Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №643/3348/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/3348/25

Провадження № 2/643/487/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря судового засіданні Ісоєва К.М., представника позивача – адвоката Захарова О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом адвоката Захарова Олександра Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитро Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ

Зміст позовних вимог

Адвокат Захаров О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 (позивач), просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 14.04.2021 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В., зареєстрований в реєстрі за № 8185, про стягнення з позивача на користь ТОВ «КФ.ЮА» (відповідач) заборгованості в загальному розмірі 82239,87 грн. (Виконавчий напис).

Обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги

14.04.2021 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. вчинено Виконавчий напис. 04.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Петренком Д.О. на підставі вищевказаного Виконавчого напису відкрито виконавче провадження № 66398489. Позивач вважає, що Виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки Кредитний договір № 1-50_KFUA-379 від 24.10.2019 року не був нотаріально посвідчений, розмір заборгованості не є безспірним.

Основні процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Салтівського районного суду міста Харкова від 04.03.2025 заяву адвоката Захарова Олександра Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову – задоволено. Зупинене стягнення на підставі Виконавчого напису.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 04.03.2025 цивільну справу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 27.10.2025 клопотання адвоката Захарова Олександра Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про витребування доказів – задоволено. Постановлено витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» копію кредитного договору № 1-50_KFUA-379, укладеного 24.10.2019 між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА».

Ураховуючи складність справи, суд, керуючись положеннями ч. 1 ст. 244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення.

Стислий виклад позиції учасників справи в ході судового провадження

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги та доводи, викладені в позові, підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

05.03.2026 через систему «Електронний суд» представником відповідача надані письмові пояснення, відповідно до яких останній просить прийняти зазначені пояснення, відмовити у задоволенні позову, розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що позивач, уклавши вказаний договір та отримавши кошти в борг у розмірі 50500 грн., не здійснила виконання взятих на себе зобов`язань та не повернула кошти в порядку та у строки, встановлені кредитним договором. Разом з тим позивач, будучи обізнаною про невиконання нею взятих на себе зобов`язань, вживає заходів для уникнення свого обов`язку, що втілюється зокрема в поданні позову до суду. Тобто єдиною метою позивача є саме уникнення повернення боргу, що здійснюється під видом захисту порушеного права. При цьому позивач не надає суду доказів виконання нею взятих на себе зобов`язань за вказаним договором. Така поведінка позивача є недобросовісною та зводиться до зловживання правом на шкоду кредитору ТОВ «КФ.ЮА». Додатковим підтвердженням наведених відповідачем «дійсних намірів позивача» є час звернення до суду з даним позовом, оскільки оскаржуваний виконавчий напис вчинено у 2021 році, після чого було відкрито виконавче провадження. Отже позивач, по-перше: не могла не знати про неповернення нею боргу за умовами договору укладеного у 2019 році, по-друге: не могла не знати про обтяження її банківських (фінансових) рахунків. Проте з 2021 року позивач не вчиняла жодних дій щодо оскарження виконавчого напису чи спростування обставин наявності боргу та звернулася з даним позовом лише у березні 2025 року. Наявність карантину (станом на 2021 рік) чи подальше введення воєнного стану, який діє і на даний час, не можуть повністю виправдовувати зволікання позивача зі звернення з даним позовом до суду, якщо остання вважає свої права порушеними, а стягнення грошових коштів протиправним. Вочевидь, з погляду стороннього спостерігача, поведінка позивача не відповідає ні принципу розумності, ні принципам добросовісності чи справедливості та зводиться до уникнення позивачем виконання своїх зобов`язань з повернення коштів шляхом зловживання своїми правами.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, письмові пояснення, заяву про розгляд справи за їх відсутності, суду не надали.

Основні фактичні обставини та докази, на підставі яких вони встановлені

Згідно з Виконавчим написом, вчиненим 14.04.2021 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області, зареєстрованим в реєстрі за № 8185, запропоновано стягнути з позивача, яка є боржником за Кредитним договором № № 1-50_KFUA-379 від 24.10.2019, укладеним з ТОВ «КФ.ЮА», на користь відповідача невиплачені в строк грошові кошти в загальному розмірі 82239,87 грн., з яких: 81639,87 грн. – загальна сума заборгованості за кредитним договором, 600,00 грн. – сума плати, здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису.

Як вбачається з копії Договору про надання позики на умовах фінансового кредиту № № 1-50_KFUA-379 від 24.10.2019, Акту про видачу грошових коштів від 24.10.2019, Паспорту споживчого кредиту від 24.10.2019, Заяви про надання згоди на обробку персональних даних ТОВ «КФ.ЮА» від 24.10.2019, укладеними між сторонами, вказані документи, в тому числі договір позики, нотаріально не посвідчені.

Постановою приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Петренком Д.О. від 04.08.2021 відкрито виконавче провадження № 66398489 з примусового виконання виконавчого напису № 8185, виданого 14.04.2021 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в загальному розмірі 82239,87 грн.

Постановами приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Петренком Д.О. від 06.08.2021 та 22.12.2021 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать позивачу.

Застосовне законодавство та релевантна судова практика

Суд зобов`язаний керуватися завданням справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 158/2157/17 висловлено наступні висновки щодо застосування норм права.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27.03.2017, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).

Позиція суду

Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № № 1-50_KFUA-379 від 24.10.2019, на підставі якого вчинений Виконавчий напис, не посвідчений нотаріально.

Враховуючи наведене та вказані вище висновки щодо застосування норм права Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання Виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення Виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оцінюючи інші доводи та аргументи сторін, а також інші надані сторонами докази, суд керується практикою Європейського суду з прав людини, викладеною в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України», відповідно до якої хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Суд не вбачає необхідності надавати детальну оцінку доводам відповідача щодо недобросовісності позивача та уникнення останньою відповідальності за невиконання умов договору позики з огляду на таке.

Виходячи з вказаних вище висновків щодо застосування норм права Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, порушення процедури вчинення Виконавчого напису, зокрема його вчинення на підставі договору, який нотаріально не посвідчений, є самостійною та достатньою підставою для визнання Виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ураховуючи наведене, у суду відсутні підстави в межах розгляду даної справи надавати оцінку по суті доводам відповідача щодо наявності у позивача заборгованості за договором позики, розміру вказаної заборгованості та іншим обставинам, на які посилався відповідач в обґрунтування заперечень проти позову – адже вказані обставини не мають правового значення для визнання Виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

З урахуванням предмета, підстав позову та релевантної судової практики Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, у суду в межах розгляду даної справи відсутні підстави вважати, що позивач, звертаючись до суду з даним позовом, діє недобросовісно та зловживає правом на звернення до суду, тобто використовує вказане право на зло.

Одночасно суд враховує, що відповідач не позбавлений можливості захистити свої права кредитора у зобов`язанні, які за його доводами порушуються позивачем, шляхом звернення до суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості. Саме в межах розгляду справи про стягнення заборгованості у суду будуть правові підстави надавати оцінку питанням наявності заборгованості, її розміру, виконання або невиконання позивачем обов`язку щодо сплати заборгованості тощо.

Приймаючи до уваги те, що позивач відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнена від сплати судового збору за подання до суду позову та вказаний позов поданий в системі «Електронний суд», суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України

УХВАЛИВ

Позов адвоката Захарова Олександра Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитро Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 14.04.2021 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області, зареєстрований в реєстрі за № 8185, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» заборгованості в розмірі 81639,87 грн. та суми плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 600,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» на користь держави судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Сергієнка Івана, буд. 18, код ЄДРПОУ 41940643).

Третя особа - Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович (місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, буд. 12).

Третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитро Олександрович(місцезнаходження: м. Харків, пров. Інженерний, буд. 9).

Суддя Д.А. Крівцов