Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №560/14994/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/14994/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

22 квітня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці, Волинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької митниці, Волинської митниці, в якому, з врахуванням поданих уточнень, просила:

1. Визнати протиправною бездіяльність Волинської митниці щодо неналежної організації пропускної спроможності, оформлення та обліку часу черг (25.06–30.06.2022).

2. Визнати протиправними та скасувати ППР Хмельницької митниці:

№ UA400000202531 від 13.06.2025 (мито 13849,92 грн.).

№ UA400000202532 від 15.07.2025 (ПДВ 47306,71 грн. + штраф 9 461,34 грн.).

№ UA400000202533 від 15.07.2025 (акциз 46097,15 грн. + штраф 9 219,43 грн.).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що оскільки транспортний засіб було ввезено до 00:00 год. 01.07.2022 та вчасно було подано попередню митну декларацію, враховуючи що Закон не має зворотної дії в часі, до розмитнення вищевказаного транспортного засобу мають застосовуватися податкові пільги, а саме звільнення від сплати ввізного мита, акцизного податку та податку на додану вартість. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року позов задоволено частково.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем у справі до суду подано апеляційну скаргу в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати зазначене судове рішення прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.

Вказує, що відповідно до відомостей наданих Львівською митницею, перетин кордону відбувся 30.06.2022 о 22:04:58 год., а фактичний час прибуття товару в зону митного контролю за попередньою МД типу "ЕЕ" (відповідно до статті 94 Митного кодексу України, така попередня декларація виконує роль документу на підставі якого товар поміщається у внутрішній транзит (з пункту пропуску до митниці призначення), згідно з витягом із журналу в`їзду/виїзду в зону митного контролю ВМО №2 митного поста "Городок" Львівської митниці, зафіксовано 01.07.2022 о 09:56:43 год. за перепусткою №0-058160. Митне оформлення за додатковою МД типу "ДЕ" №UA209180/2022/045960 завершено 01.07.2022 року о 11 год. 55 хв. Оскільки МД від 01.07.2022 №UA209180/2022/045960 було подано з порушенням вимог статті 263 Митного кодексу України та товар фактично доставлений для митного контролю та оформлення 01.07.2022, то відсутні підстави для застосування пільги за кодом 311 до цього товару. За результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування товару, оформленого за МД від 01.07.2022 № UA209180/2022/045960, встановлено порушення: частини 1 статті 263, частини 1 статті 257, частини 1 статті 281, підпункту 1 пункту 911 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, пункту 69.24 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Встановлені порушення призвели до заниження податкових зобов`язань по сплаті митних платежів на загальну суму 88573,01 грн., в тому числі: ввізне мито – 13849,92 грн., акцизний податок – 36877,72 грн., податок на додану вартість – 37845,37 грн. Відповідач зазначає, що позивач розумів високу ймовірність недоставки товару до місця прибуття у межах строку дії пільги, але усвідомлено (у співпраці з декларантом), маючи намір скористатися пільгою, спробувала створити видимість дотримання строків, шляхом подання МД типу ІМ40ДЕ, заповненої із застосуванням пільги, до тогоим, що свідчить про зловживання ним своїми процесуальними правами, а тому суд вважає, що наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.

09.04.2026 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу. У поданому відзиві позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Хмельницької митниці. 2. Залишити рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року у справі № 560/14994/25 без змін.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 30.06.2022 о 22:45 год. декларантом ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах ОСОБА_1 подано до митного органу митну декларацію МД (типу "ДЕ") №UA209180/2022/045960 на автомобіль легковий, що використовувався, призначений для перевезення пасажирів, для використання по дорогах загального користування, марки FORD, модель FOCUS, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , загальна кількість місць, включаючи водія - 5, тип кузова - хетчбек, тип двигуна - дизель, об`єм циліндрів двигуна - 1997 см3, потужність - 85 кВт, номер двигуна - б/н.

Відповідно до відомостей наданих Львівською митницею, перетин кордону відбувся 30.06.2022 о 22:04:58 год., а фактичний час прибуття товару в зону митного контролю за попередньою МД типу "ЕЕ" (відповідно до статті 94 Митного кодексу України, така попередня декларація виконує роль документу на підставі якого товар поміщається у внутрішній транзит (з пункту пропуску до митниці призначення), згідно з витягом із журналу в`їзду/виїзду в зону митного контролю ВМО №2 митного поста "Городок" Львівської митниці, зафіксовано 01.07.2022 о 09:56:43 год. за перепусткою №0-058160. Митне оформлення за додатковою МД типу "ДЕ" №UA209180/2022/045960 завершено 01.07.2022 року о 11 год. 55 хв.

Документальною невиїзною перевіркою стану дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за МД від 01.07.2022 №UA209180/2022/045960 встановлено порушення частини 1 статті 263, частини 1 статті 257, частини 1 статті 281, підпункту 1 пункту 911 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, пункту 69.24 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 13849,92 грн., акцизного податку на суму 36877,72 грн. та податку на додану вартість на суму 37845,37 грн.

За результатами перевірки складено акт від 13.06.2025 №13/25/19/2219312880, яким встановлено викладені вище порушення.

За результатами розгляду заперечення від 21.06.2025 б/н до акта від 13.06.2025 №13/25/19/2219312880 Хмельницькою митницею вкладено висновок постійної комісії із розгляду спірних питань, заперечень та/або додаткових документів, що подаються до актів перевірок, з обґрунтуванням рішення щодо залишення акта перевірки без змін, а заперечення без задоволення.

15.07.2025 зареєстровано та направлено позивачеві податкові повідомлення-рішення № UA400000202531, № UA400000202532 та № UA400000202533 з розрахунком штрафних санкцій.

Не погодившись із вказаними рішеннями митного органу, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог частково.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Положення частини 1 статті 4 Митного кодексу України містить визначення основних термінів і понять, які вживаються в даному Кодексі, зокрема:

ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку (пункт 4);

випуск товарів - надання митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети (пункт 5);

митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання (пункт 21);

митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23);

митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24);

пропуск товарів через митний кордон України - надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення (49).

Згідно з частиною 1 статті 198 Митного кодексу України визначено, що митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України.

За приписами частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частинами 1, 8 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (…) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів та заявленої мети переміщення вносяться відповідні відомості, у тому числі у вигляді кодів (пункти 1 - 10).

За змістом статті 264 Митного кодексу України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації. З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частини 8 статті 264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, що мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

За приписами статті 278 Митного кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань зі сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 262 Митного кодексу України митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов у зв`язку з якими його надано.

Частина 1 статті 281 Митного кодексу України допускає встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

24.03.2022 Верховна Рада України прийняла Закон №2142-IX, який набрав чинності 05.04.2022, та яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, внесено до Податкового та Митного кодексів України такі зміни:

- у розділі XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України: пункт 69 підрозділу 10 доповнено підпунктом 69.24 такого змісту: "Тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту".

- розділі XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України: пункт 9 доповнено пунктом 9-11 такого змісту: " 9-11. Установити, що тимчасово, на період з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану", але не раніше 1 квітня 2022 року, до припинення чи скасування воєнного стану на території України, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу, здійснюється з урахуванням таких особливостей: 1) звільняються від оподаткування ввізним митом автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу".

Отже, виходячи із системного аналізу наведених вище норм, положення підпункту 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, в редакції Закону №2142-ІХ, а також пункту 9-11 розділу XXI Митного кодексу України застосовуються з 01.04.2022, оскільки про це міститься пряма вказівка у законі.

В подальшому абзаци 1-4 підпункту 1 пункту 9-11 розділу XXI Митного кодексу України та підпункту 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України виключені на підставі Закону №2325-IX від 21.06.2022, який набрав чинності 01.07.2022.

Таким чином, звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість, запроваджене Законом №2142-IX, діяло в період з 01.04.2022 по 01.07.2022.

Положеннями статті 3 Митного кодексу України регламентовано особливості застосування законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи.

Згідно із частиною 1 вказаної статті при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Частини 3 та 4 статті 3 Митного кодексу України передбачають, що норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. У разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Колегія суддів зазначає, що ввезення товару на митну територію України як операція, з якою в даному випадку законодавець пов`язує звільнення від обов`язку сплати митних платежів, не обмежується лише фактичним (фізичним) перетином товару через митний кордон України, натомість, така являє собою певний алгоритм дій, який складається з виконання низки необхідних митних формальностей.

Зміст статей 3 та 278 Митного кодексу України свідчить, що визначальним при застосуванні того чи іншого закону (у даному випадку - Закону, яким запроваджено преференції для декларанта), до правовідносин щодо визначення податкових зобов`язань, є саме дата подання митної декларації.

Аналогічний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 28.06.2023 у справі №160/11478/22.

При цьому, спірним у даній справі є питання щодо виду митної декларації, дата подання якої надавало позивачу права на застосування преференції.

За доводами відповідача необхідною умовою для звільнення від сплати ввізного мита, акцизного податку та податку на додану вартість на підставі Закону № 2142-ІХ є подання до 01.07.2022 митної декларації ДЕ (додаткової декларації), а не попередньої митної декларації ЕЕ.

В спростування вказаних висновків, позивач зазначає, що правовідносини з розмитнення автомобіля марки FORD, модель FOCUS, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 виникли 30.06.2022, з дати подання декларантом позивача попередньої декларації.

Визначаючись щодо питання подання якої декларації надає право на застосування преференції, запровадженої Законом №2142-IX, суд зазначає наступне.

Аналіз підпункту 69.24 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України свідчить, що підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком є операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових у митному режимі імпорту.

Зміст пункту 9-11 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України свідчить, що підставою для звільнення від оподаткування ввізним митом є операції з ввезення громадянами на митну територію України автомобілів для вільного обігу.

Відповідно до частини 6 статті 248 Митного кодексу України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із частиною 1 статті 258 Митного кодексу України під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим. Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим.

Відповідно до статті 259 Митного кодексу України попередня митна декларація подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

За даними Класифікатора типів декларацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1011 від 20.09.2012, декларація типу ЕЕ - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення, ЕА - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для випуску товарів у митний режим.

Згідно із частиною 13 статті 259 Митного кодексу України якщо попередня митна декларація містить лише відомості, достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення, або після оформлення попередньої митної декларації змінюються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, для випуску товарів декларантом або уповноваженою ним особою подається додаткова декларація.

Статтею 261 Митного кодексу України передбачено, що у разі подання відповідно до статей 259-260-1 цього Кодексу попередньої, тимчасової, спрощеної або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою, спрощеною або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

Статтею 74 Митного кодексу України визначено, що імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Згідно із частиною 1 статті 75 Митного кодексу України митний режим імпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, а також до продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території України.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що при імпорті товари випускаються для вільного обігу на митній території України після подання митної декларації ДЕ (додаткової декларації), а отже саме із моментом подання вказаної декларації пов`язані підстави застосування пільг, у тому числі передбачених Законом №2142-ІХ.

У ході судового розгляду даної справи встановлено, 30.06.2022 ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах ОСОБА_1 подано до митного органу:

- 30.06.2022 о 18:58:44 год. митну декларацію МД (типу "ЕЕ") №UA209000/2022/995313 на автомобіль легковий, марки FORD, модель FOCUS, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 ,

- 30.06.2022 о 22:46:06 год. митну декларацію МД (типу "ДЕ") №UA209180/2022/045960 на автомобіль легковий, марки FORD, модель FOCUS, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 .

Оскільки подання декларації (ДЕ) з метою розміщення ввезеного на митну територію України товару у митний режим імпорт здійснено до набрання чинності Законом №2325-ІХ, митне оформлення транспортного засобу, що ввозився позивачем, неправомірно здійснено на загальних підставах, зі сплатою митних платежів без застосування пільг, передбачених Законом №2142-ІХ.

Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що виявлені Хмельницькою митницею порушення частини 1 статті 263, частини 1 статті 257, частини 1 статті 281, підпункту 1 пункту 911 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, пункту 69.24 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, про заниження податкових зобов`язань по сплаті ввізного мита на суму 13849,92 грн., акцизного податку на суму 36877,72 грн. та податку на додану вартість на суму 37845,37 грн. не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим податкові повідомлення-рішення від 15.07.2025 №UA400000202531, №UA400000202532 та №UA400000202533 з розрахунком штрафних санкцій суд вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М.

Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.