Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №320/44631/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Дудін С.О., Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року Справа № 320/44631/25

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Чуприни О.В.,

за участі секретаря Бродацької І.А.,

Позивачки ОСОБА_1 ,

представника Відповідача Степарука В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі

за позовом Головного управління ДПС у м. Києві

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідачка), в якому просив стягнути з Відповідачки податковий борг у розмірі 1106258,24 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилався на наявність у Відповідачки податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, адміністративних штрафів та інших санкцій, який добровільно не було сплачено.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачка у строк, визначений законодавством, не сплатила наявну в неї податкову заборгованість. При цьому суд вказав, що у межах розгляду справи про стягнення податкового боргу суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності визначення (нарахування) контролюючим органом грошових зобов`язань.

Також суд першої інстанції акцентував увагу на тому, що Позивачка не подавала до контролюючого органу повідомлення про зміну податкової адреси, а тому податкові повідомлення-рішення та податкова вимога були направлені Відповідачці у встановленому законом порядку та вважаються вручені належним чином.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги скарги Апелянтка зазначає, що судом не було досліджено обставини щодо її місця проживання, питання податкового резидентства, а також джерело та податкову юрисдикцію доходів.

Також Апелянтка стверджує, що у справах про стягнення податкового боргу суд зобов`язаний перевіряти реальність та правову підставу такого боргу, оскільки узгодженість податкового зобов`язання не звільняє суд від такого обов`язку.

Окрім того, ОСОБА_1 покликається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а також права на справедливий суд, оскільки ця справа була розглянута у письмовому провадженні без виклику сторін.

З цих та інших підстав Апелянтка вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2026 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а від 05.03.2026 - призначено справу до судового розгляду.

5. 16.01.2026 від Апелянтки надійши письмові пояснення у яких вона акцентувала увагу на тому, що з 2022 року постійно проживає за межами України, не перебувала на її території 183 дні або більше у будь-якому календарному році, а центр її життєвих інтересів знаходиться за кордоном.

6. Також 16.01.2026 до ШААС надійшло клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.

7. 12.02.2026 від Апелянтки надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів - довідки Консульства України в Дубаї від 09.02.2026 № 61624/19-500-15705.

8. Також 12.02.2026 Апелянткою подано письмові пояснення у яких вона зазначає, що вона не є резидентом України, оскільки з 08 січня 2022 року вона фактично та безперервно проживає в Об`єднаних Арабських Еміратах, що є місцем її життєвих інтересів. На переконання ОСОБА_1 , нарахування податкових зобов`язань особі, яка не є податковим резидентом України, створює ризик необґрунтованого втручання у право власності, що не було враховано судом першої інстанції.

9. 20.02.2026 Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому вона просить у її задоволенні відмовити, а рішення суду - залишити без змін, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції та безпідставності доводів Апелянтки.

10. У відзиві Позивач стверджує, що податкова вимога та податкові повідомлення рішення були направлені на коректну адресу Відповідачки, а враховуючи відсутність адміністративного та/або судового оскарження податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вважаються узгодженими та підлягають стягненню.

Крім того, Позивач зазначає, що посилання Відповідачки на податкове резидентство іншої держави не впливає на правомірність дій контролюючого органу та не звільняє її від виконання обов`язків, передбачених Податковим кодексом України, зокрема щодо належного отримання податкової кореспонденції та виконання узгоджених податкових зобов`язань.

Також Позивач звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 є засновником (учасником) та директором ТОВ «СУЧАСНІ НОРМИ В БУДІВНИЦТВІ» (ЄДРПОУ 42014361), зареєстрованого на території України, а отже центр її життєвих інтересів знаходиться в Україні.

11. 23.02.2026 від Апелянтки надійшла відповідь на відзив у якій вона зазначає, що аргументи податкового органу є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать нормам матеріального права та наявним у справі доказам.

Додатково Апелянтка покликається на факт проживання та навчання її малолітнього сина у м. Дубай з березня 2022 року, що, на переконання ОСОБА_1 , також доводить, що Україна не є центром її життєвих інтересів.

Також Апелянтка акцентує увагу суду на тому, що не ініціювала, не здійснювала та не контролювала діяльність з онлайн-акаунтами, яка стала підставою для донарахувань.

Окрім того, ОСОБА_1 зазначає, що Позивач не довів наявність складу правопорушення. Стверджує, що визнання боргу "узгодженим" без реального вручення рішень платнику суперечить ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Окремо Апелянтка посилається на наявність форс-мажорних обставин, які виправдовують невиконання нею обов`язку повідомлення контролюючого органу про зміну податкової адреси у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні 24.02.2022.

12. 09.03.2026 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: фото, документи про навчання сина в школі в Дубаї та технічні дані ІР-адрес акаунту.

Також Апелянтка просить зобов`язати ДПС надати до суду докази проведення розслідування щодо встановлення реального бенефіціара акаунту OnlyFans, зокрема запити до платформи щодо ІР-адрес, верифікаційних документів та платіжних реквізитів.

13. 09.03.2026 до ШААС надійшли письмові пояснення Апелянтки у яких вона категорично заперечує свою причетність до акаунту на платформі OnlyFans та стверджує про зловживання її персональними даними з боку третьої особи та наступної службової недбалості Головного управління ДПС у м. Києві, яке не встановило реального бенефіціара доходів та без належного розслідування нарахувало податковий борг у розмірі 1 106 258,24 грн.

14. 01.04.2026 від Апелянтки надійшло клопотання про долучення додаткових доказів - банківських виписок по всіх рахунках ТОВ «Сучасні норми в будівництві».

15. 03.04.2026 від Апелянтки надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: банківські виписки по всіх особистих рахунках ОСОБА_1 в АТ «Універсал Банк» (Monobank) за період 01.01.2022 - 31.12.2022.

16. 10.04.2026 від Апелянтки надійшли додаткові пояснення у яких вона просить скасувати податкові повідомлення-рішення як такі що не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, зазначаючи доводи, які вже були викладені нею письмово.

17. Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 13.04.2026 зазначені вище клопотання про долучення доказів було задоволено.

Цією ж ухвалою колегією суддів було відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про витребування доказів, оскільки такі не стосуються предмету розгляду у цій справі.

18. 13.04.2026 від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення щодо хронології оскарження податкових повідомлень-рішень, а також клопотання про долучення додаткового доказу - сертифікату податкового резидента ОАЕ за 2022.

19. 14.04.2026 Апелянткою подано додаткові письмові пояснення щодо оскарження податкових повідомлень-рішень по суті. При цьому, ОСОБА_1 наполягає на їх протиправності.

20. 17.04.2026 Апелянтка подала до суду клопотання про витребування доказів.

21. Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 20.04.2026 задоволено клопотання ОСОБА_1 про долучення нових доказів, поданих челез Електронний Суд. Цією ж ухвалою колегією суддів було відмовлено у задоволенні клопотання Апелянтки про витребування доказів, оскільки такі докази не стосуються предмету розгляду у цій справі.

22. У судовому засіданні Відповідачка підтримала вимоги апеляційної скарги в межах доводів, викладених у ній та додаткових письмових поясненнях. Наполягала на тому, що кошти на її рахунки від Fenix International Ltd не надходили, а докази зворотного у матеріалах судової справи відсутні. Також Апелянтка акцентувала увагу суду на тому, що вона не є резидентом України з 2022 року. Просила рішення суду першої інстанції скасувати.

У судовому засіданні представник Позивача заперечував проти апеляційної скарги ОСОБА_1 з підстав, викладених у відзиві. Просив у задоволенні такої скарги відмовити, а рішення суду - залишити без змін.

23. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

24. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

При цьому, колегія суддів зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на території України було введено воєнний стан, який на сьогоднішній день подовжено.

Відповідно до рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану опублікованих Радою Суддів України 02.03.2022 процесуальні строки за можливістю продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк розгляду апеляційної скарги на розумний строк.

25. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) перебуває на податковому обліку в органах ДПС.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1 012 861,45 грн., військового збору на загальну суму 84 376,79 грн та адміністративних штрафів та інших санкцій на суму 9 020,00 грн.

Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб виникла на підставі:

- податкового повідомлення-рішення від 07.03.2025 № 20257240207, яким до Відповідачки застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 340,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 07.03.2025 №20286240207, яким Відповідачці збільшено суму податкового зобов`язання на 810 017,16 грн, а також застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 202 504,29 грн.

Заборгованість з військового збору виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 07.03.2025 №20283240207, яким Відповідачці збільшено суму податкового зобов`язання на 67 501,43 грн, а також застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 16 875,36 грн.

Заборгованість з адміністративних штрафів та інших санкцій виникла на підставі:

- податкового повідомлення-рішення від 07.03.2025 №20266240207, яким до Відповідачки застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 07.03.2025 №20275240207, яким до Відповідачки застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8 000,00 грн.

Податкові повідомлення-рішення надіслані Відповідачці в порядку, передбаченому статтею 42 ПК України.

З інтегрованої картки платника податків вбачається, що вказана сума боргу Відповідачкою не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з позовом у цій справі.

26. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У п. 38.1 ст. 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 31.1 статті 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з положеннями пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях

Згідно пункту 54.5 ст. 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 56.1 статті 56 ПК України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно пунктів 58.1, 58.3 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;

завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу;

наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 42.1 - 42.3, 42.5 статті 42 ПК України визначає, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до пункту 45.1 статті 45 ПК України платник податків фізична особа зобов`язана визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків фізичної особи визнається місце проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків фізична особа може мати одночасно не більш однієї адреси.

Згідно з пунктом 70.1. статті 70 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).

За приписами підпункту 70.2.4. п. 70.2. статті 70 ПК України до облікової картки фізичної особи платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься інформація про місце проживання, а для іноземних громадян також громадянство.

Відповідно до пункту 70.7. статті 70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ІХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 року № 822 фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (додаток 12) або Заяви за формою № 5ДРП (додаток 13) відповідно та документа, що посвідчує особу (після пред`явлення повертається).

Фізичні особи подають зазначені заяви особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання - до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу.

Згідно підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Висновки суду апеляційної інстанції.

27. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє колегії суддів стверджувати, що податковим законодавством регламентовано обов`язок платників податків сплачувати узгоджені суми податкових зобов`язань.

При цьому, ПК України визначено чітку процедуру звернення контролюючих податкових органів до суду з вимогами щодо стягнення податкового боргу платника.

Разом з тим, обов`язкові умови (обставини), наявність яких у своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду з таким позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про її стягнення має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку.

28. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зауважує, що заявлена Позивачем в цій справі до стягнення сума податкового боргу складається з податкових зобов`язань, нарахованих податковими повідомленнями-рішеннями від 07.03.2025 № 20257240207, №20286240207, №20283240207, №20266240207, №20275240207.

29. Надаючи оцінку доводам Апелянтки про те, що зазначені вище податкові повідомлення-рішення не є узгодженими, колегія суддів приходить до висновку про їх необґрунтованість з огляду на наступне.

30. Так, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2 ст. 42 ПК України).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абз.3 п. 42.5 ст. 42 ПК України).

31. Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вище податкові повідомлення-рішення були направлені Відповідачці за її податковою адресою: АДРЕСА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення №06011202632772. Втім, 24.03.2025 відправлення повернуто до ГУ ДПС у м. Києві «за закінченням терміну зберігання» т.1 а.с.26/.

32. Отже, враховуючи викладені вище норми податкового законодавства, податкові повідомлення-рішення від 07.03.2025 № 20257240207, №20286240207, №20283240207, №20266240207, №20275240207 вважаються належним чином врученими ОСОБА_1 24.03.2025.

33. Принагідно, колегія суддів зазначає, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про прийняті ним рішення кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень.

34. Доводи Апелянтки про те, що вона з 08.01.2022 змінила місце проживання не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про реєстраційні дані фізичної особи - платника подаьків від 04.07.2025, місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 . Із заявою за формою № 5ДР з приводу внесення змін до Державного реєстру та даних облікової картки платника податків Апелянтка не зверталася.

35. Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення надіслані контролюючим органом на зазначену вище адресу ОСОБА_1 , вважаються такими, що вручені належним чином.

36. Оскільки з позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Апелянтка не зверталася, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення контролюючого органу набули статусу узгоджених.

37. Окрім того, у строк, встановлений пунктом 57.3 статті 57 ПК України, зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, адміністративних штрафів та інших санкцій добровільно не сплачені. У зв`язку з цим, Позивачем було складено податкову вимогу форми Ф від 29.05.2025 №0011566-1306-2615 на загальну суму 1 106 258,24 грн, яка була направлена Апелянтці за її податковою адресою рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0601156511890.

38. Згідно довідки про причини повернення/досилання за формою ф.20, поштове відправлення повернуто до ГУ ДПС у м. Києві «за закінченням терміну зберігання», дата 06.2025 /т.1 а.с.41/.

39. Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Позивачем до звернення з цим позовом дотримано відповідну процедуру, зокрема направлено Відповідачці податкову вимогу про сплату податкового органу, яка згідно з приписами ст. 42 ПК України, вважається належним чином врученою адресату.

40. Посилання ОСОБА_1 на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.03.2019 у справі № 826/15081/16 апеляційний суд вважає помилковим, оскільки у зазначеній справі Верховний Суд постанову не ухвалював, а наявні лише рішення судів першої та апеляційної інстанцій. Більш того, справа № 826/15081/16 не є релевантною до справи № 320/44631/25 з огляду на різний предмет спору, суб`єктний склад учасників справи та правове регулювання.

41. Аналізуючи доводи Апелянтки про неповноту встановлення судом першої інстанції обставин цієї справи, оскільки не було досліджено обставини щодо її місця проживання, питання податкового резидентства, а також джерело та податкову юрисдикцію доходів, колегія суддів приходить до висновку про їх неналежність, оскільки в межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження податкових повідомлень-рішень, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.

Натомість у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 січня 2024 року у справі № 160/9696/22.

42. З огляду на викладене вище, колегія суддів зазначає, що доводи Апелянтки щодо відсутності правових підстав для нарахування їй податкових зобов`язань не стосуються предмету спору в цій справі, а відтак не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Позаяк, у межах розгляду справи про стягнення податкового боргу, у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження скасувати податкові повідомлення-рішення, як на тому наполягає Відповідачка у додаткових пояснення, поданих до ШААС 10.04.2026.

43. Переглядаючи рішення суду першої інстанції з урахуванням доводів Апелянтки про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

44. Як вбачається з оскаржуваного рішення суду, цю справу було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, що, на переконання ОСОБА_1 , є порушенням норм процесуального права.

46. Втім, колегія суддів зазначає, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах, зокрема, щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 4 ч. 4 ст. 12 КАС Україна).

47. Натомість, у цій справі позов заявлено суб`єктом владних повноважень про стягнення податкової заборгованості, яка є узгодженою. А тому, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не було допущено порушення норм процесуального права щодо розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.

48. Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ОСОБА_1 була обізнана про розгляд цієї справи судом першої інстанції та подала відзив на позовну заяву у якому виклала власну правову позицію щодо предмету спору в цій справі, оцінка якій була надана судом.

49. Аналізуючи всі доводи учасників справи, судова колегія також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

50. Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

51. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

52. Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року - без змін.

53. Розподіл судових витрат.

Судові витрати, які були понесені позивачем, відповідно до ст. 139 КАС України, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 22.04.2026

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В Карпушова

О.В. Чуприна