Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №560/1889/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1889/26

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

21 квітня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О.

за участю:

секретаря судового засідання: Решкатюк Л.O.,

представників позивача: Биченко І.В., Казмірук Н.П.,

представника відповідача: Секрети О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом Красилівської міської ради Хмельницької області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

позивач, Красилівська міська рада Хмельницької області, звернулася в суд із позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (відповідача), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 28.01.2026 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Секрети Олега Миколайовича, винесену в рамках виконавчого провадження ВП № 79859523.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 02.03.2026 позов задовольнив.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року в справі № 560/5672/24 позивачем не виконано. Красилівською міською радою не надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, право на які буде або може бути виставлене на земельні торги у подальшому, саме по собі не передбачене серед самостійних, визначених у Земельному кодексі України підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту документації.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що судом першої інстанції розгляд справи проведено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, повно та всебічно досліджено наявні у справі докази та надано їм належну оцінку, а зроблені висновки у справі є правильними і законними.

Не погоджуючись з рішенням суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просили суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року в справі № 560/5672/24 визнано протиправним рішення Красилівської міської ради Хмельницької області у формі листа за № К/389/08-29/24 від 29.03.2024 та зобов`язано Красилівську міську раду Хмельницької області вирішити по суті заяву ОСОБА_1 від 13.03.2024 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельних ділянок з кадастровими номерами 6822789100:01:007:0004 та 6822789100:01:007:0005 у порядку визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", зокрема, ч. 1 ст. 59 цього Закону.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року в справі № 560/5672/24 вищевказане рішення залишено без змін.

На виконання Постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року у справі № 560/5672/24 Красилівська міська рада Хмельницької області 10.10.2024 року розглянула звернення ОСОБА_2 від 14.03.2024 року вх. № К/389/08-29/24 в порядку встановленому ч. 1 ст. 59 Закону та прийняла рішення № 9 "Про розгляд звернення ОСОБА_2 із земельного питання".

Зазначеним рішенням міська рада вирішила відмовити ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за кадастровими номерами 6822789100:01:007:0004 - площею 1,9324 га та 6822789100:01:007:0005 - площею 1,7025 га, які знаходяться на території Чепелівського старостинського округу Красилівської міської ради Хмельницької області з метою подальшої передачі в оренду у зв`язку із тим, що вказані земельні ділянки є сформованими, присвоєні кадастрові номера, визначена площа та включені до переліку земельних ділянок, право на оренду яких може бути отримано на земельному аукціоні (земельних торгах).

Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.01.2025 року № 560/15071/24 рішення Красилівської міської ради Хмельницької області від 10.10.2024 року № 9 "Про розгляд звернення ОСОБА_2 із земельного питання" скасовано.

17.12.2025 Хмельницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.

22.12.2025 державним виконавцем відкрито виконавче провадження та зобов`язано боржника протягом десяти робочих днів виконати рішення суду у спосіб та порядок встановлений виконавчим документом та направлено рекомендованою кореспонденцією боржнику для виконання.

В рамках провадження державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 340,00 грн та постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 32000,00 грн.

05.01.2026 на адресу відділу за вх.№34 надійшло повідомлення боржника з додатками, відповідно до яких Красилівська міська рада Хмельницької області просить закінчити виконавче провадження, так як рішення суду виконано 10.10.2024 до відкриття виконавчого провадження, а саме: Рішенням сорок восьмої позачергової сесії Красилівської міської ради восьмого скликання №9 від 10.10.2024 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельних ділянок з кадастровими номерами 6822789100:01:007:0004 площею 1,9324 га та 6822789100:01:007:0005 площею 1,7025 га які знаходяться на території Чепелівського старостинського округу Красилівської міської ради Хмельницької області з метою подальшої передачі в оренду у зв`язку із тим, що вказані земельні ділянки є сформованими, присвоєнні кадастрові номера, визначена площа та включені до переліку земельних ділянок, право на оренду яких може бути отримано на земельному аукціоні (земельних торгах).

28.01.2026 року державний виконавець Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України склав акт та виніс постанову про накладення штрафу, мотивуючи її невиконанням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду в справі № 560/5672/24 у спосіб та порядок встановлений виконавчим документом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, статтею 129-1 Основного Закону України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) (в редакції, яка була чинною на момент прийняття спірних постанов), зокрема

- виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню ( стаття 1 Закону № 1404-VIII);

- підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. (пункт 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII);

- виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. (частина 1 статті 18 Закону № 1404-VIII);

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. (пункт 1 частини 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII);

- за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. ( частина 1 статті 63 Закону № 1404-VIII);

- у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. ( частина 2 ст. 63 Закону № 1404-VIII );

- виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. ( частина 3 ст. 63 Закону № 1404-VIII);

- у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. ( частина 1 статті 75 Закону № 1404-VIII).

З системного аналізу вищевказаних правових норм видно, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.

При цьому, законодавцем визначено, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення).

Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.

Державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення.

Тобто, надаючи оцінку тому чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Відтак, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження".

Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №360/3573/20, від 13.10.2021 у справі №360/4705/20 та у справі №360/4708/20.

Як вірно зазначає суд першої інстанції, предметом доказування у цій справі є наявність або відсутність факту невиконання Красилівською міською радою Хмельницької області рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.07.2024 у справі № 560/5672/24 у спосіб та порядку, визначених виконавчим документом, а також встановлення на момент винесення постанови про накладення штрафу від 28.01.2026 факту невиконання такого рішення без поважних причин.

Як видно із резолютивної частини рішення суду у справі № 560/5672/24, залишеного без змін постановою апеляційної інстанції, на Красилівську міську раду покладено обов`язок вирішити по суті заяву ОСОБА_1 від 13.03.2024 у порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема частиною першою статті 59 цього Закону.

Водночас встановлено, що зміст зобов`язання, встановленого судовим рішенням, не передбачає обов`язку надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою, а зводиться саме до обов`язку розглянути заяву по суті та прийняти відповідне рішення у формі, визначеній законом.

Крім того, у справі № 560/5672/24 судом не надавалася оцінка правомірності підстав відмови ОСОБА_1 у задоволенні його заяви, суд визнав незаконні дії Красилівської міської ради виключно щодо порушення процедури її розгляду.

На виконання рішення суду у справі № 560/5672/24 10.10.2024 Красилівською міською радою прийнято рішення № 9 «Про розгляд звернення ОСОБА_2 із земельного питання», яким заяву розглянуто по суті та прийнято рішення про відмову у наданні дозволу із зазначенням мотивів такої відмови.

Зазначене рішення прийнято у формі рішення сесії міської ради, тобто у порядку, визначеному частиною першою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», що повністю відповідає способу виконання, визначеному судовим рішенням у справі № 560/5672/24.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що незважаючи на те, що рішення Красилівської міської ради від 10.10.2024 року № 9 «Про розгляд звернення ОСОБА_2 із земельного питання» в подальшому було скасоване, це ніяким чином не впливає на належність виконання рішення суду у справі № 560/5672/24, оскільки суд не зобов`язував Красилівську міську раду приймати рішення щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та не надавав оцінки правомірності першої відмови ОСОБА_1 у задоволенні його заяви.

Як вірно зазначає суд першої інстанції, на момент відкриття виконавчого провадження обов`язок, встановлений рішенням суду, уже був виконаний.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваної постанови про накладення штрафу та матеріалів виконавчого провадження не встановлено, що державним виконавцем належним чином з`ясовано та оцінено надані боржником докази виконання судового рішення, зокрема рішення сесії міської ради від 10.10.2024.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що такі дії відповідача ставлять під сумнів правомірність та обґрунтованість прийнятого міською радою рішення по суті заяви, оскільки вважає, що підстави відмови не відповідають вимогам земельного законодавства.

При цьому, у межах виконавчого провадження державний виконавець не наділений повноваженнями оцінювати правомірність рішення, прийнятого на виконання судового рішення, або підміняти суд у частині тлумачення змісту та обсягу зобов`язання, покладеного судовим актом.

Таким чином, у цій справі відсутній факт невиконання судового рішення, а відтак відсутній і склад правопорушення, передбачений частиною першою статті 75 Закону № 1404-VIII, який є обов`язковою умовою для накладення штрафу.

Як наслідок, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов Красилівської міської ради Хмельницької області та визнав протиправною і скасував постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 28.01.2026 ВП № 79859523 про накладення на Красилівську міську раду Хмельницької області штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.07.2024 року № 560/5672/24 зобов`язано Красилівську міську раду Хмельницької області вирішити по суті заяву ОСОБА_1 від 13.03.2024 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

На виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року у справі № 560/5672/24 Красилівська міська рада Хмельницької області 10.10.2024 року розглянула звернення ОСОБА_2 від 14.03.2024 року вх. № К/389/08-29/24 в порядку встановленому ч. 1 ст. 59 Закону та прийняла рішення № 9 «Про розгляд звернення ОСОБА_2 із земельного питання», що підтверджують факт розгляду заяви по суті.

Натомість, на виконання рішення суду було відкрито виконавче провадження в межах якого прийнята постанова про накладення штрафу відносно Красилівської міської ради Хмельницької області оскільки останньою рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.07.2024 року № 560/5672/24 не виконано.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , є учасником (стягувачем) у даному виконавчому провадженні, тому питання щодо належного виконання рішення суду боржником безпосередньо впливають на його права та інтереси.

Таким чином, не залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 судом першої інстанції є порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Проте, суд першої інстанції вищенаведених вимог КАС не дотримався, не залучив третю особу у справі.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду, тому керуючись статтею 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року скасувати.

Прийняти нову, постанову, якою позов Красилівської міської ради Хмельницької області задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 28.01.2026 ВП № 79859523 про накладення на Красилівську міську раду Хмельницької області штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 21 квітня 2026 року

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.