Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №380/24785/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/24785/24 пров. № А/857/18499/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року (ухвалене головуючим – суддею Крутько О.В. у м. Львів) у справі № 380/24785/24 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:

скасувати Рішення Головного управління ДПС у Львівській області №33518/6/13-01-24-11 від 04.11.2024 про виключення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платника єдиного податку;

зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області відновити з 01.10.2024 Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку третьої групи за ставкою п`ять відсотків.

В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що рішенням Головного управління ДПС у Львівській області фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 виключено з реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024. В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що у фізичної особи-підприємства наявні види діяльності, які не дають права застосувати спрощену систему оподаткування. Позивач зазначив, що не здійснює види діяльності, які передбачені абз. 5 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України, тому підстави для виключення з реєстру платника єдиного податку третьої групи ФОП ОСОБА_1 відсутні. Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 адміністративний позов задоволено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходи з того, що позивачка не здійснює видів діяльності, які передбачені підпунктом298.2.3. пункту 298.2 статті 298 ПК України, підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи ФОП ОСОБА_1 відсутні.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як суб`єкт господарювання. Основний вид діяльності: діяльність у сфері проводового електрозв`язку (КВЕД 61.10).

Згідно заяви від 03.12.2021, позивачка обрала спрощену систему оподаткування 3 група за ставкою 5 відсотків.

Головним управлінням ДПС у Львівській області було проведено аналіз установчих документів та діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань правомірності застосування спрощеної системи оподаткування в частині дотримання вимог абзацу 3 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України, наслідки якого оформлено актом від 01.10.2024 № 40974/13-01-24-11/ НОМЕР_1 .

За результатами аналізу даних Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку встановлено, що ФОП ОСОБА_1 є діючим надавачем електронних комунікаційних мереж та/або послуг.

Згідно висновків вказаного акту ФОП ОСОБА_1 , здійснюючи діяльність у сфері проводового електрозв`язку, не має права застосовувати спрощену систему оподаткування.

За результатами вказаної перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення від 04.11.2024 №33518/6/13-01-24-11 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024.

Не погоджуючись з рішенням про анулювання реєстрації платника єдиного податку, позивачка звернулася з цим позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України (далі - ПК України) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 ст. 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з п. 291.4 ст. 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності поділяються на чотири групи платників єдиного податку.

За приписами п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку: третя група: фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений ст. 299 ПК України.

Так, відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з п.299.2 ст. 299 ПК України цієї статті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

За приписами абзацу 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Згідно з п. 300.1 ст. 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до п. 299.11 ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

З системного аналізу зазначених правових норм можна дійти висновку, що реєстрація особи платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу виключно у випадках, прямо передбачених законодавством.

При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.

Апеляційним судом встановлено, що за результатами камеральної перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення від 04.11.2024 №33518/6/13-01-24-11 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024.

За висновками контролюючого органу, підставою прийняття оскарженого рішення було встановлення актом перевірки наявність в позивача видів дiяльностi, які відповідають класу 61.90 Iнша дiяльнiсть у сферi електрозв`язку, чим порушено підпункт 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК, оскільки застосування юридичними особами спрощеної системи оподаткування, у яких основний вид дiяльностi відповідає класу 61.90 Iнша дiяльнiсть у сферi електрозв`язку є неможливим.

Згідно з п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Клас 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку розділу 61 Телекомунікації (електрозв`язок) КВЕД ДК 009:2010 включає такі види господарської діяльності, як надання спеціалізованих телекомунікаційних додатків, таких як супутниковий трекінг (визначення місцезнаходження через супутник), комунікаційна телеметрія (техніка вимірювання відстані), та експлуатацію радіолокаційних станцій; експлуатацію супутникових терміналів, функціонально пов`язаних з однією або більше наземними телекомунікаційними системами та здатними передавати й одержувати дані від супутникових систем; надання доступу до мережі Інтернет через мережі, встановлені між клієнтами та інтернет-провайдерами, що не належать або контролюють ISP, таких як комутований доступ до мережі Інтернет тощо; надання телефонного зв`язку та доступу до мережі Інтернет в загальнодоступних будівлях; надання телекомунікаційних послуг за допомогою існуючих телекомунікаційних з`єднань: передавання голосу в реальному часі через інтернет-протокол (VOIP) та перепродаж телекомунікаційних послуг (наприклад, купівля та перепродаж ємності мережі без надання додаткових послуг).

Єдиним органом виконавчої влади, який має повноваження встановлювати види та опис електронних комунікаційних послуг є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку (НКЕК).

Згідно ч. 2 ст.16 Закону України «Про електронні комунікації» (далі - Закон № 1089-IX) суб`єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до регуляторного органу повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій (далі - Повідомлення). Обов`язок з надання Повідомлення не поширюється на надання послуг міжособистісних електронних комунікацій без використання ресурсу нумерації.

Відповідно до п.8 ч.3 ст.16 Закону № 1089-IX у Повідомленні зазначається вид та опис електронних комунікаційних послуг. Інформація вноситься до Повідомлення шляхом проставляння суб`єктом господарювання відмітки навпроти найменування відповідного виду послуг чи доступу. У разі відсутності в орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг, затвердженому регуляторним органом, послуги, яку надає суб`єкт господарювання, вид та опис такої послуги надаються в довільній формі.

На виконання зазначених вимог ст.16 Закону № 1089-IX прийнято постанову НКЕК від 20.04.2022 № 30 «Питання ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 07.05.2022 за №502/37838, якою затверджено Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг (у редакції постанови НКЕК від 21.09.2022 №168) (далі - Орієнтовний перелік). Орієнтовний перелік містить 18 видів електронних комунікаційних послуг.

При поданні Повідомлення суб`єкт господарювання самостійно визначає необхідний перелік видів електронних комунікаційних послуг згідно з Орієнтовним переліком, а в разі відсутності в Орієнтовному переліку послуги, яку надає суб`єкт господарювання, вид та опис такої послуги надаються ним в довільній формі.

На підставі поданих суб`єктами господарювання Повідомлень, НКЕК веде в електронному вигляді Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, за встановленими нею порядком та формою. Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг розміщений у відкритому доступі на офіційному веб-сайті НКЕК.

Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг у встановленому порядку отримують витяги з Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, які зокрема містять інформацію про код, вид та опис електронних комунікаційних послуг та код юридичних осіб за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) - для фізичних осіб - підприємців.

Єдиним ресурсом, де відображаються актуальні дані про постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, в тому числі про надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг (далі - Реєстр). Документом, який може підтвердити право суб`єкта господарювання на надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Витяг з Реєстру, наданий уповноваженими посадовими особами НКЕК.

Закон України «Про телекомунікації» втратив чинність 01.01.2022.

Законом України від 18.09.2019 № 102-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню» було припинено ліцензування діяльності у сфері телекомунікацій, що здійснювалась на виконання Закону України «Про телекомунікації» та передбачала ліцензування наступних видів діяльності у сфері телекомунікацій: діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного); діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного); діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку; діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

01.01.2022 набрав чинності Закон № 1089-IX, який не передбачає згаданих видів діяльності та, відповідно, в Орієнтовному переліку такі види діяльності відсутні.

Колегія суддів зазначає, що окремі норми актів законодавства України лишаються не приведеними у відповідність до Закону № 1089-IX, який прийнято з метою імплементації актів права ЄС, зокрема, Директиви 2018/1972 Європейського парламенту і ради від 11.12.2018 «Про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій».

Зазначені застарілі назви видів діяльності у сфері телекомунікацій, ще містяться у п.п.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про телекомунікації»: оператор телекомунікацій - суб`єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж; провайдер телекомунікацій - суб`єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку.

Відповідно до пункту 70 статті 2 Закону №1089-IX: оператор електронних комунікацій (оператор) - суб`єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов`язаними засобами.

У разі постачання електронних комунікаційних мереж оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж.

У разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг.

Відповідно до п.87 ст.2 Закону № 1089-IX постачальник електронних комунікаційних послуг - суб`єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг, та з пунктом 85 цієї статті постачальник електронних комунікаційних мереж - суб`єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов`язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж.

Згідно Закону № 1089-IX будь-який оператор електронних комунікацій може бути постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг, але не кожен постачальник електронних комунікаційних послуг є оператором електронних комунікацій.

В Офіційному узагальненому роз`ясненні наведено види електронних комунікаційних послуг, які максимально відповідають видам діяльності, зазначеним у підпункті 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПКУ, зокрема, це:

послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації, Код послуги - IC. S1;

послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж, Код послуги - OS. S1.

Тобто, лише при здійсненні цих 2 видів електронних комунікаційних послуг постачальник не може застосовувати спрощену систему оподаткування.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що під час реєстрації діяльності у НКЕК у відповідності до вимог Закону України «Про електронні комунікації» позивач не зазначав у якості діяльності такого виду діяльності як OS.SI: «Послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж» чи ІС.SI «Послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації».

Суд звертає увагу, що відповідно до положень розділу 1 Сфера застосування вступної частини до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457, КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Водночас Класифікація є механізмом спільної мови, що має використання в багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо), проте, не завжди адаптована до цього повною мірою. Отже, Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв`язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов`язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов`язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності - це припущення, а не доказ.

Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.

Отже, види діяльності у сфері електронних комунікацій, передбачені в Орієнтовному переліку можуть не збігатися з КВЕД, та такий збіг або його відсутність не створює прав та обов`язків для суб`єктів господарювання та жодні правові наслідки зазначеного відсутні.

Таким чином, оскільки позивач не здійснює видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, підстави для виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку відсутні.

З огляду на наведене вище рішення відповідача від 04.11.2024 № 33518/6/13-01-24-11 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відтак, враховуючи висновки суду щодо протиправності рішення Головного управління ДПС в Львівській області від 04.11.2024 № 33518/6/13-01-24-11, слід зобов`язати відповідача поновити статус платника єдиного податку позивачу та внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційні скарги належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційних скарг не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у справі № 380/24785/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді А. Р. Курилець

О. І. Мікула