши з-під варти в залі суду.

У разі направлення ОСОБА_4 , звільненого від покарання з випробуванням, для відбування покарання, призначеного цим вироком, зарахувати на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 24.12.2025 по 21.04.2026 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 7 131 (сім тисяч сто тридцять одну) грн 20 коп.

Речові докази:

1) осколки і деталі наступальної осколкової ручної гранати М-67, упаковані разом з первинним упакуванням у сейф-пакет № 3612588, – знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва з урахуванням обмежень, визначених ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1