Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №320/60478/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/60478/24 Суддя (судді) першої інстанції: Діска А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Чаку Є.В.

за участю секретаря Коренко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року про відмову в задоволенні заяви про скасування ухвали від 19 грудня 2024 року про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И Л А

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в м. Києві № 4892/26-15-24-01-19-13/3203416316 від 31.10.2024 р. про виключення з реєстру платників податків: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , з 30.09.2024;

- зобов`язати Головне управління ДПС в м. Києві відновити відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , реєстрацію платника єдиного податку третьої групи, ставка 5 %, з 30.09.2024.

Ухвалою суду від 19 грудня 2023 року, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 19 грудня 2023 було задоволено заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову. Зупинено дію рішення Головного управління ДПС в м. Києві № 4892/26-15-24-01-19-13/3203416316 від 31.10.2024 про виключення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку з 30.09.2024 до набрання законної сили рішенням суду по справі № 320/60478/24.

До Київського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 про забезпечення позову та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що висновок суду, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності не підтверджені будь-якими доказами. Так само судом не зазначено, на підставі яких саме доказів визнано підтвердженими доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може «неодмінно призвести до настання значних фінансових збитків та навіть зупинити діяльність», істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача. Отже, відсутні законодавчі підстави вважати, що оскаржуване рішення ГУ ДПС у м. Києві про виключення з 30.09.2024 з реєстру платників єдиного податку позивача унеможливлює подальшу діяльність платника податків, істотно ускладнює ефективність захисту і унеможливлює поновлення порушених прав позивача. На думку відповідача, адміністративний позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення в справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Ухвалою від 18 лютого 2025 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про скасування ухвали від 19.12.2024 про забезпечення позову у справі №320/60478/24 - відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Порядок скасування заходів забезпечення позову визначений ст. 157 КАС України.

Зокрема, згідно ч.ч. 1 - 3 вказаної норми, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Відповідно до ч. 5 ст. 157 КАС України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Згідно з ч. 8 ст. 157 КАС України визначено підстави за яких судом скасовуються заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову.

Отже, з аналізу процесуальних норм, які регулюють інститут забезпечення адміністративного позову слідує, що скасування заходів забезпечення позову можливе коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів.

Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. Натомість, скасування ухвали про забезпечення позову здійснюється за наслідками її апеляційного оскарження.

КАС України не наводить підстав для скасування заходів забезпечення, проте такими слід вважати обставини, які не були відомі суду та існували на момент винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, або які вказують на зміну умов, що існували на момент вжиття таких заходів.

Таким чином, у випадку подання учасником справи вмотивованого клопотання, за доведення відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, раніше застосовані заходи забезпечення можуть бути скасовані.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі №826/8263/18.

В клопотанні про скасування заходів забезпечення позову апелянтом не наведено жодних аргументів стосовно зникнення обставин, які були підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, подана заява не є у достатній мірі вмотивованою, а наведені у ній доводи не можуть бути належною підставою для скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою суду від 19.12.2023 року.

Колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до частини п`ятої статті 157 КАС України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність належного обґрунтування підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 року у справі № 320/60478/24.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що аргументи апеляційної скарги про неправильність зроблених судом першої інстанції висновків під час постановлення ухвали від 18.02.2025 року є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин.

При цьому, доводи апеляційної скарги не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваної ухвали, а тому підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

Є.В. Чаку

Повне судове рішення складено « 22» квітня 2026 року.